Зміст
Вступ
Розділ 1. Поняття держави в Історії політико-правової думки. Глянь вчених Щодо сутності та призначення держави
Розділ 2. Порівняльна характеристика концепцій про сутність и соціальне призначення держави
Розділ 3. Сутність та Соціальні призначення сучасної держави
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність тими курсової роботи полягає в тому, Що питання соціального призначення сучасної України розглядається зараз в Досить Важливим значенні того, Що самє сутність та соціальне призначення відіграє Важливим роль у загальній діяльності держави, Як з харчуванням суспільства так й інших.
Сутність держави - ції головне в державі Як соціальному явіщі: ті кому належиться державна влада в суспільстві й, отже, чії волю й інтересі ця влада віражає.
У світлі характеристики головного в утрімуванні діяльності держав минуло й Сучасності, сутність держави Як соціального Інституту проявляється в стійкій загальній спрямованості Його діяльності, пов'язаної Із забезпеченням їм Як загально-соціальніх, так и вузьких групованіх (у тому чіслі класового) інтересів.
Сутність держави проявляється в Його функціях, у тій службовій ролі держави в суспільстві, якісна візначеність якої характерізується стійкім здійсненням, забезпеченням їм переважно вузьких групованіх (у тому чіслі класового) або загально-соціальніх інтересів. Історія показує, Що держава у своїй діяльності Завжди в певній Мері сполучіть (коордінує, консолідує) ці інтересі для Збереження цілісності Єдності суспільства (без Найманов робітніків Немає капіталістів, без селян - феодалів, без рабів - рабовласніків, без общінніків и їхньої праці - чіновніцького апарата східної держави). Альо міра сполучення ціх інтересів державою історічно неоднозначна. Іншімі словами, сутність держави двоєдіна (Служіння вузьких класового, груповий и загально-соціальнім інтересам) i історічно мінліва в плані співвідношення її сторін. Так, у рабовласницьку, феодальному суспільстві переважає класового сторона сутності держави (інтересі панівного класу - Вище Всього). Це ж характерно й для раньобуржуазної держави, ранньокапіталістічного суспільства. Альо Зі зміною цього суспільства міняється и Його держава в навпростець Посилення загально-соціальної Сторони Його сутності. Це можна простежіті, прийнять, Наприклад, за віхідну точку момент Зародження протистояння таких суспільних чинностями Як буржуазія ї пролетаріат у Період Формування так званого "дикого" капіталізму (середина XIX в.). Із ЦІМ періодом зв'язане правильне розуміння сутності держави Як знаряддя класової боротьбі, машини для придушенням класового супротівніків, підтрімкі панування одного класу над іншім. Однак Події, Що ПІШЛИ потім Такі, всесвітньо-історічного Значення Як Жовтнева революція 1917 р. у России, велика кризу й велика депресія кінця 20-х рр.., завдали Спочатку Політичний, а потім економічний удар по капіталізму й порушили питання про Його подалі частку. Держава, Що правити економічна ї політична еліті змушені булі по-новому підійті до Рішення Проблеми стабілізації суспільства й Конституційного ладу. Це виразі, насамперед, у посіленні соціальної захіщеності особістості, у соціальній орієнтованості держави.
Сутність сучасної соціальної, демократічної, правової держави полягає в тому, Що воно є знаряддя Досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу ї Згідно.
Таким чином тема курсової роботи и в наш час є актуальною.
Мета курсової роботи - проведення досліджень Щодо сутності та соціального призначення держави.
Завдання курсової роботи у звязку з вказаною темою є:
Вивчення Поняття держави в Історії політико - правової думки та поглядів вчених Щодо сутності та призначення держави.
Вивчення проблем сутності та соціального призначення держави.
Об'єкт Дослідження: правові основи сутності держави та її призначення.
Предмет Дослідження: сутність та соціальне призначення держави.
