РЕФЕРАТ
На тему:
В«Ліцензування в туризміВ»
Волгоград 2010
Введення
В даний час в Росії туризм визнаний одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки. Як свідчать дані організації туристської діяльності державного управління туризмом Департаменту туризму Мінекономрозвитку Росії, в Москві отримали ліцензію на туроператорську і турагентську діяльність близько 7 тис. туристських фірм, що спеціалізуються в основному на виїзному туризмі.
Росія як туристська країна, незважаючи на свій високий потенціал, займає вельми незначне місце на світовому туристичному ринку. Надовго в'їжджають до Росії туристів припадає приблизно 1% світового туристського потоку. Це є вельми низьким показником, враховуючи, що культурно-історичний та природний потенціал Росії набагато вища, ніж у багатьох країнах, з традиційно високою туристської відвідуваністю.
Згідно з оцінками Всесвітньої туристської організації (ВТО) в даний час найбільш перспективними сегментами ринку, зростаючими випереджаючими темпами, є:
В· екологічний туризм. Потрібно відзначити, що ООН офіційно оголосила 2002 роком екологічного туризму;
В· культурно-пізнавальний туризм, що охоплює 10% світового потоку туристів, життєвий рівень яких вище середнього і які постійно шукають нові туристські напрямки для подорожей;
В· спеціалізований туризм, що припускає такі види, як професійно-діловий, навчальний, спортивний, подієвий, лікувально-оздоровчий туризм і інші види туризму, а також забезпечує концентровані продажу всього комплексу туристських і суміжних продуктів і послуг;
В· круїзи, в яких у 2000 р. брало участь 9 млн. чоловік. Слід враховувати, що насичення Середземного моря круїзами відкриває певні перспективи перед Балтійським морем.
Основними чинниками, стримуючими розвиток в'їзного туризму в Росію, є:
В· образ Росії як країни, небезпечної для туризму, створюваний зарубіжними і окремими вітчизняними засобами масової інформації;
В· відсутність за кордоном реклами туристських можливостей країни, в тому числі за допомогою участі в міжнародних виставках і діяльності фінансованих державою загранпредставительств по туризму;
В· несприятливий для туристських відвідувань в країну візовий режим, що полягає в завищеній вартості віз, тривалих термінах їх видачі;
В· нерозвинена туристська інфраструктура, високий моральний і фізичний знос існуючої матеріальної бази, мала кількість готельних засобів розміщення туристського класу (В«3 зіркиВ»);
В· відсутність сприятливого податкового режиму для інвестицій в засоби розміщення туристів і іншу туристську інфраструктуру;
В· невисоке якість обслуговування у всіх секторах туристської індустрії;
В· невідповідність ціни і якості розміщення в готелях.
Частина перерахованих вище проблем можна вирішити тільки шляхом якісного підвищення кваліфікації співробітників туристських фірм і готельного господарства, через розвиток системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів. Наріжним каменем при цьому є знання по ліцензуванню туристської діяльності та сертифікації туристських послуг. Менеджер туризму та готельного господарства повинен повною мірою володіти цими знаннями.
1. Ліцензування туристської діяльності
З метою захисту прав та інтересів туристів до 01.01.2024 р. в Російській Федерації підлягали ліцензуванню, стандартизації туроператорської та турагентської діяльності, а також об'єкти туристської індустрії.
Ліцензія - це дозвіл, видаване державним органом юридичним або фізичним особам на здійснення туристської (готельної) діяльності протягом визначеного часу при дотриманні ряду умов. Порядок видачі ліцензії здійснюється у відповідно до Федеральними законами В«Про основи туристської діяльності в Російської Федерації В»іВ« Про ліцензування окремих видів діяльності В».
Порядок видачі, умови дії, порядок зупинення та припинення дії ліцензії на здійснення туристичної діяльності встановлювалися законодавством Російської Федерації. Дані про туроператорів і турагентів, які отримали ліцензії на здійснення туристичної діяльності, вносилися до федерального реєстру туроператорів і турагентів.
Порядок ліцензування турагентської і туроператорської діяльності, здійснюваної на території Російської Федерації юридичними особами та індивідуальними підприємцями, до 01.01.2024 р. регулювався такими нормативно-правовими актами:
- Федеральним законом В«Про ліцензування окремих видів діяльності В»від 8 серпня 2001 № 128-ФЗ;
- В«Положенням про ліцензування турагентської діяльності В»(затв. Постановою Уряду РФ від 11.02.2024 р. № 95);
- В«Положенням про ліцензування туроператорської діяльності В»(затв. Постановою Уряду РФ від 11.02.2024 р. № 95).
Дані нормативні акти визначали основні умови та вимоги, виконання яких було необхідно для отримання тієї чи іншої туристичної ліцензії.
Саме поняття туристська діяльність має на увазі під собою туроператорську і турагентську діяльність, а також іншу діяльність з організації подорожей.
Відмінності між турагентської і туроператорської діяльністю полягають у тому, що турагент здійснює діяльність з просування (тобто повного і широкого висвітлення можливостей відпочинку і подорожей по всіх наявним турам, курортів і т.п.) і реалізації туристського продукту, а туроператор, крім зазначеного вище, ще й формує туристський продукт, тобто займається розміщенням, транспортуванням туристів і здійснює інші послуги, не пов'язана з першими двома.
Постановою Уряду РФ В«Про ліцензування окремих видів діяльності В»були визначені органи, уповноважені ліцензувати види діяльності. У сфері туризму таким органом до 2005 р. був Державний комітет Російської Федерації по фізичній культурі, спорту і туризму, який здійснював ліцензування туристської діяльності та делегував на договірній основі функції з видачі ліцензій вітчизняним туристським фірмам регіональним органам виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації. Після 2005 р. даний орган перейменований в Федеральне агентство з туризму.
Туристські підприємства, які отримали державну ліцензію на туристську діяльність, заносилися до Державного реєстру. Орган, видав ліцензію, міг припинити її дію через недотримання турфірмою ліцензійних вимог.
Для отримання ліцензії заявник представляв в уповноважений орган:
1) заяву про видачу ліцензії із зазначенням: для юридичних осіб - найменування та організаційно-правової форми заявника, юридичної адреси, номера розрахункового рахунку та найменування відповідного банку; для фізичних осіб - прізвища, імені, по батькові, паспортних даних (серії, номери, коли і ким виданий) і місця проживання. Також вказується вид діяльності та термін дії ліцензії. Форма заяви затверджується органом, уповноваженим ліцензувати види діяльності;
2) нотаріально завірені копії установчих документів (при відсутності нотаріального засвідчення необхідно пред'явити оригінали);
3) копію свідоцтва про державну реєстрацію;
4) документ (квитанція), що підтверджує оплату розгляду заяви;
5) документ податкового органу про постановку на облік або копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як підприємця зі штампом податкового органу.
Всі документи, надані для отримання ліцензії, реєструвалися органом, уповноваженим на ведення ліцензійної діяльності. Розгляд заяви про видачу ліцензії та видача ліцензії здійснювалися на платній основі. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймалося в протягом 30 днів з дня отримання заяви з усіма необхідними документами.
Бланки ліцензій мали ступінь захищеності на рівні цінного папери на пред'явника, є документами с...
