Форми української держави .
ПЛАН
3
Розділ 1 Сутність поняття "форма держави" ....................................... ............. 5
1.1 Форми державного правління ........................................... ....................... 5
1.2 Форми державного устрою ........................................... .......................... 11
Розділ 2. Особливості форми української державності .................................. 16
2.1 Основні етапи роз В¬ витку української державності .................................. 16
2.2 Концепція української державності у вітчізняній Політичній думці .... 21
27
Список використаної літератури ............................................ .......................... 28
Вступ
Для збагнення такого складного соціального Інституту, Як держава у вітчізняній Теорії держави и права Особливе Місце віділяється вивченості форми держави.
Для Вивчення форми держави, Розкриття її ролі в політічніх процесах НАДЗВИЧАЙНИХ Важливим Значення набуває підхід до форми Як до організації змісту. Поняття "Організація" пріпускає з'ясування своєрідності внутрішніх аспектів форми з Глянь Принципів об'єднання взаємодіючіх елементів цілого в сістемі, а кож зовнішнього вираженість ціх Принципів у діяльності Як елементів системи, так и всієї системи в цілому (Стосовно інших систем). За допомог такого підходу в загальній Теорії держави и права відкрівається можлівість НЕ Тільки Вирішення нових проблем, альо Що не менше Важливим, кож и можлівість нового підходу до традіційніх, "старих" Харчування науки. Для Розгляд форми держави Варто звернути Увага на наступні аспекти.
По-перше, форма в зв'язку Із сутністю держави Як суспільного Явища. У даного аспекті Під формою держави розуміється спеціфічній спосіб вираженість сутності, система органів, "Машина", за допомог якої здійснюється класового панування на протівагу некласовім, неполітічнім, недержавне способам. Існування державної влади знаходится Своє відображення в її органах, армії, адміністрації, суддів и інших установах, Що складають спеціфічну и постійну форму буття держави.
По-друге, форма в її безпосередню зв'язку з явищем (ЯК Виявлення сутності прояв її зовні). У співвідношенні "форма-явище" Виступає зовнішня форма держави, тобто прояв зовні візначеної Його організації (пристрою). Розрізняють організацію верховних органів влади (монархію, республіку), взаємовідносіні органів класової влади з населенням, теріторіальну структуру державної влади.
Форма держави - складення Суспільне явищем, Що містіть у собі Такі взаємозалежні Елементи Як форму правління та форму державного устрою.
У різніх країнах Державні форми мают Свої Особливості, характерні ознайо, Що у міру суспільного розвітку наповняються новим змістом, збагачуючісь у взаємозв'язку и взаємодії. Разом з тім форма існуючіх держав, особливо сучасности, має Загальні ознайо, Що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави.
Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливая форм української держави на всьому етапі становлення української державності.
Поставлено мета обумовіла необхідність Вирішення ряду взаємопов'язаніх завдання:
В· дослідіті сутність поняття "форма держави";
В· розглянуті форми та державного правління та державного устрою;
В· вівчіті Особливості форм української держави.
Предметом курсової роботи є Відносини з приводу становлення форми державного правління.
Об'єктом курсової роботи віступають форми української держави.
Курсова робота Складається Із двох частин, в якіх послідовно розглянута поставлена ​​проблема.
Розділ 1 Сутність Поняття "Форма держави"
1.1 Форми державного правління
Форма правління являє собою структуру віщіх органів державної влади, порядок їхнього утворення и Розподіл компетенції Між ними. Форма державного правління Дає можлівість усвідоміті:
В· Як створюються віщі органі держави и Яки їхня будівля;
В· Як будуються взаєміні Між віщімі ї іншімі державними органами;
В· Як будуються взаєміні Між верховною державною Влад и населенням Країни;
В· Якою мірою організація віщіх органів держави дозволяє забезпечуваті права и волі громадянина.
За зазначеним ознайо форми державного правління поділяються на:
В· монархічні (Одноособові, спадкоємні)
В· республіканські (Колегіальні, віборні)
Монархія. Монархія - ції така форма правління, при якій верховна влада одноособова и переходити, Як правило, у Спадщина.
Основними ознайо класичної монархічної форми Управління є:
В· існування одноособового глави держави, Що корістується Своєю Влад довічно (цар, король, імператор, шах);
В· спадкоємній порядок наступності Верховної влади;
В· представництво держави монарха за Своїм Розсудів;
В· юридична безвідповідальність монарха.
Монархія вінікла в умів рабовласницького суспільства. При феодалізмі вон стала основною формою державного правління. У буржуазному ж суспільстві зберегліся Ліше традіційні, в основному формальні рісі монархічного Управління.
У свою Черга монархія поділяється на:
В· Абсолютний
В· Обмеження (Парламентськиїх)
В· дуалістічну
В· теократічну
В· парламентськиїх
Абсолютна монархія - така форма правління, при якій верховна державна влада за законом ЦІЛКОМ належиться одній особі.
Основною Ознакою абсолютної монархії є відсутність будь-яких державних органів, Що обмежують компетенцію монарха. Виникнення абсолютизму зв'язане з процесом Зародження буржуазних відносін. До найбільш істотніх рис абсолютної монархії відносяться чі Ліквідація, чі повний занепад стає представніцькіх установ, комерційна необмежено влада монарха, Наявність у Його безпосереднім підпорядкуванні и розпорядженні постійної армії, поліції и розвиту Бюрократичність апарата.
Влада в центре и на місцях належить не великим феодалам, а чиновникам, Що можут прізначатіся и звільнятіся монархом. Державне втручання в приватне життя в епоху абсолютизму здобуває більш цівілізовані форми, одержує юридичне закріплення, хоча по - Колишня має примусового спрямованість. В Історії такими країнамі булі Росія XVII - XVIII Століття и Франція до революції 1789 року.
Констітуційна монархія являє собою таку форму правління, при якій влада монарха однозначно обмежен представніцькім органом. Звичайний Це обмеження візначається констітуцією, затверджуваної парламентом. Монарх же не в праві Изменить констітуцію.
Як форма правління, констітуційна монархія вінікає в Період становлення буржуазного суспільства. Формально Вона не Втрати свого значення в ряді країн Європи Гірськолижний ї Азії и СЬОГОДНІ (Англія, Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція й ін.).
Констітуційна монархія характерізується Наступний основними ознайо:
В· уряд формується з представніків візначеної партії (чі партій), Що здобули більшість голосів на вибора у парламент;
В· Лідер партії, Що володіє найбільшім числом Депутатська місць, стає главою держави;
В· у законодавчій, виконавчій и судовій сферах влада монарха Фактично відсутня, вон є сімволічною;
В· законодавчі активн пріймаються парламентом и формально підпісуються монархом;
В· уряд відповідно до констітуції несе Відповідальність не перед монархом, а перед парламентом.
приклада Такої монархії можна вважаті - Велікобрітанію, Бельгію, Данію.
При дуалістічній...
