Реферат на тему
Витоки та передумови демократії
ПЛАН
1. Витоки демократії.
2. Класифікація передумов демократії.
2.1. Особливості Економічних передумов демократії.
2.2. Особливості політічніх передумов демократії.
2.3. Особливості соціокультурних передумов демократії.
Література.
1. Витоки демократії
Слово В«ДемократіяВ» (буквально - Народовладдя) походити від давньогрецький словосполучення, Якиме позначалі державний лад, за Якого вірішальна роль у прійнятті рішень и врядуванні належала народним Зборів и Голосування (1).
Аристотель розумів демократію (крайні форми якої НЕ схвалював) як В«такий устрій, коли Вільно народжені й не імущі, становлячі більшість, матімуть владу в своїх руках В»(3), її засідкою ВІН вважаєтся свободу, так само Як засідкою арістократії - доброчесність, а засідкою олігархії - багатство. 3 Опис Аристотелем Більше ста політій збереглась Ліше одна - В«Афінська політіяВ». Політія - ці, з одного боці, будь-яка форма державного правління в місті-державі - полісі, а з іншого - Одна Із досконалости форм демократичного правління, поміркована демократія, за якої влада перебуває в руках середней класу. На відміну від крайньої демократії, політію високо цінував Аристотель. Тому маємо найбільш докладні Відомості про Функціонування демократії самє в цьому давньогрецький полісі. Афіняні цінувалі и вмілі берегті демократію І, Дещо змінюючі форму, вон проіснувала тут (з двома короткочаснімі Перерва, коли правили тиранії) Майже сто РОКІВ - от середини V ст. до середини IV ст. до н.е.
У центре міста-держави розташовувалася площа - агора (2), де мешканці Афін Провадо торгівлю и де громадяни збирать для Вирішення своїх суспільних справ (на екклессію). Народні збори булі Найвищий органом державного правління, на якіх Вільні ї рівноправні громадяни прийомів Рішення Щодо найважлівішіх Харчування життя поліса. Рішення, його призначення та підтрімувала більшість учасніків зборів, вважаєтся прийнятя и обов'язковим для виконан громаддям.
Участь громадян у суспільних впоратися не обмежувалася народними Зборів. Народ взявши доля в адмініструванні через Постійно діючі управлінські установи. В Афінах їх Було близьким тісячі, Середи них - рада 500, Яки візначала порядок денний зборів. Деякі з ціх установ заповнюваліся через вибори, Інші (таких Було більшість) - шляхом жеребкування, причому Коженна МіГ займаті управлінську посаду Тільки раз у жітті.
Для громадянина Афін політика Була пріроднім віявом суспільної актівності, не відокремленім от решті життя. Поліс и Його справи спріймаліся ним Як продовження власного В«яВ», а не Щось відчужене ї далеке. Проти в Афінах, Як и в будь-якій іншій державі, Ідеал державного правління Дещо розходівся з реальністю, наповненою суперечности и Незгода. Є Підстави думати, Що збори відвідувала Ліше меншість громадян. Навіть за часів Найвищий розквіту демократії правами участі у народних зборах корістуваліся щонайбільше 40-50 тіс. громадян, коли у тій годину в Афінах налічувалося 340-350 тис.. мешканців. Жінки, раби и чужоземці булі позбавлені права участі у суспільних справах. Та всі ж Це БУВ Перший Досвід інстітуціалізованого, заснованого на законі, демократичного правління, до того ж узагальнення теоретично. Того ВІН ставши Важливим загальнолюдського здобутком, віхіднім пунктом аналізу феномену демократії.
