КУРСОВА РОБОТА
по курсу В«Кримінальне правоВ»
по темі: В«Кримінальна відповідальність за крадіжкуВ»
Введення
Визначення дефініції В«крадіжкаВ» як В«таємного викрадення чужого рухомого майнаВ» - відомо ще російському дореволюційному кримінальному праву.
Як відзначав відомий дореволюційний вчений-юрист В.І. Сергійович крадіжка - таємне свідомо протизаконне вилучення чужої речі зі сховища іншої особи з наміром привласнити її собі, відома нашим древнім пам'яткам під ім'ям татьби. Дійсно В«крадіжкаВ» - одне з найстародавніших злочинів і складів злочинів, які отримали закріплення в нормах права.
В«ТатьбаВ» як правовий термін широко вживався до середини 19 століття і остаточно поступився місцем В«крадіжціВ» до часу першої кодифікації російського кримінального законодавства (т. 15 Зводу законів Російської імперії 1832 р.).
За Кримінальній укладенню під татьбой і крадіжкою (X, 222) розуміється таємне викрадення чужого майна.
Укладення знало: 1) звичайну татьбу, за яку покладається (за першу) втрата лівого вуха, батіг, тюремне ув'язнення на два роки, а потім посилання в Украйну міста в який чин нагоді (XXI, 9); 2) кваліфіковану, за яку накладається більш тяжке покарання, і, нарешті, 3) кілька таких видів татьби, які або зовсім не караються, або караються легше, ніж звичайні.
До кваліфікованої татьба ставилася церковна крадіжка, за яку покладається смертна кара (XXI, 14), і крадіжка коня на службі, яка карається відсіканням руки (VII, 29). Останнє постанову взято з міським законів (XXXIX, 53).
До непокараність татьбе відноситься крадіжка із саду - яблук і дерев; ці дії ведуть тільки до винагороди збитків (X, 221).
До крадіжкам, караним легше, належить: 1) крадіжка у дворі царської величності (III, 9); 2) крадіжка овочів з городу (X, 211); 3) крадіжка з поля хліба або сіна (XXI, 89) і 4) риби зі ставка або садка (XXI, 90). Перша і третя крадіжки ведуть до покаранню батогом, четверта - батогами, про другу сказано: В«за крадіжку учинити покарання, дивлячись по справі В».
Отже, дореволюційні вчені-юристи та кримінальний закон розуміли під крадіжкою таємне викрадення чужого рухомого імуществаhttp ://www.allpravo.ru/library/doc101p0/instrum5475/item5480.html - _ftn4 # _ftn4, розрізняються кваліфіковані види крадіжки.
В період радянської держави і права крадіжка також визначалася як В«таємне викрадення майна, що перебуває у володінні, користуванні або веденні іншої особи або установи В». Спроба ревізії такого визначення була зроблена лише одного разу. В Указі Президії Верховної Ради СРСР від 4 червня 1947 р. В«Про посилення охорони особистої власності громадянВ» крадіжка визначалася як В«таємне або відкрите викрадення особистого майна громадян В», поглинувши таким чином і грабіж без насильства. Дане суперечливе визначення крадіжки діяло 13 років, потім закон знову повернувся до традиційного розуміння крадіжки як таємного викрадення (ст. 89 і 144 КК 1960 р.). При цьому допускалася подвійність термінології. Якщо в тексті ст. 89 і 144 КК говорилося про В«таємному викраденніВ», то в заголовку ст. 89 вживалося вираз В«розкрадання ... шляхом крадіжкиВ». Протиставлення понять В«розкраданняВ» і В«викраденняВ» не мало під собою достатньої підстави з точки зору як мовних норм, так і юридичної. З поступовим поширенням поняття В«розкраданняВ» на злочини проти особистої власності така подвійність стала особливо нетерпимою. Кримінальний кодекс 1996 р. вперше в законодавчому визначенні крадіжки вжив слова В«таємне розкраданняВ». Нове формулювання поклала кінець термінологічної плутанини, так само як і спробам протиставлення понять В«розкраданняВ» і В«викраденняВ».
