Курсова робота
Тема: В« Договори комісії та доручення: порівняльна характеристика В»
Введення
Для здійснення цивільних прав та обов'язків громадяни і юридичні особи нерідко змушені вдаватися до послуг осіб, які здійснюють для них різні дії, що тягнуть виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Такого роду відносини прийнято іменувати представництвом. Відносини представництва можуть виникати в силу різних підстав, в тому числі договору.
Договір - одна з найбільш древніх правових конструкцій. Раніше його в історії складалася зобов'язального права виникли лише делікти. Будучи за своєю природою негативною реакцією з боку держави на відхилення від встановлених ним же критеріїв належної поведінки, делікти були в той час прямим спадкоємцем одного з найбільш огидних пережитків родового ладу - помсти.
У нашій країні аж до недавнього часу основна маса договорів - ті, які зв'язували між собою головних учасників тодішнього економічного обороту, - державні, а також
кооперативні та інші громадські організації, полягала у виконання або виконання планових актів. Воля контрагентів у таких договорах складалася під прямим або непрямим впливом вихідних від державних органів завдань. Тим самим договір втрачав свій основний, конституюють ознака: він лише з великою часткою умовності міг вважатися результатом досягнутого контрагентами згоди. Іншого й бути не могло, якщо врахувати, що плановий акт визначав у вигляді загального правила, які саме організації, про що, коли і якому обсязі повинні були укладати договори на передачу товарів, виконанні робіт чи наданні послуг.
Найбільш поширеним договором, що породжує відносини представництва, є договір доручення. Для отримання заробітної плати, укладення угод, прийому та передачі майна та в інших ситуаціях, в яких суб'єкт цивільного обороту не може в силу різних обставин безпосередньо приймати участь, укладається договір доручення.
Договір доручення оформляє одну з основних різновидів зобов'язань з надання юридичних послуг. До їх числа відносяться також зобов'язання, що виникають з договорів комісії і агентування, а у відомій мірою також і з договору довірчого управління майном.
Договір комісії - також один з часто укладаються. Цей договір істотно полегшує громадянину продаж того чи іншого майна. Договори комісії широко використовуються при реалізації громадянами товарів через комісійні магазини (в цьому випадку договір має деякі особливості), а також в господарському обороті - при реалізації через посередницькі і збутові організації товарів і продукції за дорученням підприємств, при реалізації сільськогосподарської продукції, при придбанні товарів за кордоном через зовнішньо-торгівельні організації і т.д.
У всіх перерахованих відносинах є посередник - представник (Повірений), комісіонер, агент, довірчий керуючий, - який діє в цивільному обороті або від чужого, або навіть від власного імені, але так чи інакше в чужих інтересах, безпосередньо або в кінцевому підсумку створюючи, змінюючи чи припиняючи певні права та обов'язки для свого клієнта (яку представляють) в його правовідносинах з третіми особами. До цього зводиться істота юридичних послуг, що дозволяють уповноваженою або зобов'язаним особам досягати необхідного правового результату за допомогою інших осіб - посередників. [1]
Актуальність розгляду договору комісії і договору доручення пов'язана з тим, що розвиток різних форм спілкування між людьми висунуло потреба в наданні їм можливості за погодженої сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).
Новий Цивільний кодекс Російської Федерації не тільки проголосив свободу договорів, але і створив необхідні гарантії для здійснення. Визнання з боку Цивільного кодексу зрослої значущості договорів знайшло своє формальне вираження в тому, що в одній тільки другої частини Цивільного кодексу Російської Федерації із загального числа 656 статей, що регулюють окремі види зобов'язань, близько 600 присвячено окремим видам договорів. Вже одне це приблизно втричі перевершує набір спеціальних В«договірнихВ» статей у Цивільному кодексі 1964 р.
Метою даної курсової роботи є всебічне вивчення порівняльної характеристики договору комісії і договору доручення. Досягти поставленої мети можна через реалізацію основних завдань: необхідно проаналізувати поняття договору комісії та доручення, їх зміст, виконання вищевказаних договорів, а також умови їх припинення. У висновку ми підведемо підсумки проведеного аналізу, зробимо висновки про те, що ж таке договір комісії та договір доручення, яку роль вони відіграють у житті людини і суспільства в цілому.
Ця курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, бібліографічного списку, а також трьох додатків, що містять порівняльну таблицю договору комісії і договору доручення, зразок договору комісії і договору доручення.
1. Договори комісії та доручення: порівняльна характеристика
1.1 Поняття договору комісії та договору доручення
Специфіка юридичного посередництва видна в стосунках, що виникають внаслідок укладення договору комісії. З його допомогою здійснюються операції по оплатній реалізації майна, що не належить до відчужувачу. Іншими словами, він оформляє відносини торгового посередництва. Участь професійного торгового посередника (комісіонера) позбавляє як продавця (виробника), так і покупця (споживача) товару від багатьох турбот: по подисканіі контрагентів, оформлення та виконання укладених з ними угод та т.д. необхідність такого договору з посередником очевидна, наприклад. В області зовнішньоторговельних відносин, де виробник (експортер) товару або його споживач (імпортер) найчастіше має справу з іноземними контрагентами на закордонному ринку через посередництво комісіонерів.
Цивільний кодекс Російської Федерації (Ст. 990 ГК РФ) характеризує загальні положення договору комісії:
1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За операції, укладеної комісіонером з третьою особою, набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, хоча б комітент і був названий в угоді або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по виконанню угоди.
2. Договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку його дії, із зазначенням або без зазначення території його виконання, із зобов'язанням комітента не надавати третім особам право здійснювати в його інтересах і за його рахунок угоди, вчинення яких доручено комісіонерові, або без такого зобов'язання, з умовами або без умов щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
3. Законом і іншими правовими актами можуть бути передбачені особливості окремих видів договору комісії.
Виходячи з визначення ми бачимо, що предметом договору комісії є тільки угоди, зазвичай з купівлі-продажу майна комітента.
Однак, найбільш яскраво специфіка юридичного посередництва видна у відносинах доручення. Сенс даної юридичної послуги полягає в отриманні учасником цивільних правовідносин можливості виступати в якості сторони угоди за посередництвом спеціально уповноваженого ним для цієї мети особи, що представляє у такій угоді не свої, а чужі майнові інтереси. При цьому посередник діє не від свого імені, а від імені особи і тому не стає стороною даної угоди. Цим відносини доручення відрізняються від інших форм юридичного посередництва, в яких посередники діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Тому договір доручення називають договором про представництво, а правила про договір дору...
