ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ БІБЛІОТЕЧНОЇ архівних і СПРАВИ
План
1. Поняття та види інформаційних ресурсів
2. Користування інформаційними ресурсами
3. Правове регулювання інформаційних відносин в галузі бібліотечної справи
4. Правове регулювання інформаційних відносин в галузі архівної справи
1. Поняття та види інформаційних ресурсів
Інститут інформаційних ресурсів займає особливе місце в системі інформаційного законодавства. Цим інститутом опосередковується провідна форма організаційного вираження документованої інформації, яка використовується при її зборі, обробці, зберіганні та споживанні.
Інформаційні ресурси визначаються як організована сукупність документованої інформації, що включає бази даних, інші сукупності взаємозалежної інформації в інформаційних системах.
База даних - це сукупність структурованої і взаємозв'язаної інформації, організованої за певними правилами на матеріальних носіях.
Інформаційна система - це сукупність банків даних, інформаційних технологій і комплексу (Комплексів) програмно-технічних засобів.
В основу поняття В«інформаційний ресурсВ» покладена категорія документа, розглянутого законодавцем в якості інформації, закріпленої на якому матеріальному носії. Вказана обставина зумовлює правовий режим інформаційних ресурсів, який побудований за моделлю документованої інформації і базується на використанні інституту речових прав.
Власник інформаційних ресурсів користується всіма правами, передбаченими законодавства Республіки Білорусь, у тому числі має право:
. призначати особу, яка здійснює господарське відання інформаційними ресурсами або оперативне управління ними;
. встановлювати в межах своєї компетенції режим і правила обробки, захисту інформаційних ресурсів і доступу до них;
. визначати умови розпорядження документами при їх копіюванні і розповсюдженні.
Інформаційні ресурси поділяються на державні та недержавні. Склад державних інформаційних ресурсів, порядок їх формування, а також користування документованою інформацією з державних інформаційних ресурсів визначаються Радою Міністрів Республіки Білорусь. Порядок формування недержавних інформаційних ресурсів визначається власниками інформаційних ресурсів. Державна реєстрація інформаційних ресурсів здійснюється з метою створення єдиної системи обліку та схоронності інформаційних ресурсів, створення умов для їх передачі на державне архівне зберігання, інформування державних органів, фізичних і юридичних осіб про склад і зміст інформаційних ресурсів в Республіці Білорусь. Державна реєстрація інформаційних ресурсів здійснюється Міністерством зв'язку та інформатизації Республіки Білорусь шляхом внесення відомостей про інформаційні ресурси в Державний регістр інформаційних ресурсів. Порядок державної реєстрації інформаційних ресурсів та порядок ведення Державного регістру інформаційних ресурсів визначаються Радою Міністрів Республіки Білорусь. Порядок реєстрації інформаційних ресурсів, формованих органами державної безпеки Республіки Білорусь, визначається Комітетом державної безпеки Республіки Білорусь. Обов'язковій державній реєстрації підлягають державні інформаційні ресурси. Недержавні інформаційні ресурси реєструються в Державному регістрі інформаційних ресурсів на добровільній основі.
2 Користування інформаційними ресурсами
Право користування інформаційними ресурсами є одним з правочинів, які складають зміст цього права і що означає засновану на законі можливість господарського використання інформаційного ресурсу шляхом вилучення з нього корисних властивостей або його споживання. Правомочність користування тісно пов'язане з правомочністю володіння. Інформаційними ресурсами можна користуватися тільки за умови фактичного володіння ними. Легальної можливістю мати інформаційний ресурс розпорядженні лише його власник або особа, що отримала у власника відповідний дозвіл. Це дозвіл, дане власником по своїй волі або за вказівкою закону, і слід розуміти як юридично забезпечену можливість доступу до інформаційних ресурсів або як право на доступ. У власника або іншого титульного власника інформаційного ресурсу таке право існує споконвічно і може бути реалізоване щодо належного йому ресурсу. Для третіх осіб, виступаючих в ролі користувачів, закон встановлює ряд правових підстав для реалізації права на доступ. Власники інформаційних ресурсів забезпечують користувачів (споживачів) інформацією з інформаційних ресурсів на основі:
1) законодавства;
2) статутів органів державної влади, органів; місцевого управління та самоврядування, громадських, політичних та інших організацій, положень про них;
3) договорів на послуги з інформаційного забезпечення.
При цьому користувачі - громадяни, органи державної влади, органи місцевого управління та самоврядування, організації та громадські об'єднання володіють рівними правами на доступ до державних інформаційних ресурсів і не зобов'язані обгрунтовувати перед власником цих ресурсів необхідність отримання запитуваної ними інформації, тільки якщо вона не віднесена до розряду інформації з обмеженим доступом.
Юридично забезпечену можливість ознайомлення з тими або іншими документами слід розглядати як право на ознайомлення. Це право у відношенні документів, містять відомості, що зачіпають права і свободи користувача, безпосередньо закріплено в Конституції Республіки Білорусь Таким чином, право користування інформаційними ресурсами не зводиться до права на доступ і праву на ознайомлення з документами, хоча і тісно пов'язане з ними. Цей зв'язок проявляється в тому, що без права на доступ право користування та право на ознайомлення не можуть бути реалізовані. З іншого боку, неможливо користуватися інформацією з інформаційних ресурсів без попереднього ознайомлення з нею. Тому є вагомі підстави вважати, що стадії реалізації права користування інформаційними ресурсами повинні передувати попередні стадії доступу до інформації і ознайомлення з нею.
3. Правове регулювання інформаційних відносин в області бібліотечної справи
Бібліотечна справа розглядається як галузь інформаційної, культурної, культурно-просвітницької та освітньої діяльності, в завдання якої входять створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробка їх фондів, організація бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовка кадрів працівників бібліотек, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек. Інститут бібліотечного справи - це один з напрямків правового регулювання відносин інформаційної сфери в області забезпечення реалізації права кожного на пошук, отримання і передачу бібліотечної інформації, яке є найважливішим правом людини і громадянина. Суб'єктами правовідносин цього інституту є: бібліотеки, держава, громадянин, підприємства, установи, організації, фізичні і юридичні особи, що поставляють документи для комплектування бібліотек та користуються послугами бібліотек. Бібліотека - це організація або структурний підрозділ організації, яка здійснює збір та забезпечує охорону документів з метою задоволення інформаційних, культурних, наукових та інших потреб користувачів бібліотеки. Публічна бібліотека - бібліотека, яка надає можливість користування її фондами та послугами громадянам незалежно від їх віку, статі, національності, мови, походження, посади, матеріального становища, віросповідання, політичних поглядів і інших умов, а також юридичним особам. Спеціальна бібліотека - бібліотека, яка задовольняє професійні та інформаційні потреби користувачів бібліотеки. Центральна бібліотека - бібліотека, яка очолює сітку бібліотек і може створюватися за територіальним, галузевим та іншими принципами. Бібліотеки можуть бути засновані органами державної влади всіх рівнів, органами місцевого самоврядування, юри...
