ЗМІСТ.
ВСТУП.
1.Установленіе фактів, що мають юридичне значення.
1.1 Встановлення факту родинних відносин.
1.2Установленіе факту перебування на утриманні.
1.3 Встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
1.4 Встановлення факту володіння будовою на праві власності.
1.5Установленіе факту нещасного випадку.
ВСТУП.
АРБІТРАЖНИЙ ПРОЦЕС - сукупність дій, чинених у встановленій арбітражним процесуальним законодавством послідовності арбітражним судом, беруть участь s справі особами, іншими учасниками процесу в цілях розгляду та вирішення економічних суперечок та інших віднесених до компетенції арбітражних судів справ. А.п. складається з декількох стадій залежно від руху справи; виробництво в арбітражному суді першої інстанції - від пред'явлення позову (подачі заяви - за справах, зазначеним в АПК РФ) до прийняття рішення по справі або його закінчення в встановлених законом випадках без винесення рішення (припинення виробництва у справі, залишення позову без розгляду); провадження з перегляду рішень і ухвал суду (в апеляційній, касаційній інстанціях, в порядку нагляду, за нововиявленими обставинами); виконання судових актів. Дії, що здійснюються арбітражним судом і учасниками процесу, можуть бути згруповані також по іншому класифікаційному критерію - наприклад, відображати специфіку окремих категорій справ [зокрема, провадження у справах з участю іноземних осіб, особливості провадження у справах про неспроможність (банкрутство), про встановлення фактів, що мають юридичне значення].
Кожна стадія має поряд із загальною метою А.п. -Вирішення економічного спору (інших справ), свою окрему задачу, наприклад, вирішити спір по суті з прийняттям рішення по справі (виробництво в першій інстанції), забезпечити законність і обгрунтованість прийнятих судами першої інстанції судових актів (виробництво по перегляду рішень, ухвал), а також виконання прийнятих судових актів.
Термін В«А.п.В» вживається і в іншому значенні. Так називають, наприклад, відповідну навчальну дисципліну, що вивчається в вищих та середніх спеціальних навчальних закладах. А.п. є науковою спеціальністю, по якій захищаються кандидатські та докторські дисертації та проводяться наукові дослідження.
1.Установленіе фактів, що мають юридичне значення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є найбільш поширеними з справ окремого провадження. Як відомо, виникнення, зміна або припинення особистих і майнових прав громадян або організацій залежить від наявності або відсутності юридичних фактів. Дані факти мають бути підтверджені відповідними документами (Різними свідченнями, довідками, записами актів цивільного стану та т. д.). Однак є випадки, коли той чи інший факт не може бути посвідчений відповідним документом з причини його втрати, знищення, неможливості відновлення або з інших причин. У таких випадках передбачено судовий порядок встановлення юридичних фактів (ст. 247-251 ЦПК).
У відповідності зі ст. 247 ЦПК суд розглядає справи про установле-нии:
1) родинних відносин осіб;
2) факту перебування особи на утриманні;
3) факту реєстрації народження, усиновлення, шлюбу, розлучення і смерті;
4) факту стану у фактичних шлюбних відносинах у встановлених законом випадках, якщо реєстрація шлюбу в органах запису актів громадянського стану не може бути здійснена внаслідок смерті одного з подружжя;
5) факту належності правовстановлюючих документів (за винятком профспілкового квитка, військових документів, паспорта та свідоцтв, що видаються органами реєстрації актів цивільного стану) особі, ім'я, по батькові або прізвище якого, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем цієї особи за паспортом або свідоцтвом про народження;
6) факту володіння будовою на праві власності;
7) факту нещасного випадку;
8) факту смерті особи в певний час і за певних обставин при відмові органів запису актів громадянського стану в реєстрації події смерті;
9) факту прийняття спадщини і місця відкриття спадщини;
10) дру-гих фактів, що мають юридичне значення, якщо законодавством не передбачено інший порядок їх встановлення.
Із заявою про встановлення перерахованих вище фактів вправі звернутися будь-яка зацікавлена ​​особа. Однак, як роз'яснив Пленум Верховного Суду СРСР у п. 2 постанови В«Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення В»від 21 червня 1985 р. № 9 ] , суди можуть приймати заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, і розглядати їх у порядку окремого провадження, при дотриманні певних умов, якщо:
В· згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки (виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій);
В· встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду;
В· заявник не має іншої можливості отримати або відновити належні документи, що засвідчують факт, що має юридичне
В· значення;
В· чинним законодавством не передбачений інший (позасудовий) порядок їх встановлення.
В даний час ця умова знаходиться в протиріччі до ст. 46 Конституції РФ, відповідно до якої кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Якщо зацікавлена ​​особа звертається до суду з проханням встановити факт, що не має юридичного значення, суддя повинен відмовити у прийнятті заяви. Якщо таку заяву було помилково прийнято судом і по ньому почався судовий розгляд, то суду слід припинити
провадження у справі.
Заяви у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, подаються до суду за місцем проживання заявника, за винятком заяви про встановлення факту володіння будовою на праві власності, яке подається до суду за місцем знаходження будівлі (civ 249 ЦПК).
У разі подання заяви кількома особами, проживаючими або знаходяться в різних місцях, заява подається до суду за місцем проживання одного з них за їх вибором.
Заява про встановлення юридичного факту має відповідати вимогам, перерахованим у ст. 126 ЦПК. Однак крім звичайних реквізитів, зазначених у ст. 126 ЦПК, в заяві повинні бути зазначені:
В· мета встановлення цього факту;
В· докази, що підтверджують неможливість отримання заявником належних документів або неможливість відновлення втрачених документів.
Вказівка ​​мети встановлення факту необхідно для того, щоб суддя при прийомі заяви визначив юридичну значимість даного факту і коло зацікавлених осіб. Якщо в заяві не буде зазначена мета звернення до суд суддя вправі застосувати ст. 130 ЦПК і залишити заяву без руху.
Крім зазначення мети встановлення конкретного факту до заяви необхідно додати письмові докази, які свідчили б про неможливість отримання належних документів або про неможливість відновлення втрачених документів. В якості таких доказів можуть виступати, наприклад, сповіщення органу загсу про відсутність запису акта цивільного стану; письмову відмову у відновленні втраченого запису цивільного стану через неможливість її відновлення; документ, підтверджує складання акту про нещасний випадок, його подальшу втрату і неможливість відновлення в позасудовому порядку та ін
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатися судом за участю заявника і заінтересованих в результаті справи громадян, відповідних організацій (органів соціального захисту, податкових органів, військкоматів і т. д.).
1.1 Встановлення факту родинних стосунків.
Даний факт підлягає встановленню в судовому порядку у всіх випадках, коли він безпосередньо породжує юридичні...
