Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Государство и право » Кодекс професійної етики адвоката

Реферат Кодекс професійної етики адвоката

Зміст

Введення

1. Загальні положення та значення Кодексу професійної діяльності адвоката

2. Етичні правила поведінки адвоката з колегами, клієнтом

3. Етика поведінки адвоката в ході участі в судовому процесі

Висновок

Список літератури


Введення

У країнах європейського спільноти існує В«Загальний кодекс правил для адвокатів країн європейського спільноти В». На конференції, яка відбулася у вересні 1990 р. в Нью-Йорку, Міжнародною асоціацією юристів був прийнятий правовий документ В«Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної асоціації юристів В».

Першим Всеросійським з'їздом адвокатів 31 січня 2003 прийнятий Кодекс професійної етики адвоката. Даний документ встановлює обов'язкові для кожного адвоката правила поведінки при здійсненні адвокатської діяльності, засновані на моральних критеріях і традиціях адвокатури, а також на міжнародних стандартах і правилах адвокатської професії.

Чесність адвокатської діяльності передбачає:

1) суб'єктивно чесне ставлення до висловом індивідуальних оцінок, особистої думки, власної позиції адвоката;

2) чесна поведінка адвоката у взаєминах з оточуючими людьми;

3) припинення нечесності, шахрайства, іншого злочину при наданні правової допомоги клієнту;

4) право вибору адвокатом своєї поведінки і своєї позиції у взаємовідносинах з клієнтом і судом, сумісного з його адвокатським статусом.

Для того щоб домогтися достатнього рівня професіоналізму у виконанні своїх обов'язків, адвокат повинен:

1) уважно стежити за розвитком законодавства у всіх галузях права, з якими він стикається в своєї діяльності, бути в курсі правозастосовчої практики, підтримувати і підвищувати свою кваліфікацію;

2) вміти правильно оцінювати рівень своєї компетентності, складність і специфіку поставленого завдання, вміти правильно і своєчасно вирішувати проблеми, пов'язані з виконанням доручення клієнта;

3) у разі недостатньої власної кваліфікації при зверненні клієнта з проханням про ведення справи він має або відмовитися від доручення, або отримати згоду клієнта на консультацію з іншим адвокатом, компетентним у даній області, або на співпраця з ним;

4) при відмові від виконання доручення клієнта в силу своєї недостатньої компетенції адвокат повинен порекомендувати іншого фахівця, і така допомога повинна здійснюватися за внутрішнім переконанням.

Принцип сумлінності означає, що адвокат при виконанні своїх професійних обов'язків повинен діяти з найбільшою віддачею власних сил і здібностей, прикласти всі зусилля для того, щоб надати кваліфіковану допомогу клієнту у найкоротші терміни і при максимальному врахуванні інтересів останнього.

Мета роботи - аналіз та значення Кодексу професійної діяльності адвоката.

Завдання роботи:

- охарактеризувати Кодекс професійної діяльності адвоката;

- розглянути етичні правила поведінки адвоката з колегами, клієнтом;

- розглянути етику поведінки адвоката в ході участі в судовому процесі.


1. Загальні положення та значення Кодексу професійної діяльності адвоката

Кодекс професійної етики юриста - система моральних принципів, що лежать в основі діяльності юриста і службовців його світоглядним і методологічним орієнтиром.

Дати вичерпний перелік всіх моральних принципів юриста не представляється можливим, бо кожна особистість індивідуальна і є носієм більшої чи меншої їх кількості в різному поєднанні. Проте є основні моральні принципи, без яких не може відбутися професіонал-юрист в правовій державі. Вони складають зміст кодексу професійної діяльності юриста [1]:

1. Верховенство права - означає усвідомлення юристом своєї місії служіння праву і закону, дотримання законності. Юрист-практик не повинен ототожнювати поняття права і закону, але не може протиставляти їх. Він зобов'язаний керуватися міркуванням про те, що закон у правовій державі є правовим, справедливим, підметом неухильному виконанню. Навіть якщо якийсь закон, з його точки зору, не повністю відповідає ідеям правової держави, юрист зобов'язаний стояти на варті дотримання його положень. Це можна назвати принципом зв'язаності законом, пріоритету закону, який не піддається спростуванню.

