1. Сучасні принципи Державного управління, джерела їх Виникнення та порядок Формування
1. Поняття принципу Державного управління
Державне управління - Це не Тільки торба управлінськіх знань, а й процес їх Створення. В«Продукування таких знань здійснюється у Певної соціальному середовіщі, в сформованому науковому кліматі, Що впліває на цілі Дослідження Державного управління, Його практичність спрямованість. Особлива роль відводиться принципам організації наукового управлінського знання. Смороду поклікані акумулюваті Нові Тенденції в роз В¬ витку Державного управління, враховуваті стан сучасного наукового пізнання, Що підвіщує Його Суспільне значення.
Термін В«принципиВ» походити від латинську слова В«principiumВ», Що означає Основні, Вихідні положення, засоби правила, Що визначаються природу и соціальну сутність Явища, Його спрямованість и найсуттєвіші Властивості. Принципи Державного управління - Важливе категорія управлінської науки, будучи однією з її основ. Принципи Як Поняття Теорії відображають сутність и реальність процесів Державного управління, підпорядковуючісь Певної законам. Принципи - ції спеціфічне Поняття, змістом Якого є не Тільки сама закономірність, Відносини, взаємозв'язок, скількі наше знання про них. Смороду являютя собою результат узагальнення людьми об'єктивно чінніх законів и закономірностей, притаманних їм загально рис, характерних фактів и ознайо, які стають загально початком їх діяльності. Можна сказаті, Що принципи Управління характеризують двома ознайо:
Г? Належність до пізнаніх наукою і практика позитивних закономірностей;
Г? За фіксованість у суспільній свідомості.
Принцип є результатом наукового пізнання, при цьому слід ураховуваті, Що не ВСІ закономірності, Відносини и взаємозв'язкі Державного управління СЬОГОДНІ досліджені та сформульовані у вігляді Принципів. Практична дія Принципів не залежиться від них самих, а повністю візначається ставлені до них людей. Лише знати принципи недостатня, необхідно галі хотіті и могті застосуваті їх в управлінській діяльності.
На практіці принципами Управління керують згідно з політічнімі, соціально економічнімі та Культурні умів. Що склаліся в суспільному суспільстві. Принципи Управління обґрунтовують, роз'яснюють зв'язки Як Між об'єктом так и суб'єктом Управління, так и в середіні шкірного з них. Смороду відображають Властивості, прітаманні управлінській сістемі в цілому, а кож Конвенцію її елементи, явищем процесам. Принципи відображають Зміст и взаємозв'язкі основних елементів системи Управління. Принципи Державного управління динамічні за змістом и формою, смороду формують людьми у зв'язку з конкретними політічнімі, соціально - економічнімі и культурного чинників, відображаючі ступінь творчого Використання закономірностей Державного управління. Безпосередню на практіці принципи Управління набуваються характером норми, правила, якімі керують в управлінській діяльності. Гнучкість и дінамізм Принципів Державного управління проявляється и в тому, Що у кожній конкретній сфері діяльності формується Свої конкретні принципи здійснення управлінськіх функцій.
В умів Поиск оптімальної системи органів віконавчої влади проблема визначення Принципів державного Управління є НАДЗВИЧАЙНИХ актуальною. Наукове осмислення и теоретичне обгрунтування Принципів Державного управління виходе з аналізу суті самого Явища.
Одним Із дере дослідніків, хто спробував сістематізуваті принципи Управління, БУВ французький інженер и науковець Анрі Файоль (1841 - 1925). В Основі запровадженої ним системи Управління лежала адміністратівна доктрина. Весь спектр з неї, у 20-х роках Фаойль Визначіть 14 Принципів Управління, які на Його мнение, прідатні Для всіх без вінятку адміністратівної діяльності:
Г? Поділ праці;
Г? Повноваження и Відповідальність;
Г? Дісціпліна;
Г? Єдіноначальність;
Г? Єдність керівніцтва;
Г? Підпорядкування особистих інтересів загально;
Г? Винагорода;
Г? Централізація;
Г? Ієрархія;
Г? Порядок;
Г? Справедливість;
Г? Стабільність штату;
Г? Ініціатіва;
Г? Корпоративний дух.
Ці принципи, доповнені функціямі персоналу в організації, по суті, візначені спеціалізацією, ієрархією, рамки контролю и засади організаційної структури Як основу, на Який можна Було б формуваті організації та здійснюваті управлінські функції.
Сучасна система організації віконавчої влади і, який відповідно, Державне управління грунтуються на порівняно нових принципах. Однак при цьому НЕ слід відкідаті ї Кращі надбання адміністратівної науки радянського періоду, бо ЦІЛКОМ логічно, Що Такі принципи, Як колегіальність та єдіноначальність, плановість, добір и розстановка кадрів, є актуальним для сучасного Державного управління.
Принципи державного Управління - ції фундаментальні істіні, Позитивні закономірності, керівні Ідеї, Основні положення, норми поведінкі, Що відображають закони роз В¬ витку відносін Управління, сформульовані у вігляді Певного наукового положення, закріпленого переважно у правовій формі, на Основі Якого будується и функціонує апарат Державного управління.
Таким чином. Принципи державного Управління повінні:
грунтуватися на законах розвітку суспільства, Його соціальніх та Економічних законах и законах Державного управління; відповідати цілям Управління, відображаті Основні ЯКОСТІ, зв'язки и Відносини Управління; враховуваті часові та теріторіальні аспекти процесів Державного управління; мати правове оформлення, тобто буті закріпленімі в нормативних документах, оскількі Коженна принцип Управління є цілеспрямованім - Його застосовують для Вирішення конкретних організаційно - Політічніх и соціально - Економічних Завдання.
2. Сістематізація Принципів
Поряд з існуванням у Науковій літературі Великої кількості різноманітніх Принципів Управління, є кож Багато підходів Щодо їх класіфікації. Водночас НЕ існує загально прийнятя правил Такої сістематізації. Тому наведемо найбільш розповсюджені підході з даної проблематики.
Загальні - принципи сістемності, об'єктивності, саморегулювання, Зворотня зв'язку, оптімальності, інформаційної достатності, демократизму, гласності, змагальності, стимулювання;
Часткові - принципи, Що застосовуються у різніх підсістемах чі суспільних сферах, и принципи, Що застосовуються при аналізі різніх суспільних Явища, організацій, інстітутів;
Організаційно технологічні - єдіноначальності, Поєднання державного. Регіонального и місцевого Управління, конкретності, поділу праці, скалярний принцип, принцип ієрархії, Єдності розпорядніцтва, єдіно почав, делегування повноважень, діапазону Повноваження.
3. Віді Принципів
Н. Нижник візначає Такі групи Принципів:
1. Суспільно - Політичні, Що відображають та розкрівають соціальну природу Державного управління, Його де терміновість и обумовленість суспільством. Систему ціх Принципів характеризують: демократизм, законність, об'єктивність, гласність.
2. Культури Управління, Що сінтезовані на Основі Дослідження функціональної та організаційної структур Державного управління, до якіх віднесено: функціональність; діференціація та фіксування функцій шляхом видання правових норм; сумісність функцій; концентрація функцій; необхідність; комбінування функцій; відповідність функцій потребам и Предложения управлінськіх об'єктів.
Г. Атаманчук віділяє принципи об'єктивності, демократизму, правової впорядкованості, законності, федералізму, поділу влади, публічності.
...
