ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. Соціальна обумовленість та уголоно-правові заборони хуліганства
1.1 Історія розвитку кримінальної відповідальності за хуліганство
1.2 Сучасний регулювання відповідальності за хуліганство
РОЗДІЛ 2. Кримінально-правова характеристика хуліганства
2.1 Поняття та ознаки хуліганства
2.2 Об'єкт та предмет хуліганства
2.3 Об'єктивна сторона хуліганства
2.4 Суб'єкт та суб'єктивна сторона хуліганства
2.5 Кваліфіковані склади хуліганства
РОЗДІЛ 3. Проблемні питання кваліфікації хуліганства
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
В кваліфікаційної роботі розглядається тема: В«Хуліганство (кримінально-правова характеристика і проблеми кваліфікації) В».
Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає в тому, що хуліганство, поряд з іншими кримінально караними діяннями, вчинюваними з хуліганських спонукань, є одним з найбільш поширених злочинів. На думку кримінологів, хуліганство можна визнати В«початкової школою В»злочинності, передусім насильницької і корисливо-насильницької.
Поширеність цього виду злочинів підтверджується даними статистики. Так, питома вага хуліганства від загальної кількості зареєстрованих в 2007 році 2756398 злочинів склав 4, 1% (114 052), а від усіх 328 993 кримінально караних діянь, вчинених у громадських місцях, - 7, 74% (25 487). [107, С. 4-17,94, С.15]
Дослідження проблеми хуліганства як негативного соціально-правового явища в даний час набуло особливо значимий і невідкладний характер. Це пов'язано, в першу чергу, із зростаючою криміналізацією російського суспільства в цілому і вкоріненою в ньому тенденцією до різних порушень порядку соціальних відносин.
Важливість дослідження означеної вище теми зумовлена ​​тим, що істотно змінилася норма про кримінальну відповідальність за хуліганство. Так, Кримінальний кодекс Російської Федерації 1996 р. (далі - КК РФ), в якості такої норми передбачив ст. 213, яка відрізнялася за багатьма ознаками від ст. 206 раніше діяв Кримінального кодексу РРФСР 1960 року. Визначення хуліганства, містилися в ч. 1 ст. 213 КК РФ, стало результатом багаторічної роботи вчених і законодавців. Це визначення підкреслювало складність поняття хуліганства і многооб'ектний даного злочину. Однак і ця норма не залишилася незміненою. Підписаний Президентом Російської Федерації 8 грудня 2003 Федеральний закон № 162-ФЗ В«Про внесення змін і доповнень до Кримінальний кодекс Російської Федерації В»суттєво змінив редакцію ст. 213 КК РФ, але визначення хуліганства [91, 2003.16 грудня], що міститься в частині першій цієї статті, та в новому викладі не стало ні більш чітким, ні менш суперечливим, і, крім того, також як і раніше включає оціночні ознаки, що обумовлює неоднозначність тлумачення і застосування зазначеної норми.
Викладене свідчить про актуальність, теоретичної і практичної значущості теми і, отже, необхідності проведення дипломного дослідження хуліганства в його кримінально-правовому аспекті.
Об'єкт дипломного дослідження - сфера суспільних відносин, що забезпечують громадську безпеку і громадський порядок.
Предмет дослідження - кримінально-правова характеристика хуліганства та проблеми кваліфікації.
Ступінь розробленості теми дослідження. Проблема кримінальної відповідальності за хуліганство в теорії кримінального права розглядалася досить активно в 60-е і 70-і роки минулого століття. Зокрема, питання кримінальної відповідальності за хуліганство зачіпалися в працях таких видатних вчених, як В.П. Власов, Л.Д. Гаухман, П.І. Гришаєв, І.М. Даньшин, Н.І. Коржанський, Н.Ф. Кузнєцова, Ю.І. Ляпунов, Ю.М. Ткачевский та інших авторів.
Слід відзначити, що з 1996 року по даній проблемі підготовлено ряд дисертаційних досліджень, серед яких необхідно виділити роботи BC Єгорова та В.І. Зарубіна [43. С.47, 48].
