Учасники кримінального процесу
Зміст
Введення
1. Суд
2. Учасники кримінального судочинства з боку обвинувачення
3. Учасники кримінального процесу з боку захисту
4. Інші учасники кримінально-процесуальної діяльності
Введення
УЧАСНИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ - всі особи, фактично беруть участь у процесі, мають процесуальні права і несуть процесуальні обов'язки державні органи, посадові особи, громадяни, представники громадських організацій та трудових колективів, що беруть участь у кримінально-процесуальній діяльності відповідно до закону, що визначає права і обов'язки їх в кримінальному судочинстві громадяни та юридичні особи, що захищають при провадженні у кримінальній справі свої або представлені ними права та інтереси і наділені для цього відповідними процесуальними можливостями.
Тривале час в теорії кримінального процесу не існувало єдиної думки про коло осіб, є У.у.п. До них відносили всіх, хто бере участь у кримінально-процесуальній діяльності і наділений процесуальними правами і обов'язками, або тих осіб, які названі в гл.3 КПК (обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та ін.) Більш поширеною стала позиція, згідно якої учасниками кримінального процесу є особи, які відстоюють у кримінальному судочинстві свої інтереси. Решту беруть участь у справі стали іменувати суб'єктами кримінального процесу.
1. Суд
Суд - державний орган, наділений правом розглядати кримінальну справу по суті і в межах свій компетенції, встановленої кримінально-процесуальним кодексом, приймати по ньому рішення, аж до винесення вироку.
В Відповідно до чинного законодавства, правосуддя в Російській Федерації здійснюється тільки судом, у тому числі і по кримінальних справах (ч.2 ст.118 Конституції України, ст. 8 КПК України). З цього випливає, що суд виконує функцію розгляду та вирішення справ. Найбільш істотним вимогою, що пред'являються при цьому до суду, є обов'язкова умова дотримання в ході судочинства змагальності та рівноправності сторін (сторони обвинувачення і сторони захисту). Суд, не будучи ні однієї зі сторін, здійснює від імені держави контроль, за дотриманням правил ведення судового спору сторонами і за результатами цього спору, приймає рішення по справі.
Суд має право розглядати кримінальні справи по суті (по першій інстанції), перевіряти законність, обгрунтованість і справедливість не вступили в законну силу рішень суду першої інстанції, в тому числі і вироків, за скаргою сторони захисту, або поданням сторони обвинувачення (касаційна інстанція), а також перевіряти відповідність вимогам кримінально-процесуального законодавства постанов, ухвал, вироків суду першої інстанції, що вступили в законної сили, або визначень касаційної інстанції, якщо рішення суду першої інстанції раніше оскаржувалося в порядку касації.
За чинному в даний час кримінально-процесуальному закону суду надані права не тільки по прийняттю рішень по суті справи і винесенню вироків за результатами розгляду кримінальної справи в судовому засіданні, але і прийняттю рішень в ході попереднього розслідування кримінальної справи. Так, на досудових стадіях тільки суд наділений правом: обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту або домашнього арешту; продовжити термін утримання під вартою; прийняти рішення про поміщення підозрюваного, обвинуваченого, не знаходиться під вартою, до медичного або психіатричний стаціонар для виробництва відповідно судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; про виробництво огляду житла при відсутності згоди проживаючих у ньому осіб; про проведення обшуку або виїмки в житлі; про виробництво особистого обшуку (крім випадку особистого обшуку підозрюваного, для виробництва якого рішення суду не потрібно); про виробництво виїмки предметів і документів, містять інформацію про вклади і рахунки в банках та інших кредитних організаціях; про накладення арешту на кореспонденцію, дозвіл на її огляд і виїмку в установах зв'язку; про накладення арешту на майно, включаючи грошові кошти фізичних та юридичних осіб, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в банках і інших кредитних організаціях; про тимчасове відсторонення підозрюваного або обвинуваченого від посади (ст. 114 КПК РФ); про контроль і запису телефонних та інших переговорів.
Як видно з вищеперелічених процесуальних дій і рішень, на суд покладено вирішення питань найбільш жорстко обмежують конституційні права і свободи особистості, що говорить про роль суду, як самостійного органу державної влади, що прямо передбачено в ст. 10 Конституції РФ.
Крім прийняття рішень на досудових стадіях, суд також здійснює контроль за діями і рішеннями, які приймаються у ході розслідування кримінальної справи іншими суб'єктами кримінального процесу. Наприклад, відповідно до ст. 125 КПК РФ, постанови дізнавача, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи, про припинення кримінальної справи, а так само інші їх рішення і дії (бездіяльність), які здатні завдати шкоди конституційним правам і свободам учасників кримінального судочинства або утруднити доступ громадян до правосуддя, можуть бути оскаржені в районний суд за місцем провадження попереднього розслідування.
Таким чином, судовий контроль за дотриманням законності в ході виробництва по кримінальній справі, безперервно здійснюється протягом усього кримінального судочинства.
Кримінальні справи по першій інстанції можуть розглядатися суддею одноособово, або судом колегіально. У свою чергу одноособовий розгляд кримінальної справи може здійснюватися мировим суддею, або федеральним суддею суду загальної юрисдикції. Колегіальний розгляд відбувається в складі колегії із трьох федеральних суддів, або федерального судді та дванадцяти присяжних засідателів (суд присяжних). Підсудність кримінальних справ того чи іншого суду визначається в ст. 31 Кримінально-процесуального кодексу. Відповідно до цієї статті мировому судді підсудні кримінальні справи про злочини, за вчинення яких максимальне покарання не перевищує трьох років позбавлення волі. Це справи приватного обвинувачення, а також невеликої та середньої тяжкості. Суддя федерального суду загальної юрисдикції одноособово розглядає кримінальні справи про всі злочини, за винятком кримінальних справ, підсудних суду присяжних чи суду з трьох федеральних суддів. Колегія з трьох суддів федерального суду загальної юрисдикції - кримінальні справи про тяжких і особливо тяжких злочинах за наявності клопотання обвинуваченого, заявленого до призначення судового засідання. І, нарешті, суддя федерального суду загальної юрисдикції і колегія з дванадцяти присяжних засідателів - за клопотанням обвинуваченого - кримінальні справи про злочини, зазначені в ч. 3 ст. 31 КПК РФ. Це особливо тяжкі злочини, за вчинення яких законом передбачено позбавлення волі строком до двадцяти років або довічне позбавлення волі, або смертна кара.
Особливо необхідно відзначити, що кримінальна справа, яку альтернативно підсудна суду в складі федерального судді або колегії з трьох федеральних суддів, розглядається колегією з трьох федеральних суддів тільки при наявності про це клопотання обвинуваченого, заявленого по закінченню попереднього розслідування і до призначення судового засідання, якщо таке клопотання відсутня, кримінальну справу розглядає федеральний суддя одноособово. Аналогічно вирішується питання про склад суду при можливості розгляду кримінальної справи колегією з трьох федеральних суддів, або судом присяжних. Для розгляду кримінальної справи судом присяжних необхідно клопотання про це обвинуваченого, за відсутності такого клопотання кримінальну справу розглядає колегія з трьох федеральних суддів.
З усього вищесказаного можна зробити висновок про те, що суд займає чільне положення серед суб'єктів кримінально-процесуальної діяльнос...