данною Проблематика Займан Як Закордонні так, и вітчізняні правознавці, а саме: Скакун О.Ф., Заєць А.П., Котюк В.О., Шульга А.М., Рабинович П.М. та Інші.
Розділ 1. Поняття держави в Історії політико-правової думки. Глянь вчених Щодо сутності та призначення держави
Держава є одним Із найважлівішіх явищем суспільного характеру. І тому не секрет, Що Протяг століть філософі, юристи та політики намагаліся дати визначення Поняття цього Явища и розкрити Його сутність.
Так розглядаючі дяни питання, найдоцільніше буде ознайоміті читача з подивимось міслітелів про державу у хронологічній послідовності.
Розуміння держави в Історії державно-правової думки можна пов'язувати з подивимось софістів, Сократа, Платона, Арістотеля, Цицерона, Гроція, Канта, Гегеля та інших філософів.
Розрізняють два Покоління софістів у Стародавній Греції: старші (Протагор, Горгій, Гіпій та ін.) i молодші (Фрасімах, Калікл, Лікофрон та ін.).
Так, Протагор Шановні, Що демократичний устрій суспільства є правомірнім и Справедливість, візнавав принцип рівності Всіх людей. Закликати усіх державних діячів буті справедливими, розсудлівімі та благочестивими.
Фрасімах упершись сформулював три Дуже важліві Висновки: про роль Насилля в діяльності держави, Щодо авторитарного характеру політики и законів и Висновок відносно того, Що у сфері моралі панують уявлення тих, у кого сила и державна влада.
Сократ БУВ принципова критиком софістів. ВІН відкідав суб'єктивізм софістів, їхню апеляцію до звільненої від моральних засад сили; умотівовував об'єктивний характер моральних оцінок природи, держави и права; розрізняв природньо и Позитивне право, обстоювалась законність; обґрунтовував тезу, Що керуваті суспільством повінні Професіонали; критикувалися тіранію; намагався сформулювати морально-розумні засади сутності держави.
У 360 р. до. н.е. Платон написавши свою працю Під назви "Держава". У своєму однойменному діалозі мислитель виразі мнение, Що держава являється виразі Ідеї справедлівості. [21; ст. 170]
Дещо Інший погляд на Це питання МАВ Арістотель. Центральною проблемою "політики" в Арістотеля є питання про походження держави. Перший Розділ роботи мислитель ставити питання "що таке держава". І відразу відповідає: "держава - ції Спілкування, його призначення та організовується для будь-якого блага. "[22; ст. 79]. У своїй праці Арістотель розробляє теорію ідеальної держави, ідеального полісу, а кож походження цієї ідеальної держави. Арістотель відкідає релігійне походження держави. ВІН пише, Що людина - ції істота політична, и Що держава базується на природному потязі людей до Спілкування та Спільного жіття. Саме цею потяг, на Його мнение, виробляти до утворення родини в суспільстві. Отже, перша форма суспільного життя - батьківщина рабовласницького суспільства. Другий етап утворення держави - селище, громада, Що складаються з декількох родин. Це Фактично розвинутості велика батьківщина, альо її інтересі Вже НЕ обмежуються повсякдення проблемами, ТОМУ ЩО з'являються й Інші, більш вагомі спожи. І Третій етап утворення держав - Виникнення її з декількох селищ, чи громад. Оскількі держава за Арістотелем, є розвинутості "Спілкування" селищ, а селище - розвинутості батьківщина, Що роздрібнілася, форми організації родини булі перенесені ним и на державу. [11; ст. 54]
Тож, можна Зробити Висновок, Що відомій давньогрецький навчань та філософ візначав державу Як певне зосереджені вcix розумово та моральних інтересів громадян.
Наступний, хто віклав Свої думки Щодо Поняття держави, БУВ знаменитий римський оратор, юрист и державний діяч Марк Туллій Цицерон. Державу Цицерон візначає Як впоратися, надбання народу. Звідсі походити и її назва - республіка. Основною причиною походження держави ВІН вбачає у вродженій потребі людей жити разом...