2. Класифікація передумов демократії
Як правило, передумови демократії поділяються на:
- об'єктивні Внутрішні, Що характеризують сітуацію (економічну, культурну, соціопсіхологічну), Яка Складається в тій чи іншій Країні у процесі історічного розвітку та спонукає її статі на шлях демократії и більш чі Менш успішно рухатіся по ньому. До об'єктивних внутрішніх передумов демократичного розвітку належать (17): економічні (економічне зростання и достатності високий Рівень добробуту, приватна власність, рінкові Відносини; Наявність агентів Ринку та їх правова захіщеність), Соціальні (Наявність доволі чисельного середней класу, Розвиток Громадянська суспільства, В«соціальний капіталВ»), культурно-психологічні (Певний Рівень масової освіченості, Громадянська політико-правова культура, достатності високий Рівень моралі, демократична соціокультурна Традиція);
- об'єктивні Зовнішні, які вказують на Вплив геополітічного становища и міжнародніх відносін, на Вибір державою напряму розвітку та на її спроможність перейти до демократії, на значення процесів глобалізації, Що вплівають на внутрішню та зовнішню політіку держави, створюють певне середовище, в якому здійснюється демократізація;
- суб'єктивні, пов'язані Зі свідомімі діямі людей (насамперед інтелектуальної та політічної еліті), які демонструють Певний ступінь розуміння проблем, Що посталі перед країною, й можливости їх розв'язання за допомог демократичних механізмів, віявляють політічну волю й уміння керуваті процесом переходу до демократії. На суб'єктивних чинників утвердження демократії наголошують здебільшого досліднікі-транзитології - Представники так званого процедурного підходу (І. О'Доннелл, Ф. Шміттер, та ін.). Смороду підкреслюють важлівість правильного вибора стратегії й тактики демократичних змін, послідовності та обгрунтованості рішень и Дій людей, Що ініціюють демократизацію, свідомий Вибір ними тихий чі інших моделей політічної поведінкі, процедурних норм та організаційніх форм нових політічніх інстітутів (19).
2.1. Особливості Економічних передумов демократії
Рівень економічного розвітку. У Заможне ї процвітаючому суспільстві громадянин Свідомо, Із почуттям власної гідності й поваги до інших людей Може брати участь у суспільному жітті, отрімуючі задоволення від виконан обов'язку, от впливим на перебіг Суспільне значущих подій. А в кризовому-фрагментованому суспільстві людину поглінають клопоти фізічного виживаності ї вон унікає участі у розв'язанні суспільних проблем. Очевидною є залежність Між рівнем економічного розвітку и демократією. ЯКЩО на карті світу відзначіті держави з високим рівнем доходу на душу населення, то вон мало відрізнятіметься від карти, на якій Будуть позначені Сучасні ліберально-Демократичні держави.
ефективності, стійкімі є економічні системи, Що освоюють Нові технології и забезпечуються постійне зростання виробництва й добробуту населення (19), засновані Головним чином на пріватній власності та ринкових методах господарювання. І ті, й Інше науковці одностайно та небезпідставно відносять до передумов демократії.
Форми власності й демократія. Сучасна демократія немісліма без особістої звільни громадян, запорукою якої є, згідно з теорією лібералізму, приватна власність и рінкові Відносини. Разом смороду становляит систему вільного підпріємніцтва, будь-який відступ від якої, на мнение Ф. Гаєка, виробляти до рабства. Власність - Один із найістотнішіх відів відносін Між людьми, Що візначає їхній Суспільний статус и Соціальні возможности, у тому чіслі й возможности участі в управлінні суспільством.
Існує різна Класифікація власності. Найбільш проста поділяє її на державну й недержавне. Остання включає Конфіденційність ї КОЛЕКТИВНЕ власність у різніх формах. З позіцій Дослідження передумов демократії найбільшій Інтерес становіть питання про Політичний Вплив державної та пріватної форм власності. Дерло зазвічай розглядають Як перешкод, а друга - Як необхідну Передумови демократії, хоч взаємозв'язок форм власності та державного правління НЕ Завжди однозначно.
Рання форма державної власності (насамперед на землю и воду) вінікла в межах так званого азійського способу виробництва, притаманний державам стародавніх Сходу. Основоположну роль держави в забезпеченні суспільства Засоба для існування спричинилися тут до гальмування пр...
