Курсова робота
з курсу В«Кримінально-процесуальне право В»
по темі: В«Судовий розгляд у кримінальному процесі В»
Введення
Відправлення правосуддя є однією з основних форм державної діяльності. Діючи на основі законності, суд не тільки забезпечує надійний правовий захист інтересів громадян і держави, але й активно демонструє демократизм суспільства, рівність усіх перед законом і судом. Конституція нашої держави встановлює, що ніхто не може бути визнаний винним у скоєнні злочину, і також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і відповідно до закону.
Якість судової роботи залежить не тільки від оволодіння суддями теорією кримінального процесуального права, з'ясування вимог закону про порядок судового розгляду, але і від того, як вони зуміють підготуватися до процесу, провести судове слідство, організувати обговорення питань, дозволяються при постановленні вироку, скласти вирок. Організація цієї діяльності нормами закону не регламентована, не відображена вона і в навчальних посібниках і здійснюється суддями у відповідності зі сформованою практикою і набутим досвідом.
Судовий розгляд - стадія кримінального процесу, в ході якої вирішуються підсумкові завдання всього процесу: суд розбирає кримінальну справу по суті, дає в постановляє їм вироку відповіді на основні питання будь-якого кримінальної справи - про винність або невинність підсудного і застосування або незастосування до нього покарання.
На попередніх судового розгляду стадіях вирішуються інші, допоміжні по відношенню до основним, завдання - попередньо формулюється суть обвинувачення, а також виявляються, збираються і досліджуються підтверджують його докази, створюються всі інші умови і передумови, необхідні для розгляду і вирішення судом справи по суті. Внаслідок цього провадження у справі, попереднє судового розгляду, носить по відношенню до нього попередній, допоміжний характер. Наступні за судовим розглядом стадії (апеляційне та касаційне провадження, виробництво в наглядовій інстанції, а також виробництво зважаючи нових і знову виявлених обставин) носять характер перевірочних виробництв. На цих стадіях перевіряються постановлені судом першої інстанції вирок і інші рішення, можуть виправлятися допущені помилки і т.д.
Предметом судового розгляду є правовий спір між державою та обвинуваченим, який до початку цієї стадії став підсудним, про право держави (у разі, якщо вдасться у встановленому законом порядку довести винність підсудного у вчиненні злочину) публічно визнати його винним, тобто злочинцем, а за наявності необхідних підстав - справедливо, заслужено покарати, а також змусити перетерпіти всі пов'язані з відбуванням покарання і наявністю судимості тяготи і позбавлення.
При розгляді такого спору вирішується доля найважливіших прав і свобод людини, що є першорядними цінностями. Тому природно, що конструкція стадії судового розгляду повинна відповідати найвищим вимогам надійності передбачених законом гарантій правосуддя проти можливих помилок і зловживань.
Досвід багатьох країн світу свідчить про те, що найбільш надійно здатний гарантувати одночасно і права людини, і влучність кримінальної репресії кримінальний процес, конструйований адекватно природі свого предмета - кримінально-правового спору. Він повинен бути процесом, що будуються і функціонуючим на засадах раціонально організованого правового спору, де обвинувач і обвинувачений постають перед незалежним судом в якості процесуально рівноправних, які змагаються на рівних між собою в правовій суперечці сторін (кримінальної позивача та кримінальної відповідача).
Отже, предметом нашого уваги в даній темі стануть наступні питання: 1. Загальні принципи судового розгляду; 2. Суд, сторони та інші учасники судового розгляду. 3. Структура судового розгляду.
Обгрунтуванням актуальності обраної мною теми є те, що судовий розгляд і його конституційні принципи, грають основну роль у кримінально-процесуальному праві. Об'єктом дослідження курсової роботи є дослідження судового розгляду, його загальних принципів, сторін і структури.
Відповідно, предметом дослідження даної курсової роботи є розгляд поняття судового розгляду, принципів, умов і порядку його проведення, а також інших важливих аспектів його здійснення.
Головними цілями та завданнями цього дослідження є розкриття значення судового розгляду в кримінально-процесуальному праві, а також детальне вивчення та розгляд його основних структурних елементів.
Поставлені завдання зумовлюють структуру курсової роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, що розкривають сутність досліджуваного поняття: Глава I. Загальні принципи судового розгляду; Глава II. Суд, сторони та інші учасники судового розгляду; Глава III. Структура судового розгляду.
Немаловажне значення має висновок по дослідженню, оскільки воно містить короткий узагальнення викладеного матеріалу, основні аспекти існування і проведення судового розгляду, можливі варіанти подальшого розвитку досліджуваного поняття.
Глава 1. Загальні принципи судового розгляду
Загальні умови судового розгляду являють собою неодмінні організаційні та правові основи реалізації демократичних принципів кримінального процесу при безпосередньому здійсненні правосуддя по кримінальних справах. Здійснення і дотримання цих засад створює передумови для правильної юридичної оцінки обставин справи, їх об'єктивного, неупередженого і всебічного дослідження. Загальні умови судового розгляду формалізують внутрішні закономірності судового пізнання явищ навколишньої дійсності.
1.1 Безпосередність, усність, гласність і безперервність судового розгляду
Безпосередність і усність. Дотримання усності і безпосередності судового розгляду є неодмінною передумовою самостійності судового дослідження обставин справи з дотриманням принципу змагальності. Безпосередність та усність судового розгляду виступають в якості зовнішніх форм дослідження представлених у судове засідання доказів.
Приватне безпосереднє сприйняття суддями доказів у справі дозволяє суду першої інстанції засновувати свої висновки на тих фактичних даних, які їм досліджені і встановлені в судовому засіданні. Матеріали попереднього розслідування не можуть бути покладені в основу вироку, якщо вони не були представлені і піддані дослідженню судом і сторонами в ході судового розгляду.
У разі відмови підсудного від дачі показань у судовому засіданні або неявки свідків, потерпілих з поважних причин закон допускає можливість оприлюднення їх показань, даних при провадженні попереднього розслідування або отриманих в суді раніше. Це оголошення, а також відтворення доданих до протоколом допиту матеріалів фотографування, аудіо-або відеозаписи, кінозйомки їх показань, можуть мати місце за клопотанням сторін. Підставою для прийняття судом рішення про таке оголошенні служить виявлення істотних протиріч між показаннями, даними підсудним, свідком, потерпілим у ході попереднього розслідування або раніше відбувся судового розгляду, при відмові підсудного від дачі показань або при розгляді справи за його відсутності, за відсутності свідка, потерпілого в судовому засіданні з причин, що виключають можливість їх явки в суд.
Неодмінною передумовою повної реалізації принципу безпосередності є усна форма дослідження доказів у судовому засіданні. Усність судового розгляди означає обов'язок суду безпосередньо в судовому засіданні заслухати свідчення підсудного, свідка, потерпілого та інших учасників судового розгляду, а всі мають значення для справи протоколи та інші документи повинні оголошуватися повністю або частково.
Матеріалами справи, зміст яких не озвучено в ході судового засідання, не може обгрунтовуватися позиція сторін щ...
