Зміст
Введення
Глава 1. Поняття та історія права на фірмове найменування
1.1 Виникнення права на фірмове найменування: історичний аспект
1.2 Правова охорона фірмових найменувань
Глава 2. Порядок надання та способи цивільно-правової охорони фірмового найменування
2.1 Суб'єкти прав на фірмові найменування
2.2 Основні положення процедури реєстрації фірмового найменування
2.3 Зміст права на фірмове найменування та його припинення
2.4 Фірмове найменування на сучасному етапі розвитку законодавства та його захист
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Актуальність теми дослідження. Ринкова економіка з'явилася передумовою виникнення жорсткої до конкуренції серед учасників підприємницької діяльності за споживача. З метою залучення кліентелли підприємці роблять великі фінансові вкладення в проведення рекламних компаній, поліпшення якісних характеристик товарів, робіт і послуг. У силу цього кожен підприємець зацікавлений у тому, щоб його підприємство, його бізнес не змішувався в очах споживачів з підприємством конкурента. Тому учасники ринку використовують в своїй діяльності різного роду розрізняльні знаки, серед яких основну роль відіграє фірмове найменування.
Фірмове найменування використовується комерційними організаціями, щоб індивідуалізувати свою діяльність, залучити і закріпити споживачів і не допустити змішування свого бізнесу в очах споживачів з діяльністю конкурентів. Таким чином, в використанні інституту фірмового найменування зацікавлені всі суб'єкти, які здійснюють підприємницьку діяльність, а саме - комерційні організації, підприємці без утворення юридичної особи, а також некомерційні організації, що здійснюють підприємницьку діяльність у межах, встановлених законом. Згідно зі статтею 54 ГК РФ тільки комерційні організації мають право використовувати фірмове найменування, яке виконує не тільки функцію індивідуалізації діяльності організації, але й роль найменування комерційної організації. Проте здійснення функцій індивідуалізації бізнесу і суб'єкта підприємницької діяльності шляхом встановлення єдиного режиму фірмового найменування представляється теоретично спірним і викликає на практиці численні суперечності.
Крім того, інтереси підприємців без утворення юридичної особи і некомерційних організацій, які займаються підприємницькою діяльністю, в охороні своєї кліентелли та індивідуалізації бізнесу залишаються незахищеними. Ця прогалина законодавства призводить на практиці до численних зловживань, а саме, до використання розпізнавальних знаків індивідуальних підприємців та некомерційних організацій у фірмових найменуваннях комерційних організацій з метою "крадіжки" споживачів. Рішення зазначених проблем представляється необхідним і своєчасним. Актуальність дослідження фірмового найменування обумовлена ​​також тим, що в науці немає єдиної думки з приводу змісту поняття "фірмове найменування". Крім того, чинне законодавство, що регулює відносини з приводу фірмових найменувань, характеризується недосконалістю положень.
Необхідність всебічного теоретичного вивчення даної проблеми обумовлена ​​розробкою проекту Федерального закону "Про фірмових найменуваннях".
У той же час, проблема охорони доброго імені у відношенні юридичних осіб є не менш нагальною по порівнянні із захистом доброго імені фізичними особами.
Викладені обставини, свідчать про актуальність наукової розробки питань, пов'язаних з використанням фірмових найменувань, найменувань і комерційних позначень, і зумовили вибір даної проблеми в якості теми дослідження.
Ступінь наукової розробленості теми. Загальні положення про статус учасників цивільного обороту зачіпали в своїх роботах Авілов Г.Є., Агарков М.М., Безбах В.В., Білих B. C., Гаврилов Е.П., Голофаєв В.В. Гордон В.М., Граве К.А., Данилова О.М., Єременко В.І., Зенін І.А., Зенкін Н.М., Камінка А.І., Кулагін М.І., Масевич М.Г., Медведєв Д.А., Муромцев Г.І., Орлова В.В., Попондопуло В.Ф., Пугинський Б.І., Пучінскій В.К., Розенберг В.В., Сергєєв А.А., Сергєєв А.П., Суханов Е.А., Трахтенгерц Л.А., Удінцев В.А., Флейшиц Е.А., Халфіна P. O., Хейфец І.Я., Цитович П.П., Чернощеков Н., Шершеневич Г.Ф., Шретер В., Якушев B. C. та ін
Метою цього дослідження є комплексне вивчення інституту найменування юридичних осіб, інституту фірмового найменування комерційних організацій в російській законодавстві, вивчення питань, пов'язаних з використанням комерційних позначень, а також розроблення та внесення пропозицій щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства в даній сфері.
Виходячи з поставленої мети, у даній роботі зроблена спроба вирішити такі основні завдання:
Досліджувати передумови виникнення і генезис інституту фірми в російському законодавстві;
На основі аналізу існуючих поглядів з приводу природи фірми, визначити зміст поняття "фірмове найменування "і його функціональне призначення;
Досліджувати оптимальність законодавчого регулювання відносин з приводу фірмових найменувань з точки зору здійснюваних розглянутим правовим інститутом функцій;
Розкрити зміст правомочностей власників права на фірмове найменування і комерційне позначення;
Визначити суб'єктний склад правовідносин з приводу фірмових найменувань та комерційних позначень.
Об'єктом дослідження виступають цивільно-правові відносини, що складаються з приводу найменувань юридичних осіб, фірмових найменувань комерційних організацій.
Предметом дослідження є цивільно-правові норми, що містяться в Цивільному кодексі РФ та інших нормативно-правових актах, судова практика.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали формально-логічний, історичний, систематичний, порівняльно-правовий методи.
Структура роботи. Структура роботи обумовлена ​​поставленими завданнями дослідження і складається з вступу, трьох розділів, що включають в себе сім параграфів і бібліографічного списку.
Глава 1. Поняття та історія права на фірмове найменування
1.1 Виникнення права на фірмове найменування: історичний аспект
Право на фірмове найменування як право суб'єкта ідентифікувати свою діяльність викликає в сучасній Росії безліч суперечок і поки не має чіткого правового регулювання, відповідного поточній практиці. Разом з тим представляється можливим зауважити, що дане право в Росії, як і в інших країнах, виникло дуже давно, формувалося і змінювалося поступово під впливом історичних, економічних, геополітичних і інших чинників.
Так, перші передумови до його формуванні існували, очевидно, ще в стародавньому суспільстві [1] як право на позначення місця перебування (наскальні малюнки), вказівка ​​на приналежність худоби, знарядь праці (клеймо) виникає як всі природні права від народження людини. Причому поступово люди об'єднуються в стада, адже первісна людина не могла вижити поодинці. Наприклад, мисливець володів певними навичками та знаряддями для полювання, відповідно, як і збирач плодів і ловець риби. Саме зазначені навички, знаряддя і результати діяльності дозволяли розрізняти людей, їх групи і присвоювати їм певні назви. Наприклад, мисливець, мисливці.
Поступово стада переростають в громади, які представляли собою більш численні групи родичів, займалися виробництвом. Виникають ремесло, торгівля. Купці і мандрівники також певним чином називають себе, наприклад, у Залежно від товару, яким торгують, або місцевості, з якої походять. Наприклад, сировари, індуси і т.д.
Таким чином, під правом на фірмове найменування на родоплемінного етапі малося на увазі право особи (групи осіб) називати себе відповідно до родом діяльності, місцем походження або іншими особливостями, навичками і т.д., які дозволяли виділити людину (групу осіб) серед соб...
