ДИПЛОМНА РОБОТА
ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ інституту компенсації моральної шкоди
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ Інститут компенсації моральної шкоди
1.1 Компенсація моральної шкоди в дореволюційному російському праві
1.2 Компенсація моральної шкоди в післяреволюційному цивільному праві
1.3 Поняття моральної шкоди, його сутність і юридичне значення
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ КОМПЕНСАЦІЇ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ
2.1 Критерії визначення розміру і форми компенсації моральної шкоди
2.2 Межі застосування компенсації моральної шкоди
РОЗДІЛ 3 КОМПЕНСАЦІЯ Моральної шкоди ЯК СПОСІБ ЗАХИСТУ нематеріальних благ
3.1 Особливості застосування компенсації моральної шкоди в договірних зобов'язаннях
3.2 Компенсації моральної шкоди як спосіб захисту в цивільно-правових зобов'язаннях з заподіяння шкоди
3.3 Компенсація моральної шкоди, заподіяної членам сім'ї померлого
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Введення інституту компенсації моральної шкоди та вирішення питання про відповідальність порушника особистих немайнових прав - складова частина процесу оновлення російського законодавства.
І перші в російському законодавстві особисті немайнові права і нематеріальні блага поставлені під захист усіма до способами, якими володіє цивільне право, а в цілях припинення їх порушення та усунення наслідків встановлюється цивільно-правова відповідальність.
Теоретико-правовий аналіз юридичної відповідальності за моральну шкоду дозволить глибше розкрити соціальну природу відповідальності, а аналіз чинного законодавства дозволить розглядати можливість створення міжгалузевого комплексного інституту компенсації моральної шкоди.
Проблема цивільно-правової відповідальності за моральна шкода не повинна залишатися на периферії теоретико-правової науки.
Проблеми відповідальності за моральну шкоду висвітлюються науковцями переважно в контексті аналізу правозастосовчої практики, пов'язаної з визначенням розміру компенсації моральної шкоди, відповідних практичних рекомендацій щодо застосування законодавства про компенсації за моральну шкоду в різних випадках порушень особистих немайнових прав і благ. Є публікації, а також науково-практичні посібники, які містять аналіз законодавства і судової практики.
Останнім часом в публікаціях про юридичну відповідальності за моральну шкоду спостерігається поступовий перехід від публіцистичного змісту та практичного застосування до глибокого багатоаспектному науковому дослідженню. І ця сфера відкриває величезні можливості для докладання зусиль вчених і практиків.
Ступінь наукової розробленості теми. Проблемами компенсації моральної шкоди займались такі автори як Алексєєв С.С., Анісімов А.Л., Арсланов К.М., Батя А.А., Белякова А.М., Беляцкін С.А., Воробйов С.М., Глянцев В.В., Голубєв К.І., Грибанов В.П., Гущин Д.І., Завидів Б.Д., Кабалкин А.Ю., Кірсанов П.В., Клочков А.В., Красавчикова І.О., Крівощеков Н.В., Кузовлев Є.В., Левшина Т.Л., Малеина М.Н.. Малеин Н.С., Манько О.О., Марченко С.В., Мачульская Е.Е., Михно Е.А., Петражицький Л.І., Пєшкова О.А., Рябін В.В., Селянин А.В., Сміренская Є.В., Суханов Е.А., Тархов В.А., Трунова Л.К., Шведов А.Л., Шелютто М.Л., Шершеневич Г.Ф., Шимановем М.Я., Шичанін А.В., Ерделевскій А.М. та інші автори.
Метою даного дослідження є теоретико-правовий аналіз юридичної відповідальності, що передбачає вивчення цивільно-правової відповідальності за моральну шкоду як особливого соціально-правового феномена, що володіє багатьма специфічними властивостями, а також особливостей міжгалузевого функціонального інституту компенсації моральної шкоди, його ролі в системі юридичних гарантій.
Виходячи з названих цілей, визначено такі основні задачі дипломного дослідження:
- Розгляд історії розвитку інститутів захисту і відповідальності при заподіянні шкоди нематеріальних благ;
- Застосування компенсації моральної шкоди як способу захисту в цивільно-правових зобов'язаннях із заподіяння шкоди;
- Визначення поняття моральної шкоди;
- Розгляд проблем визначення розміру і форми компенсації моральної шкоди;
- Визначення границі застосування компенсації моральної шкоди як способу захисту нематеріальних благ і немайнових прав;
- Особливості компенсації моральної шкоди в договірних зобов'язаннях;
- Особливості компенсації моральної шкоди в позадоговірних зобов'язаннях;
- Порядок компенсації моральної шкоди третім особам.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є суспільні відносини, виникають у сфері забезпечення захисту законних прав та інтересів громадян при застосуванні норм про компенсацію моральної шкоди.
У прямій залежності від об'єкта знаходиться предмет дослідження, який складають:
В· норми Цивільного кодексу РФ і федеральних законів;
В· наукові публікації та матеріали періодичної преси, що відносяться до теми дослідження;
В· матеріали судової практики стосовно до компенсації моральної шкоди.
Методи дослідження. Проведене дослідження спирається на діалектичний метод наукового пізнання явищ навколишньої дійсності, відображає взаємозв'язок теорії і практики. Обгрунтування положень, висновків і рекомендацій, що містяться в дипломній роботі, здійснено шляхом комплексного застосування таких методів соціально-правового дослідження: історико-правового, статистичного та логіко-юридичного.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, що включають в себе вісім параграфів, висновків і бібліографічного списку.
РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ інституту компенсації моральної шкоди
1.1 Компенсація моральної шкоди в дореволюційному російському праві
У російському законодавстві практика компенсації немайнової шкоди має глибоке коріння. Одним з найбільш древніх історико-правових пам'ятників феодальної Русі (X-XI ст.) є Російська правда, де міститься ряд норм, що передбачають відповідальність за заподіяння немайнової шкоди, мета покарання - відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, за вбивство злочинець міг відкупитися від родичів вбитого вірой (певною грошовою сумою). Якщо злочинець не міг виплатити компенсацію, то по праву кровної помсти він передавався в повне розпорядження родичів. Грошова компенсація встановлювалася і за менш тяжкі злочину, зокрема, і дії образливого характеру. Наприклад, за вирваний жмут бороди передбачався штраф в 12 гривень [1]. Аналогічні вимоги відшкодування шкоди за вбивство, образа (безчестя) містили і наступні правові акти - Судебник 1497 і 1550 рр.. [2], Соборне Укладення 1649 р [3].
У Соборному Укладенні значно розширені підстави компенсації за моральну шкоду. Відповідальність передбачає не тільки за фізичну шкоду, але і за образу честі у вигляді образи, за наклеп, поширення ганебних чуток і т.п. [4] При цьому законодавець конкретно встановлював критерії визначення розмірів шкоди, а в деяких випадках вказувалася тверда сума [5]. При цьому компенсація за заподіяну образу могла бути стягнута одночасно на користь і держави, і потерпілого.
Подібні правила стягнення компенсації за особисту обиду проіснували до XVIII століття. За Петра I були внесені доповнення про образу честі у військовому і морському статутах, a при Катерині II виданий маніфест про поєдинках. За безчестя особи дворянського звання або державного службовця стягувався річному оклад одержуваного їм платні, а за образу духовного особи вдвічі більше, ніж за образу світського. За словесну образу обивателю належало стільки, скільки він повинен був сплатити за цей рік в казну [6]. У згаданих джерелах передбачалася компенсація за образи та посягання на особисті немайнові б...