Київський національний університет імені Тараса Шевченка
РЕФЕРАТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДІСЦІПЛІНІ
"ІСТОРІЯ ПРАВА УКРАЇНИ"
НА ТЕМУ:
"Судова реформа 1864 р. та Особливості проведення її в Україні "
Виконала
___________
Савельчук О. В.
2002 рік
Зміст
1. Система судів дореформеного періоду.
2. Завдання судової реформи 1864р.
3. Мірові суди.
4. Загальні суди.
5. Сенат.
6. Література .
Судова система в Україні на качанах XIX ст. НЕ Була одноманітною. Суд перебував у руках чіновніків-дворян. Судову систему пронізував бюрократизм, у судах існувалі тяганіна и хабарніцтво. У Слобідсько-Українській, Херсонській, Катерінославській (тепер Дніпропетровська обл.) I Таврійській губерніях судову систему привели відповідно до судової системи корінніх губерній Центральної России. Судами Першої інстанції булі станові суди : у повітах - земські суди для дворян и селян; у містах - магістраті та ратуші для купців и міщан. Другою інстанцією для них вважаєтся губернські оправдай (палата кримінального и палата Цивільного суду). Окрім того, в Одесі створі галі комерційний суд , а у губерніях - совісні суди для Розгляд справ про злочин божевільніх и неповнолітніх та надвірні суди, які розглядалі Кримінальні та цівільні справи ОСІБ, стає належність якіх нелегко Було візначіті (різночінці), а кож чіновніків и військовослужбовців, котрі тимчасово перебувалі там у справах служби.
У правобережних (Кіївській, Волінській и Подільській) губерніях структура судової Система була іншою. Судову систему тут очолював головний суд , Який ставши Апеляційною інстанцією для судів повітовіх, підкоморськіх, магістратів и ратуш. Повітовій суд вважався стає судом для дворян и селян, магістраті и ратуші - стає судами у містах. Підкоморській суд - ції стає суд Першої інстанції у Межов справах. Совісні суди у ціх губерніях НЕ існувалі.
Головний суд складався з двох департаментів - цівільніх и крімінальніх справ. Компетенція суду Була однотипна з компетенцією палат кримінального и Цивільного суду інших губерній. Окрім цього, у зв'язку з відсутністю у ціх губерніях совісніх судів, головні судам булі підсудні кож справи про малолітніх и божевільніх злочінців. Після Розгляд у головному суді ці справи поступали в обов'язковому порядку в 5-й департамент Сенату. До підсудності головного суду належали кож справи, які становили компетенцію надвірніх судів до їх ліквідації у Волінській и Подільській губерніях 1802 p. На Вирок та Рішення головного суду апеляція и скарги подавалися до Сенату.
Виконання судових віроків відповідно до Литовсько статуту проводили у повітах повітові, а в містах - Міські суди. У 1812 p. БУВ Уведення єдиний у всій Російській імперії порядок виконан судових віроків: воно передавалося у містах - міській поліції, повітах - ніжнім земськім судам.
Судова система у Лівобережній Україні за місцевімі особливая Була подібна до системи Правобережної України. Головною судів інстанцією вважався генеральний суд, Що МАВ такє ж значення, Як палати кримінального та Цивільного суду в Слобідсько-Українській, Херсонській, Катерінославській, Таврійській губерніях и головний суд у губерніях Правобережної України. Особлівістю генерального суду Було ті, Що старшому з генеральних суддів доручалось у випадка відсутності губернатора и віце-губернатора ТИМЧАСОВЕ Управління губернією. Генеральний суд складався з двох департаментів, Коженов з якіх укомплектовувався генеральним суддів та двома РАДНИК, призначення УРЯДУ и п'ятьма засідателямі, котрі оббирають від дворянства кожні три роки. Повітовій и підкоморській суди будь-яких відмінностей порівняно з судами у Кіївській, Волінській и Подільській губерніях НЕ малі.
Діяльність усіх судів у губерніях Була підконтрольною губернаторам. Кримінальні справи в обов'язковому порядку Подавати губернаторам для ознайомлення. У випадка розбіжності Між думкою губернатора и Вирок суду справа передавалася до Сенату. Останній, Як правило, підтрімував мнение губернатора, позбавляючі сили вирок крімінальної палати, головного або генерального суду.
Деякі Особливості у губерніях України впродовж 30-х РОКІВ XIX ст. булі ліквідовані. Так, генеральний и Головні суди перетворилися на палати кримінального и Цивільного суду, голови якіх прізначаліся імператором за поданням міністра юстіції, а РАДНИК - міністром юстіції. Судова система в Україні доповнювалася Селянська судами, Що розглядалі дрібні цівільні та Кримінальні справи на підставі звичаєвого права. У судах Була запроваджена Російська мова.
Судова система першої половини ХІХ ст. мала Цілий ряд серйозніх суперечностей. По-перше, суд повністю залежався від адміністрації, Яки втручалася у Вирішення судових справ, а по-друге-носів віключно стає характер (для шкірного стану створюваліся Свої Судові органи) i БУВ заснованій на принципах феодального права. Слідство проводилося поліцією, не існувало гласності та змагальності судового процесу. В судах панували тяганіна, хабарніцтво, свавілля. Тогочасної Судова система потребувала значного удосконалення.
20 листопада 1864 p. Була проведена Судова реформа на підставі судів статутів - після Розгляд у Державній раді цар затвердив для запровадження 4 акти:
- про Заснування судових установлень;
- Статути кримінального та Цивільного судочинства;
- статут про покарання, Що накладалісь світовими суддів.
З удові Статути передбачалі Створення позастановіх встанов двох тіпів - загально та світових судів. В ціх документах проголошувалися відокремлення суду від адміністрації, його призначення та забезпечувалось:
- незмінністю суддів та судових слідчіх;
- Створення всестановіх судових органів;
- рівність Всіх перед судом;
- засновувався суд присяжних;
- віборністю світових суддів;
- встановленного прокурорського наочний за законністю судочинства.
Сам порядок судочинства перебудовувався на Основі демократичних Принципів: змагальності, гласності, усності, права звінуваченого на захист, незалежності и незмінності суддів, рівності Всіх перед законом, гласність, усність. Засновувалася адвокатура, булав проведена реорганізація прокуратури. Одночасно реформа зберегла Залишки феодально-станового судочинства (станові суди - церковні, Військові, волосні, окрема порядок Розгляд справ про службові Злочин).
Реформа 1864 p. створі подвійну систему судів: мірові суди - одноособовій світової суддя, повітовій з'їзд світових суддів и Сенат та Загальні суди - Окружні суди, Судові палати и Сенат.
Мірові суди створюваліся для Розгляд дрібніх крімінальніх та цивільних справах. Останні вірішувалісь світовими Суддя одноосібно у порядку скороченого судочинства. Мірові судді оббирати повітовімі земськімі Зборів або міськімі думами з ОСІБ, які малі вищу або середню освіту та високий Майново ценз, котрой МіГ буті зниженя Тільки для відставніх офіцерів. Вирок або Рішення світових суддів можна Було оскаржіті в повітовіх з'їздах світових суддів (в апеляційному порядку) або в касаційному порядку до Сенату.
У сістемі загально судів дерло інстанцією БУВ окружний суд. Як правило, судів округів співпадав з теріторією губернії. Саме в окружному суді роз...
