Етапи оформлення спадщини
1. Отримання в медичному закладі довідки про смерті.
2. Державна реєстрація смерті громадянина органом РАЦСу за його останнім місцем проживання, місцем настання смерті, місцем виявлення тіла померлого або місцем знаходження установи,
3 Отримання Свідоцтва про смерть.
4. Зняття померлого з реєстраційного обліку.
5. Отримання довідки, що засвідчує останнє місце проживання спадкодавця або виписку з додому книги. Ці документи підтверджують місце відкриття спадщини.
6. Зібрати пакет документів, що підтверджують спадкові відносини із спадкодавцем. Це свідоцтво про народження; свідоцтво про укладення шлюбу; свідоцтво про розірвання шлюбу; довідка про переміні прізвища, імені та по батькові; копія вступило в законну силу рішення суду про встановлення факту наявності одного з перерахованих спорідненого відносини.
7. Відвідування нотаріуса за місцем відкриття спадкової справи для оформлення спадщини. Нотаріус перевірить на основі представлених документів факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність родинних чи інших відносин, що є підставою для покликання Вас до спадкоємства, прийме від Вас заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва, та відкриє спадкову справу по померлому спадкодавцю.
8. Отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом (заповітом).
9. Державна реєстрація свідоцтва про право на спадщину.
Важлива інформація про спадкування
Спадкування супроводжує існуванню людського суспільства з незапам'ятних часів.
Спадкування - Це перехід майнових прав та обов'язків, а також деяких особистих немайнових прав померлого (спадкодавця) до одному або декільком особам (Спадкоємців).
Спадщина може бути прийняте протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Спадкоємець приймає спадщину, якщо він фактично вступив у володіння спадковим майном (вступ в спадок) або коли він подав нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. І вступ в спадок, і подача заяви про прийняття спадщини лише тоді означають, що спадкоємець прийняв спадщину, коли ці дії:
- зроблені своєчасно;
- вироблені відповідно до правил про продовження строку для прийняття спадщини;
- здійснені дієздатними (до моменту їх вчинення) особою.
Спадкоємець має право відмовитися від спадщини на користь інших осіб або без зазначення осіб, на користь яких він відмовляється від спадкового майна.
У складу спадщини входять належали спадкодавцеві на день відкриття спадщини речі, інше майно, в тому числі майнові права та обов'язки.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на аліменти, право на відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина, а також права та обов'язки, перехід яких у порядку спадкування не допускається цим Кодексом або іншими законами. Не входять до складу спадщини особисті немайнові права та інші нематеріальні блага.
Спадщина відкривається зі смертю громадянина. Факт смерті громадянина засвідчується Свідоцтвом про смерть, виданим медичним установою.
Громадяни, померлі в один і той же день, вважаються в цілях спадкового правонаступництва померлими одночасно і не успадковують один після одного. При цьому до спадкоємства закликаються спадкоємці кожного з них.
Особливість відкриття спадщини полягає в тому, що сукупність майнових прав і обов'язків померлої особи визнається спадщиною - майном, призначеним для придбання правонаступниками померлого - його спадкоємцями.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Для відкриття спадкової справи необхідно звернутися до того нотаріуса, за яким наказом Міністерства юстиції закріплені вулиця і будинок, що є місцем відкриття спадщини.
Не успадковують ні за законом, ні за заповітом громадяни, які своїми умисними протиправними діями, спрямованими проти спадкодавця, кого-небудь з його спадкоємців або проти здійснення останньої волі спадкодавця, вираженої в заповіті, сприяли або намагалися сприяти покликанням їх самих або інших осіб до спадкоємства або сприяли або намагалися сприяти збільшенню належної їм або іншим особам частки спадщини, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку. Однак громадяни, яким спадкодавець після втрати ними права спадкування заповідав майно, вправі успадковувати це майно.
Не успадковують за законом батьки після дітей, у щодо яких батьки були в судовому порядку позбавлені батьківських прав і не відновлені в цих правах до дня відкриття спадщини.
На вимогу заінтересованої особи суд відсторонює від спадкування за законом громадян, які злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця.
Спадкування здійснюється за заповітом і за законом.
За наявності заповіту здійснюється, як правило, спадкування за заповітом.
Розпорядитися майном на випадок смерті можна тільки шляхом вчинення заповіту.
Заповідач вправі скасувати або змінити складене ним заповіт в будь-який час після його вчинення, не вказуючи при цьому причини його скасування або зміни.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути:
фізичні особи, які входять до кола спадкоємців за законом;
фізичні особи, які не входять до кола спадкоємців за законом;
юридичні особи;
Російська Федерація і суб'єкти Російської Федерації;
муніципальні освіти;
іноземні держави;
міжнародні організації.
Норми про спадкування за законом застосовуються, коли має місце одне чи кілька із зазначених умов:
1) заповіт відсутній, в заповіті визначена доля лише частини майна або в заповіті вказано лише на позбавлення спадщини частини спадкоємців за законом;
2) заповіт визнано недійсним повністю або в частини;
3) спадкоємці, зазначені в заповіті, відсутні, відмовилися від спадщини взагалі або на користь осіб з числа спадкоємців за законом, не мають права успадковувати або усунені від спадкування як негідні спадкоємці;
4) у всіх випадках за наявності осіб, визнаних спадкоємцями в силу належного їм права на обов'язкову частку;
5) майно визнано відумерлою.
Спадкоємці за законом закликаються до спадкування у порядку черговості.
Черговість спадкування за законом традиційно грунтується на ступеня споріднення спадкоємців по відношенню до спадкодавцеві. При цьому основний принцип такий, що більш близькі родичі усувають від спадкування більш далеких.
Спадкоємці кожної наступної черги спадкують, якщо немає спадкоємців попередніх черг, тобто якщо спадкоємці попередніх черг відсутні, або ніхто з них не має права успадковувати, або всі вони усунені від спадкування, або позбавлені спадщини, або ніхто з них не прийняв спадщини, або всі вони відмовилися від спадщини.
Чинний ЦК РФ встановлює вісім черг спадкоємців:
Спадкоємцями першої черги за законом є діти, дружина і батьки спадкодавця.
Якщо немає спадкоємців першої черги, спадкоємцями другої черги за законом є повнорідні та неповнорідні брати і сестри спадкодавця, його дідусь і бабуся як з боку батька, так і з боку матері.
Якщо немає спадкоємців першої і другої черги, спадкоємцями третьої черги за законом є повнорідні та неповнорідні брати і сестри батьків спадкодавця (дядька й тітки спадкодавця).
Якщо немає спадкоємців першої, другої і третьої черги, право успадковувати за законом одержують родичі спадкодавця третьої, четвертій і п'ятій ступеня споріднення, що не відносяться до спадкоємців попередніх черг.
Призиваються до спадкоємства:
в якості спадкоємців четвертої черги родичі третього ступеня спорідненості - прадідуся і праба...