У даній роботі аналізується відповідальність за крадіжку чужого майна. Робота складається з двох розділів. У першому розділі крадіжка як кримінальний злочин відмежовується від інших видів розкрадання, зокрема, від грабежу; аналізується також різниця між крадіжкою і дрібним розкраданням. У другому розділі розглядаються кваліфікуючі ознаки крадіжки.
1. Відмежування відповідальності за крадіжку від суміжних складів злочинів і правопорушень
Кримінальний кодекс РФ (ч. 1 ст. 158 КК РФ) визначає крадіжку як В«таємне розкрадання чужого майна В». Більш розширене визначення крадіжки можна знайти в п. 2 постанови пленуму ВС РФ від 27 грудня 2002 р. № 29 В«Про судову практику у справах про крадіжку, грабежі і розбоїВ», де закріплено: В«як таємне розкрадання чужого майна (крадіжка) слід кваліфікувати дії особи, вчинила незаконне вилучення майна за відсутності власника або іншого власника цього майна, або сторонніх осіб або хоча і в їх присутності, але непомітно для них В».
З легального визначення крадіжки можна зробити наступні висновки. По-перше, крадіжка є формою розкрадання, отже, їй властиві всі ознаки розкрадання. По-друге, ключовою ознакою крадіжки як форми розкрадання є таємний спосіб скоєння злочину. На противагу таємного розкрадання - відкритим розкраданням чужого майна є таке розкрадання, яке відбувається у присутності власника або іншого власника майна або на очах у сторонніх, коли особа, яка вчиняє цей злочин, усвідомлює, що присутні при цьому особи розуміють протиправний характер його дій незалежно від того, чи брали вони заходів до припинення цих дій чи ні (ст.161 КК РФ).
Об'єктивна сторона крадіжки - вчинення діяння - таємного вилучення і обернення винним чужого майна на свою користь або на користь інших осіб.
Діяння як об'єктивна ознака крадіжки виражається в активних діях (у вилученні та зверненні чужого майна на користь винного або інших осіб). При цьому таке вилучення є протиправним і безоплатним. При крадіжці зазначене вилучення та звернення, складові в поєднанні перехід майна у володіння винного, здійснюються проти або всупереч волі власника чи іншого власника. Цим крадіжка відрізняється, зокрема, від привласнення і розтрати, при здійсненні яких лише звернення чужого майна на користь винного або інших осіб здійснюється проти або всупереч волі власника чи іншого власника, тоді як вилучення відбувається з волі останніх і полягає в добровільній передачі ними майна під володіння винного.
Як уже зазначалося, крадіжка - розкрадання чинене таємно. Саме В«тайностьВ» крадіжки і є базисним ознакою відмежування крадіжки від інших видів розкрадання.
В науці кримінального права виділяються об'єктивний і суб'єктивний критерії таємного і відкритого способів розкрадання. Стосовно до об'єктивної боці злочину даний критерій характеризується обставинами, зовнішніми по відношенню до винному, - розкрадання здійснюється [1]:
1) при відсутності на місці скоєння злочину будь-яких потенційних свідків, сторонніх осіб;
2) в відсутність на місці скоєння злочину сторонніх;
3) у присутності на місці скоєння злочину сторонніх, однак вони не спостерігають факт розкрадання;
4) у присутності на місці скоєння злочину сторонніх, однак вони не розцінюють це як крадіжку чи не усвідомлюють його;
5) факт здійснення розкрадання спостерігається сторонніми людьми, проте винний цього не знає.
Верховний суд РФ неодноразово звертав увагу судів на недопущення помилок, пов'язаних з неправильним тлумаченням понять таємного та відкритого розкрадань чужого майна. Як пояснив пленум ВС РФ у своїй постанові від 27 грудня 2002 р. № 29 В«Про судову практику у справах про крадіжку, грабежі і розбоїВ» (п.п. 2-4): В«як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) слід кваліфікувати дії особи, яка вчинила незаконне вилучення майна за відсутності власника або іншого власника цього майна, або сторонніх осіб або хоча і в їх присутності, але непомітно для них. При цьому необхідно враховувати, що в тому випадку якщо присутнє при незаконному вилученні чужого майна ...
