Зміст
Введення. 3
1. Злочинність як соціально-психологічне і кримінально-правове явище 6
1.1 Поняття злочинності. 6
1.2 Зовнішня і внутрішня характеристика злочинності. 12
2. Ціна злочинності і питання її визначення. 19
2.1 Кількісні та якісні показники злочинності. 19
2.2 Характеристика ціни злочинності та її кваліфікуючі ознаки. 25
Висновок. 34
Список використаної літератури .. 36
Введення
Кримінальна ситуація, складається в сучасному російському суспільстві, в останні роки продовжує залишатися досить складною. Багато в чому це пояснюється тим, що на злочинність, тісно пов'язану з усім укладом життя суспільства (економікою, політикою, культурою, морально-психологічної обстановкою та іншими умовами життєдіяльності), негативний вплив справляють існуючі в ньому протиріччя, призводять до важких криміногенним наслідків.
Однією з умов правильного та ефективного застосування кримінального закону є встановлення слідчими органами і судом усіх ознак вчиненого злочину та точне встановлення їх законодавчих характеристик. Серед ознак складу важливе місце займають наслідки злочину, які наступають в результаті його вчинення. Злочинний шкода є самостійним елементом складу злочину і в числі інших ознак враховується при кваліфікації злочинів, вирішенні питань про заснування і межах кримінальної відповідальності, при призначенні покарання.
Ціна злочинності - це суспільно небезпечний шкоду, що відображає властивості злочинного діяння і об'єкта посягання, що наноситься винним поведінкою, від заподіяння якого відповідне суспільне відношення охороняється засобами кримінального права. Всебічне і повне встановлення виду і розміру завданої злочином шкоди дозволяє уточнити і інші параметри злочину - форму і ступінь вини, момент закінчення злочину, наявність кваліфікуючих обставин, перспективи відшкодування збитку.
Злочинність - це не тільки кримінологічне поняття, але реальне соціальне негативне явище, виявляється і виражається в злочинних діяннях конкретних людей, які є носіями свідомості і волі.
Сформована в даний час соціальна напруженість у нашому суспільстві, кризові явища в економіці, політиці, в соціальній сфері, зниження авторитету органів влади та управління не забарилися позначитися на зростанні злочинності, підвищення ступеня суспільної небезпеки окремих видів злочинів. Особливо небезпечний характер придбали організована злочинність, міжнаціональні конфлікти, тероризм, супроводжуються загибеллю невинних людей і актами вандалізму і насильства.
Все це свідчить про те, що злочинність і її параметри тісно взаємопов'язані з усіма сторонами соціального життя суспільства, і в першу чергу з тими труднощами і соціальними колізіями, які протистоять суспільному прогресу.
Актуальність обраної теми курсової роботи обумовлена ​​тим, що вивчаючи кримінальне право, кримінальний процес, кримінально-виконавче право, криміналістику, майбутній юрист готується до того, щоб грамотно, відповідно до закону реагувати на чинені злочину, розкривати і припиняти їх, викривати злочинців, забезпечувати застосування до винних передбачених законом заходів покарання.
Це все вкрай важливо і необхідно вміти робити. Без цього немає боротьби зі злочинністю. Але і боротьба з злочинністю не зводиться тільки до цього, вона включає також оцінку становища справ, розробку програм боротьби зі злочинністю, попередження злочинів шляхом усунення їх причин та умов, а також багато іншого.
Коли існує злочинність, тоді злочину носять зовсім не одиничний характер, відбуваються не деінде і не-коли, а практично щогодини великим числом людей. У суспільстві існують організована і професійна злочинність.
Про ціну злочинності і заходи боротьби з нею писали відомі філософи, такі як: Локк, Гельвецій, Гольбах, Дідро, Вольтер, Бентам та інші, відзначаючи соціальну невлаштованість суспільства і необхідність попередження злочину. Російські революційні демократи: Герцен, Добролюбов, Чернишевський, Писарєв. Вони розглядали злочинність як соціальне явище, внутрішньо властиве суспільству, заснованому на приватній власності та існування класів експлуататорів і експлуатованих. Бачили вихід в революційну зламу старих відносин.
В даний час значний внесок у вивчення злочинності вносять доктора юридичних наук, професора Ю.М. Антонян, К.К. Горяїнов, А.С. Михлин, П.Г. Пономарьов В.І. Сомин, В.Д. Філімонова, Д.А. Шестакова, В.Е. Емінова.
Мета роботи охарактеризувати злочинність як соціально-правове явище, дати визначення ціни злочинності та питань її формування.
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути ряд завдань:
- розглянути злочинність, як соціально-психологічне і кримінально-правове явище;
- визначити зовнішню і внутрішню характеристику злочинності;
- охарактеризувати основні показники злочинності і питання їх визначення.
1. Злочинність як соціально-психологічне і кримінально-правове явище
1.1 Поняття злочинності
Злочинність - складне соціально-правове явище, в силу чого вона вивчається різними науками, досліджують її окремі сторони. Так, кримінальне право дає уявлення про злочині як кримінально каране діяння; кримінально-процесуальне право розглядає порядок, процедуру розслідування злочинів; криміналістика - методи збору доказів, розкриття злочинів; судова медицина та психіатрія - вплив фізичного і психічного стану особи на вчинення ним злочину; соціологія - Місце і роль злочинності в суспільстві, його окремих структурних елементах [1].
Однак тільки кримінологія охоплює проблему злочинності в цілому. Дана наука вивчає злочинність як об'єктивно існуюче в суспільстві негативне явище, пов'язане з іншими соціальними явищами, має свої закономірності, вимагає специфічних форм і методів боротьби. Саме тому поняття злочинності служить вихідним положенням для кримінологічної науки. Будучи стрижневим елементом предмета кримінології, поняття злочинності завжди визначало обсяг і межі наукового пошуку в складному криминологическом комплексі різноманітних явищ і процесів соціального життя.
Злочинність - збірне поняття. Вона являє собою соціальне явище, що включає сукупність різних актів індивідуальної злочинної поведінки. Однак для злочинності властиво подолання цих індивідуальних рис і наявність спільних для всіх злочинних діянь ознак, сукупність яких і визначає її поняття.
Під злочинністю в кримінології розуміється соціальне історично мінливе, масове, кримінально-правове, системне явище суспільства, що виявляється в сукупності суспільно небезпечних кримінально караних діянь і осіб, які їх вчинили, на певній території за певний період часу. Причому злочинність включає не просто безліч злочинів. Їх сукупність представляє складне специфічне системно-структурне утворення з різноманітними взаємозв'язками злочинів і злочинців, різних видів злочинів і злочинності в цілому.
У наведеному визначенні злочинності виражена її сутність з точки зору соціально-правової обумовленості цього явища. Структурні компоненти визначення, відображаючи найбільш істотні ознаки злочинності, характеризують її зміст, реальний прояв.
Соціальна природа та соціальна обумовленість злочинності проявляються насамперед у тому, що вона виникає з конкретних діянь, вчинених людьми в суспільстві і проти інтересів суспільства, їх особливого соціального поведінки [2]. Злочинність соціальна ще й тому, що в основі поведінки кожної особистості лежать не біологічні, а соціальні причини, соціально-економічні закони, обумовлені сукупністю сформованих суспільних відносин з їх закономірностями і суперечностями. Це можна простежити на прикладі помилок в соціально-економічній політиці, які були допущені в нашій країні в В«період застоюВ». Порушення...