Метою дипломного дослідження є комплексна характеристика кримінальної відповідальності за хуліганство.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Досліджувати кримінологічну обумовленість і кримінально-правові заборони хуліганства.
2. Дати кримінально-правову характеристику складу хуліганства і його предмета.
3. Проаналізувати складні аспекти кваліфікації хуліганства.
4. Розробити пропозиції щодо практиці кваліфікації хуліганства.
Методологічну основу дипломного дослідження склали історичний і логічний, аналіз і синтез, і приватно-наукові методи - логіко-формальний, статистичний.
Нормативно-теоретичну базу дослідження склали Конституція Російської Федерації, чинне кримінальне законодавство. В роботі використані постанови і визначення пленумів Верховного Суду Російської Федерації і колишніх УРСР та СРСР.
Практичну базу дослідження склали судова практика (по Кіровському району м. Новосибірська).
Структура цієї роботи визначена метою і завданнями дослідження. Вона містить вступ, три глави, висновок, бібліографічний список використаної літератури та додатка.
ГЛАВА 1. Соціальна обумовленість та кримінально-правові заборони хуліганства
1.1 Історія розвитку кримінальної відповідальності за хуліганство
Слова В«ХуліганствоВ», В«хуліганВ» в російській мові з'явилися імовірно на рубежі дев'ятнадцятого і двадцятого століть, причому їхнє походження прийнято пов'язувати з англомовними країнами - Англією і США. Так, в Англії слово В«hooliganВ» поширилося приблизно з 1890 р., В«позначаючи виключно зухвалих бешкетників південно-східній частині Лондона і відразу потрапивши в юридична уложення Prevention of crime Act [109]. Якщо ж намагатися знайти коріння походження розглянутих слів у США, то слід звернутися до думки вчених, вказуючих на те, що європейськими переселенцями під час освоєння Північної Америки прийнято було називати хуліганами представників войовничого племені індіанців - Апашей.
Деякі вчені виділяють і точку зору, згідно з якою слова В«хуліганВ» і В«ХуліганствоВ» походять від російського слова В«хулаВ» і похідного дієслова В«хулитиВ», тобто паплюжити, засуджувати, лаяти, посилаючись при цьому на Тлумачний словник С.І. Ожегова. Дане твердження видається недостатньо обгрунтованим, оскільки в роботах С.І. Ожегова слова В«хуліганствоВ» і В«хуліганВ» жодним чином не співвідносяться зі словами В«хулаВ» і В«хулитиВ», причому хуліганство визначається як крайнє безчинство, поведінку, поєднане з явним неповагою до суспільства, до гідності людини, тобто як самостійне поняття. Між тим, в кримінологічній літературі стверджувалося, що хуліганство є типово російським явищем, і пов'язане з особливостями характеру нашого народу і його минулою історією [63, С.103-104].
Незважаючи на відсутність єдиної думки про місце і час виникнення слів В«хуліганствоВ» і В«хуліганВ», а також про первісному їх розумінні, можна стверджувати, що в будь-якому значенні дані слова несуть негативну смислове навантаження.
Перше офіційна згадка про хуліганів у вітчизняних нормативних джерелах пов'язують з наказом петербурзького градоначальника фон Валя, В«який у 1892 році наказав всім органам поліції вжити рішучих заходів проти бешкетують у столиці В«хуліганівВ», під якими тоді розумів діючі шайки вуличних гвалтівників В»[109, c.5]. Поліція, керуючись даним наказом, здійснювала виселення хуліганів за межі міста. Так слово В«хуліганВ» проникло в лексикон не тільки міських, але і сільських жителів, які з часом стали називати хуліганом всякого разложившегося в місті і потім входив у конфлікт із сільським та трудовим укладом життя людей.
Звичайно ж, російське законодавство передбачало заборону на різні порушення громадського порядку і в більш ранні періоди, починаючи з часів Р...
