ЗМІСТ
Введення
1. Поняття держави, її цілі і завдання
1.1 Поняття держави
1.2 Цілі і завдання держави
2. Функції держави: поняття та види
2.1 Поняття функцій держави
2.2 Види функцій держави
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що ні проблема поняття держави, ні проблема розуміння його ознак не можуть обійти стороною питання про сутність держави. Власне пізнання сутності становить одну з найважливіших цілей теорії держави і права. Не можна обмежуватися вивченням лише зовнішніх, очевидних, наочних виразів і проявів сутнісної боку держави, оскільки при такій ситуації залишиться нез'ясованим, незрозумілим сам предмет теорії.
Сутність держави не може бути розглянута без його цілей, задач і функцій, що представляють собою найважливіші якісні характеристики і орієнтири не тільки власне держави як особливої вЂ‹вЂ‹організації публічної влади, але й суспільства в цілому.
Призначення і суть держави полягає в тому, що воно покликане здійснювати управління суспільством на основі демократичних принципів правління в інтересах захисту основних прав і свобод особистості, а також для забезпечення суспільної злагоди (Соціального компромісу). Оскільки держава являє собою територіальний публічно-правовий союз населення, що здійснює свої завдання і виконує свої функції за допомогою спеціальних органів державної влади, то можна сказати, що забезпечення прав і свобод людини і громадянина, регулювання та упорядкування суспільних відносин і є основною обов'язком держави. Природа державної влади - в охороні прав і свобод людини і громадянина, в забезпеченні громадянського миру та злагоди.
Соціальне призначення держави полягає в тому, що це така організація політичної влади, покликана представляти спільні інтереси населення. Діяльність держави спрямована на вирішення загальносоціальних проблем. Керуючи справами суспільства, держава прагне до стабільності і гармонійному розвитку суспільства, до забезпечення соціального компромісу й правопорядку. Ще Цицерон писав, що "держава є надбання народу, а народ не будь-яке з'єднання людей, зібраних разом яким би то не було чином, а з'єднання багатьох людей, пов'язаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів "
Об'єкт даного дослідження - держава, предмет - цілі, завдання і функції держави.
Мета роботи - розкрити поняття цілей, завдань і функцій держави. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. визначити поняття держави,
2. розглянути цілі та завдання держави,
3. дати визначення функцій держави,
4. охарактеризувати види функцій держави.
При написанні роботи використовувалися методу аналізу, порівняння.
Для написання роботи використовувалася спеціальна література та нормативно-правові акти.
1. Поняття держави, її цілі і завдання
1.1 Поняття держави
Держава - це виділилася з суспільства і обумовлена ​​його соціально-економічним укладом, традиціями, культурою політична організація суверенної публічної влади. Виникнувши як продукт емпіричної (дослідної) соціальної життєдіяльності, держава не збігається з суспільством і виступає по відношенню до нього керуючої системою. Ця система має власну внутрішню логіку розвитку, чітку структурну організацію (Що відточувалась впродовж тисячоліть), специфічний механізм взаємодії структурних елементів [1]. Таким чином, держава - самодостатня система, що володіє власною природою, сутністю, формою [2].
Держава характеризують такі ознаки, відрізняють його як від додержавні, так і недержавних організацій:
1) наявність публічної влади, виділеної з товариства і не збігається з населенням країни (держава обов'язково має апаратом управління, примусу, правосуддя, бо публічна влада - це чиновники, армія, поліція, суди, а також в'язниці та інші установи);
2) система податків, податей, позик (виступаючи основний прибутковою частиною бюджету будь-якої держави, вони необхідні для проведення певної політики і утримання державного апарату, людей, не виробляють матеріальних цінностей і зайнятих тільки управлінської діяльністю);
3) територіальний поділ населення (держава поєднує своєю владою і захистом усіх людей, що населяють її територію, незалежно від приналежності до якого-небудь роду, племені, установі, у процесі становлення перших держав територіальний поділ населення, що почалося в процесі суспільного розподілу праці, перетворюється в адміністративно-територіальний; на цьому тлі виникає новий суспільний інститут - підданство чи громадянство);
4) право (держава не може існувати без права, так як останнім юридично оформляє державну владу і тим самим робить її легітимною, визначає юридичні рамки і форми здійснення функцій держави і т.п.);
5) монополія на правотворчість (видає закони, підзаконні акти, створює юридичні прецеденти, санкціонує звичаї, трансформуючи їх в юридичні правила поведінки);
6) монополія на легальне застосування сили, фізичного примусу (можливість позбавити громадян вищих цінностей, якими є життя і свобода, визначає особливу дієвість державної влади);
7) стійкі правові зв'язки з населенням, проживають на її території (громадянство, підданство);
8) володіння певними матеріальними засобами для проведення своєї політики (державна власність, бюджет, валюта і т.п.);
9) монополія на офіційне представництво всього суспільства (ніяка інша структура не вправі представляти всю країну);
10) суверенітет (властиве державі верховенство на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах). У суспільстві влада може існувати в різних видах: партійна, сімейна, релігійна та т.п. Однак владою, рішення якої обов'язкові для всіх громадян, організацій і установ, володіє лише держава, яка здійснює свою вищу влада в межах власних кордонів. Верховенство державної влади означає:
а) її безумовне поширення на населення і все соціальні структури суспільства;
б) монопольну можливість застосування таких засобів впливу (примусу, силових методів, аж до смертної кари), якими не розташовують інші суб'єкти політики;
в) здійснення владних повноважень в специфічних формах, насамперед юридичних (правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної);
г) прерогативу держави скасовувати, визнавати юридично нікчемними акти інших суб'єктів політики, якщо вони не відповідають звичаями держави. Державний суверенітет включає такі основоположні принципи, як єдність і неподільність території, недоторканність територіальних кордонів і невтручання у внутрішні справи [3]. Якщо яке б то не було іноземна держава чи зовнішня сила порушує кордону цієї держави або змушує його прийняти те чи інше рішення, не відповідає національним інтересам його народу, то говорять про порушення його суверенітету. А це явна ознака слабкості даної держави і його нездатності забезпечити власний суверенітет і національно-державні інтереси. Поняття "суверенітет" має для держави така ж значення, що і поняття "права і свободи" для людини [4];
11) наявність державних символів - герба, прапора, гімну. Символи держави покликані позначати носіїв державної влади, приналежність будь-чого до держави. Герби держави поміщають на будівлях, де розташовані органи держави, на прикордонних стовпах, на форменому одязі державних службовців (військовослужбовців та ін.) Прапори вивішуються на тих же будинках, а також у місцях, де проводяться міжнародні конференції, символізуючи присутність на них офіційних представників відповідного держави і т.д.
1.2 Цілі і завдання держави
Поняття функцій держави не слід ототожнювати з такими поняттями, як цілі і завдання держави. Якщ...