2. Гуманне ставлення до людям - неодмінний принцип, що входить в кодекс професійної етики юриста. Він підкреслює, що однієї високої кваліфікації (диплом і подальші атестації) недостатньо для того, щоб відбутися професійним працівником юридичної праці. Важливе значення має його дбайливе ставлення до кожного людині, з якою він стикається в процесі виконання службових обов'язків. Всі люди, з якими за родом своєї діяльності юрист спілкується (Свідки, потерпілі, підозрювані, підзахисні і т.д.), сприймають його не тільки як виконавця певної професійної ролі, але і як людини з усіма його позитивними і негативними якостями. Кожен, хто силою обставин залучається до спілкування з прокурором, слідчим, суддів, адвокатом і т.д., очікує від них не тільки кваліфікованого (Професійного) виконання обов'язків, але і шанобливого ставлення.

По відношенню юриста до кожній конкретній людині можна судити про моральну культуру самого юриста. Шанобливе ставлення юриста до особистості і до її проблем дозволяє створити особливу психологічну атмосферу довіри і забезпечити успіх юридичної справи.

Гуманне (поважне) ставлення до людей являє собою таке ставлення, в якому практично (у відповідних діях і мотивах) признається гідність особистості. Сформоване в моральній свідомості суспільства поняття поваги припускає: справедливість, рівність прав, можливе найбільш повне задоволення інтересів людей, довіра до людей, уважне ставлення до їх переконанням, проблемам, чуйність, ввічливість, делікатність [2].

3. Порядність - один з вихідних принципів високого морального рівня виконання професійних повноважень, що означає органічну нездатність до безчесному вчинку. Вона проявляється, перш за все, в способах і прийомах, використовуваних юристом в своїй діяльності. Для досягнення будь-якої поставленої мети юрист вибирає такі способи і прийоми, які не суперечать нормам права і моралі. Неможливо законодавчо регламентувати всі нюанси, пов'язані з юридичною практикою, тому поза яких ситуаціях саме від порядності слідчого, судді, нотаріуса залежить доля, добре ім'я конкретної людини або його близьких.

Порядність юриста-професіонала будується на таких якостях, як довіра і співчуття, чесність і правдивість. Ці якості повинні виявлятися у всіх видах взаємин: В«керівник-підлеглийВ», В«між колегамиВ», В«юрист - клієнтВ».

4. Довіра являє собою відношення людини до дій іншої особи, до нього самого, і засноване на переконаності в його правоті, вірності, сумлінності, чесності.

Деякі керівники бачать у своїх підлеглих лише виконавців своєї волі, забуваючи, що це перш за все люди, з властивими проблемами і турботами. У даній ситуації підлеглий не відчуває себе потрібним, не відчуває себе в повній мірі особистістю, особливо якщо начальник часто проявляє грубість до нього. Ця нетерпима обстановка в колективі створює умови, за яких черствість, грубість переноситься на своїх колег і на спілкування з іншими людьми. Для того, щоб уникнути цього, керівник повинен проявляти постійну турботу про кожного члена колективу. Від нього іноді потрібно просто проявити інтерес до проблем у родині підлеглого, з'ясувати його думку з питань, що стосуються роботи, дати йому об'єктивну оцінку як фахівцю. Тільки при такому підході підлеглий повністю усвідомлює, що інтереси справи-це його інтереси.

Довіра між колегами відіграє величезну роль, так як при удаваній індивідуальності праці юриста, позитивний результат при вирішенні будь-якої юридичної справи може бути досягнутий тільки спільними зусиллями всього колективу, виступаючого як об'єднання одн...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок