ПЛАН
Введення
1. Поняття, види підробок документів і історія виникнення підробки документів у Росії
2. Способи підробки документів та їх ознаки
3. Способи розпізнання підробки документів
4. Захист документів від підробки
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Останнім часом в умовах науково-технічного прогресу постійно з'являються нові і все більш ефективні способи підробки і впровадження в документообіг підроблених документів. У Кримінальному кодексі РФ [1] досить часто згадується про підробку документів. У деяких статтях підроблений документ виступає предметом, в інших статтях є засобом вчинення злочину. Дана система норм включає 77 статей КК, які складають 28,1% з 274 статей Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК. При цьому в 11 статтях підроблений документ - обов'язковий самостійний ознака основного складу злочину (Ст. 142, 142 1 , 170, 185 - 187, 233, 292, 303, 327, 327 1 ). Висока поширеність цих діянь фіксується судової статистикою. Тільки за загальною нормою по статті 327 КК в 2001-2003 рр.. число передбачених в ній злочинів коливалася в межах 47 173 - 68 294 [2].
Поряд з цим існуюча практика свідчить про невисоку ефективність вищевказаних норм. Наприклад, незважаючи на широку розповсюдженість злочинів, пов'язаних з виготовленням і збутом підроблених акцизних і спеціальних марок, у судовій статистиці фіксується вкрай незначну їх кількість. Частково це обумовлено і недоліками кримінально-правового регулювання злочинів, пов'язаних з підробленими документами. Ретельний аналіз системи названих злочинів показує, що вона не має єдиного підстави. Недостатньо узгоджені між собою норми, в яких підроблений документ виступає предметом і засобом скоєння злочину. Досить спірно співвідношення санкцій у конкуруючих нормах.
Основною метою даної контрольної роботи є вивчення правового статусу підроблених документів в такій науці, як криміналістика, а також оцінка підробленого документа в сукупності з його ознаками, способами створення. Важливою метою даної роботи є і способи розпізнання різних видів фальсифікації документів у криміналістиці. Буде порушена тема захисту документів від підробки, а також історія виникнення фальсифікації документів у Росії.
1. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ПІДРОБОК ДОКУМЕНТІВ І ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПІДРОБКИ ДОКУМЕНТІВ В РОСІЇ
Підробка документів (від англ. forgery) - родове поняття, що позначає виготовлення підроблених документів шляхом повної фальсифікації документа (Виготовлення або підбору всіх складових частин документа: носія інформації, бланка, тексту, підписів, печаток, штампів) або фальсифікації окремих його елементів (протиправного зміни окремих частин справжнього документа). Іноді підробку документів позначають терміном В«фальсифікаціяВ» [3].
Підробка документів може бути самостійним злочином або способом вчинення іншого злочину. Самостійними злочинами, що здійснюються шляхом підробки документів, є, наприклад, фальсифікація виборчих документів, документів референдуму (Ст. 142 КК РФ), виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів (ст. 186), виготовлення або збут підроблених кредитних або розрахункових карт і інших платіжних документів (ст. 187), підробка рецептів чи інших документів, що дають право на отримання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 233), службовий підроблення (ст. 292), підробка, виготовлення або збут підроблених документів, державних нагород, штампів, печаток, бланків (ст. 327).
Підроблені документи бувають двох видів:
1) з інтелектуальним фальсифікацією (документ має всі реквізити, за формою правильний, але викладені в ньому дані не відповідають дійсності);
2) з матеріальним фальсифікацією:
а) часткова підробка - в справжній документ внесені зміни шляхом підчистки, травлення, заміни фотографії, листів та ін;
б) повна підробка - документ сфабрикований цілком.
Інтелектуальний фальсифікація встановлюється слідчим або оперативним шляхом, а матеріальний - у процесі криміналістичного дослідження документів.
Підробка документів на Русі почалася ще в епоху Середньовіччя. Історикам відомі, зокрема, підроблені статути одного з новгородських князів 14 століття. Судебник Івана Грозного в середині 16 століття встановлював відповідальність за складання підроблених протоколів судового розгляду, підробку промов позивача або відповідача. У 17-18 століттях фабрикувалися грамоти з метою довести стародавність роду певних осіб. Слід зауважити, що до 18 століття фальсифікувалися, головним чином, актові матеріали, що стосувалися майнових справ, прав власності. Однак починаючи з 18 сторіччя фальсифікація документів стала здійснюватися також і за політичним та ідеологічним мотивам. Так, вже в 18-19 ст. з'явилися наукові підробки грамот, "Заповітів" Петра 1, Катерини Другої і т.п.
В даний час підроблені документи також мають досить широке поширення. Так, влітку 1999 року органи МВС Російської Федерації виявили і ліквідували підпільну фабрику, займалася випуском підроблених документів з підписами самих високопоставлених російських чиновників. За відомостями газети "Известия", в Москві протягом декількох років працювала ціла фабрика з виготовлення фальшивих паспортів. При цьому використовувалися справжні бланки, але з внесеною до них інформації достовірної була тільки фотографія людини. Тим часом ці відомості не викликали ніяких підозр у компетентних органів [4].
Таким чином, документ, реквізити або зміст якого не відповідають дійсності, відноситься до підробленими документам. Підробка документів буває повною і частковою. Підробка документів на Русі почалася ще в епоху Середньовіччя. В даний час підроблені документи також мають досить широке поширення.
2. СПОСОБИ ПІДРОБКИ ДОКУМЕНТІВ ТА ЇХ ОЗНАКИ
Повна підробка включає в себе виготовлення або підбор всіх складових частин документа: паперу, бланка, рукописного тексту, посвідчувальних засобів (підписи, печатки, штампи). При повної підробці документи виготовляються за відповідними зразками (Екземплярам справжніх документів). Часткова підробка полягає у внесенні окремих змін в справжній документ. Такі зміни вносяться шляхом: 1) підчистки; 2) хімічного травлення тексту; 3) дописки, додрукування, виправлення тексту; 4) заміни частин документа (фотокартки, аркушів у багатосторінкових документах); 5) підробки підписів, відбитків печаток і штампів. Кожен з цих способів має свої розпізнавальні ознаки підробки.
підчистки полягає в механічному видаленні частини тексту (Найчастіше окремих букв, цифр, штрихів) шляхом стирання гумкою або вискоблювання гострим предметом (лезом бритви, ножем і т. п.). При цьому порушується поверхневий шар паперу, частина його видаляється разом з підчищати текстом. Ознаками підчистки є: скуйовдженість волокон поверхневого шару паперу, зміна глянцю поверхні паперу, зменшення товщини паперу в місці підчистки, розпливаючись чорнила нового тексту та ін
Іноді для маскування підчистки підчищений ділянку документа пригладжується, лакується яким твердим предметом. У цих же цілях може бути проведена суцільна обведення всього тексту документа. Ознаки обведення (здвоєні штрихи тексту) самі по собі в цьому випадку викликають сумнів у дійсності такого документа і вимагають подальшого більш ретельного його дослідження.
При хімічному травленні текст документа повністю або частково піддається знебарвленню або змиванню яким-небудь хімічним реактивом (кислотою, лугом). Хімічна речовина впливає при цьому не тільки на знищуваний текст, але і на інші складові частини документа (Папір, фонову сітку та ін.) Ознаками хімічного травлення є: зміни відтінку паперу (найчастіше у вигляді жовтої плями), розпливаючись чорнильних штрихів нового тексту ...
