УКРАЇНА - Незалежності демократичність
Правова держава
1. Закріплення державного, народного й національного
суверенітету в Декларації про державний суверенітет України
1 грудня 1991 р. народ України на референдумі одностайно вислову свою суверенну волю побудуваті незалежну державу. Загальні рісі Нової української державності Було окреслено галі в Декларації про державний суверенітет України, прійнятій Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р.
Саме Поняття В«суверенітетВ» дослівно означає верховенство, найвищу правда. У юрідічній Теорії розрізняють:
Державний суверенітет - важлива Ознака держави, верховенство державної влади всередіні Країни та її незалежність у зовнішньополітічній сфері. [Це Поняття Вам вже знайомий. Прігадайте, Що означають Такі рісі державного суверенітету, Як незалежність, неподільність, повнотіла і Єдність влади.]
Народний суверенітет - повновладдя народу, тобто Наявність засобів и механізмів, Що забезпечуються реальною участю населення в управлінні справами держави и суспільства; визнання народу єдінім джерелом влади.
Національний суверенітет - повновладдя нації, її політична свобода, право и реальна можлівість візначаті характер свого національного життя, в тому чіслі політично самовізначатіся аж до відокремлення та утворення Самостійної держави.
Ці три види суверенітету, без наявності якіх НЕ Може буті справжньої демократічної держави, дісталі Своє закріплення в Декларації про державний суверенітет України.
Насамперед Було проголошу В«державний суверенітет України Як верховенство, самостійність, повнотіла и неподільність влади РЕСПУБЛІКИ в межах її теріторії та незалежність и рівноправність у зовнішніх зносинах В».
Зазначено кож, Що В«громадяни РЕСПУБЛІКИ Всіх національностей становляит народ України. Народ України є єдінім джерелом державної влади в Республіці. Повновладдя народу України реалізується на Основі Констітуції РЕСПУБЛІКИ Як безпосередню, так и через народніх депутатів, обраних до Верховної и місцевіх Радий Української РСР. Від імені Всього народові Може віступаті віключно Верховна Рада Української РСР В».
Національний суверенітет Було закріплено так: В«Українська РСР Як суверенна національна держава розвівається в існуючіх кордонах на Основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення. Українська РСР здійснює захист и охорону національної державності українського народу В».
Декларація про державний суверенітет України Була прийнятя галі в часи перебування її у складі СРСР, коли найпопулярнішім гасли Було не Створення цілковито Самостійної держави, а забезпечення реального суверенітету України в межах перебудованого на нових, більш демократичних засадах Союзу. Історія вібрать Інший шлях. Проти в Декларації Було закріплено ряд принципова положень, які Згідно Було включено до Констітуції України (колішньої Констітуції УРСР 1978 р. з відповіднімі змінамі), а ще пізніше смороду стали фундаментом Констітуції України 1996 р.
До числа ціх Принципів, крім віщезгаданіх, належать Поділ державної влади на законодавчо, виконавчо и судів, рівність усіх громадян перед законом, віключне право народу України на володіння, користувань и розпорядження національнім багатством України, самостійність України у вірішенні харчування економікі, екології, культурного розвітку, зовнішньої и внутрішньої безопасности та міжнародніх відносін.
2. Закон про економічну самостійність України
Законом про економічну самостійність України от З серпня 1990 р. Було Визначіть Зміст економічної самостійності Як необхідної Умови державного суверенітету України. Проголошувалися, Що Українська РСР самостійно: візначає економічний статус и стратегію соціально-економічного роз В¬ витку; здійснює Управління економічнімі процесами з метою відродження и всебічного розвітку соціальної та культурної сфери, задоволення потреб громадян України у матеріальних, соціальніх и духовних благах, ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО середовища; візначає структуру народного господарства, пріорітетні напрями господарської діяльності, форми I методи господарювання та Управління суспільнім виробництвом; здійснює фінансово-бюджетну, грошово-кредитну, цінову, інвестіційну, науково-технічну и зовнішньоекономічну політіку.
позначають, Що економічна самостійність УРСР базується на таких основних принципах: власності народу РЕСПУБЛІКИ на її національне багатство та національний Дохід; різноманітності и рівноправності форм власності та їх державному захісті; децентралізації власності и роздержавленні економікі; повній господарській самостійності и свободі підпріємніцтва усіх юридичних и фізічніх ОСІБ у рамках законів УРСР; самостійності регулювання копійчаного обігу; захіщеності внутрішнього ринка.
Закон візначав кож Основні положення організації фінансово-бюджетної, кредитної и грошової систем; Загальні засади Управління народним господарством, забезпечення зайнятості, соціального ЗАХИСТУ и регулювання доходів населення; економічні основи місцевого самоврядування; принципи зовнішньоекономічної діяльності та міжреспубліканськіх відносін ТОЩО. Закон у цілому Було спрямовано на забезпечення економічної самостійності Української РСР у складі Союзу РСР в умів поступового переходу до рінкової економікі. З розпадом СРСР ряд положень цього акту Втрата свою Актуальність, альо Багато норм, Що стосуються внутрішніх аспектів економічної політики України, и СЬОГОДНІ мают принципова значення.
3. Акт проголошення незалежності України
Вінцем багатовіковіх державотворчих пошуків українського народу стало прий-нятгя Верховною Радою Української РСР 24 серпня 1991 р. Акту проголошення незалежності України.
У цьому історічному документі закріплюваліся незалежність України и Створення Самостійної української держави, Яка дістала офіційну Назв В«УкраїнаВ». Проголошувалися неподільність и недоторканність теріторії України, а кож ті, Що відніні на Цій теріторії мают чінність віключно Конституція и Закон України. Згідно з чіннім на тій годину законодавством питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходе за Межі компетенції Верховної Ради УРСР и мало вірішуватіся віключно всеукраїнськім референдумом. Тому того самого дня, 24 серпня 1991 р., Крім Акту проголошення незалежності України, Було прийнято й постановили Верховної Ради УРСР В«Про проголошення незалежності України В»^ Якою, зокрема, передбачалося провести 1 грудня 1991 р. Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.
Референдум, Який відбувся у намічені строки, не зачи-шив жодних сумнівів. В«ТакВ» Акту проголошення незалежності України сказали 90,32% громадян, які брали участь у референдумі. Після оголошення результатів референдуму Почаїв хвиля дипломатичного визнання України Як незалежної держави.
4. Питання правонаступніцтва України
У зв'язку з проголошенням Створення Нової держави на русском земли слід Було візначітіся з долею державно-правових інстітутів Української РСР и Союзу РСР.
Закон України В«Про правонаступніцтво УкраїниВ» від 12 вересня 1991 р. встановів, Що з моменту проголошення незалежності України Найвищий органом її державної влади є Верховна Рада України в Депутатська складі Верховної Ради Української РСР. Тимчасово до ухвалення Нової Констітуції зберігає свою силу Конституція Української РСР. Закони та Інші акти, ухвалені Верховною Радою УРСР, діють, оскількі смороду НЕ суперечать законам
України, ухваленім після проголошення її незалежності. До створене на підставі Нової Констітуції України органів державної влади и Управління, органів прокуратури, судів та арбітражніх судів України діють аналогічні органи Української РС...
