ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................... 3
1 РОЗДІЛ. ФІЗИЧНІ ОСОБИ ТА ЇХ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА індивідуалізації.
1.1. Поняття В«громадянинВ» і В«фізична особаВ», їх співвідношення ...... 6
1. 2. Ознаки, індивідуалізують фізичних осіб .................... 9
2 Розділ. Правоздатність фізичних осіб.
2. 1. Загальне поняття правоздатності громадян ............................ 15
2. 2. Зміст цивільної правоздатності ........................ 19
3 ГЛАВА. Дієздатність фізичних осіб.
3. 1. Загальне поняття дієздатності фізичних осіб ..................... 22
3.2. Юридична природа і зміст дієздатності громадян ... 24
ВИСНОВОК ................................................................... 27
Список використаної літератури .............................. 28
ВСТУП.
Актуальність теми. Актуальність теми обумовлюється наступними факторами:
В· неоднозначне розуміння співвідношення категорій В«громадянинВ» і В«Фізична особаВ»;
В· відмінність ознак, індивідуалізують громадянина, як суб'єкта цивільних правовідносин;
В· необхідність виявити зміст цивільної правоздатності фізичних осіб, як учасників правовідносин
В· важливість вивчення категорії дієздатності та її видів, визнання особи недієздатною
Ступінь наукової розробленості теми . Дана тема висвітлюється у багатьох підручниках цивільного права, наприклад у підручнику Е.А. Суханова. Крім того, тема знаходить своє відображення в роботах Грибанова В.П., Покровського І.А., Решетниковій І.В., Яркова В.В. і т.д.
Об'єктом дослідження є інститут В«громадяниВ» (фізичні особи), як учасники цивільних правовідносин.
Предмет дослідження: нормативно-правові акти, що визначають громадян, як суб'єктів цивільних правовідносин, а також ознаки, що дозволяють індивідуалізувати громадянина, а також співвідношення понять В«громадянинВ» і В«Фізична особаВ».
Мета написання курсової роботи. Метою курсової роботи є всебічне вивчення громадян, як учасників цивільних правовідносин та спроба співвіднести категорії В«фізична особаВ» і В«громадянинВ» в якості суб'єктів цивільного права, а також розкриття понять і їх детальне вивчення.
Завдання дослідження:
В· встановити і з'ясувати сенс поняття В«громадянинВ»;
В· виявити різні походи до поняття В«фізична особаВ» в російському цивільному праві;
В· визначити значення імені, громадянства, статі, сімейного положення і стану здоров'я, як ознак, що дозволяють індивідуалізувати громадянина;
В· систематизувати отримані знання про правоздатності та дієздатності громадян та встановити їх значення.
Методологія. У роботі були застосовані наступні методи: метод діалектичної логіки (при виділенні ознак за результатами вивчення визначень); порівняльний метод; історичний метод; метод формально-юридичного аналізу; статистичний метод; системний.
Основні положення, що виносяться на захист.
В· Поняття В«фізична особаВ» і В«громадянинВ» є близьким по змістом, але не тотожними. Вживаючи поняття В«громадяниВ», закон має на увазі людей, які у громадянство Російської Федерації. Але, разом з тим, враховується, що в межах РФ знаходяться і люди, які не є її громадянами - іноземці, особи без громадянства, - вони відносяться до категорії В«фізичні особи В». У цивільному законодавстві відсутнє визначення, що дозволяють розмежувати ці поняття, що на мій погляд, є актуальною проблемою.
В· Існує ряд ознак, що дозволяють індивідуалізувати кожного громадянина (фізична особа) в цивільному праві. До таких ознакою відносять: ім'я, громадянство, вік, сімейний стан, стать. У готельний ознака необхідно виділити стан здоров'я громадянина - насамперед йдеться про психічному здоров'ї.
В· Правоздатність являє собою здатність бути суб'єктом прав і обов'язків, можливість мати будь-яке право чи обов'язок з передбачених або допускаються законом. Правоздатність визнається за всіма громадянами країни. І тут дискусійним є питання про момент початку виникнення правоздатності - так як плід в утробі матері також може бути суб'єктом цивільних прав. У законі ж початок правоздатності визначається моментом народження.
В· Цивільна дієздатність визначається в законі як здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх. На відміну від правоздатності, яка рівною мірою визнається за всіма громадянами, дієздатність не може бути однаковою. Громадяни мають дієздатністю в різних обсягах, що залежать від різних факторів.
СТРУКТУРА РОБОТИ. Ця курсова робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів (шість параграфів), висновку, списку використаної літератури.
ГЛАВА 1. ФІЗИЧНІ ОСОБИ ТА ЇХ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА індивідуалізації.
1.1. Поняття В«громадянинВ» і В«фізична особаВ», їх співвідношення.
Людина - суб'єкт безлічі прав і обов'язків, в тому числі і цивільних. При розгляді питання про цивільному правовому положенні часто вживається поняття В«особистістьВ». Особистість - такий суб'єкт суспільних відносин, який володіє певним рівнем психічного розвитку. Якість особистості притаманне психічно здоровій людині, яка досягла певного віку. Проте визнання суб'єктами цивільного права тільки особистостей явно суперечило б цивільному законодавству, що визнає суб'єктом цивільного права будь-якої людини незалежно від її віку та стану здоров'я. Людина розглядається як істота, що сполучає в собі біологічні і соціальні начала. [1] Йому властива форма розвитку психіки - свідомість. Однак цивільне законодавство Російської Федерації для позначення людини як суб'єкта цивільних правовідносин вживає інше поняття - В«громадянинВ». Поняття громадянства розглядається в трьох значеннях:
1) як суб'єктивне право громадянина на приналежність до певного державі;
2) як правовідносини, зміст якого поставляє взаємні права та обов'язки держави і громадянина;
3) Як правовий інститут, норми якого закріплюють відносини громадянства.
Громадянство визначає постійний політико-правовий зв'язок особи і держави, що знаходить вияв у їх взаємних правах та обов'язках. Звідси випливає, що цивільне законодавство, вживаючи поняття В«громадяниВ», має на увазі громадян цієї держави - Російської Федерації.
Слід зауважити, що на території держави завжди проживають люди, які є громадянами інших держав, а також люди, що не мають певного громадянства - апатриди. Вони підпорядковуються правопорядку, існуючому в даній державі, мають певні права та обов'язки. Однак громадянами даної держави ні не є, і, таким чином, не потрапляють під поняття В«громадянинВ».
Більш універсальним є поняття В«фізична особаВ», яке має більш широкий зміст, оскільки охоплює всіх людей, як учасників як учасників цивільних та інших правовідносин на території даної країни. Наприклад, в німецькому цивільному уложенні відповідна глава в розділі В«ОбличчяВ» іменується В«Фізичні особиВ». У названому законі вживається поняття В«ЛюдинаВ», але не в значенні В«громадянинВ». [2] Отже, Німецьке цивільне уложення має на увазі людину взагалі, фізична особа.
У законодавстві нашої країни люди як суб'єкти цивільного права довго час іменувалися В«громадяниВ» (ст. 9 ЦК РРФСР 1964 р.). В Основах цивільного законодавства Союзу РСР і республік, прийнятих Верховною Радою СРСР від 31 травня 1991р., Вперше використовувалася формулювання В«громадяниВ» і в дужках В«фізичні особиВ». [3]
Залишається спірним питання, рівнозначними Чи є поняття В«громадяниВ» і В«Фізичні особиВ». Ряд авторів, у тому числі професор Е.А. Суханов, розділяють ці поняття, в...
