СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
Судово-психологічна експертиза являє собою дослідження, проведене досвідченим особою - експертом - на основі спеціальних пізнань в області психології з метою дачі висновку, яке після відповідної його перевірки і оцінки слідчим або судом буде доказом у кримінальній справі.
Предметом судово-психологічної експертизи є вивчення конкретних процесів, властивостей, станів і механізмів психічної діяльності людини, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.
Об'єктом судово-психологічної експертизи є психічна діяльність здорової людини.
У центрі дослідження завжди знаходиться особистість підекспертного (обвинуваченого, потерпілого, свідка).
Судово-психологічна експертиза некомпетентна вирішувати питання юридичного змісту - визначати достовірність показань, мотиви і мети злочинного діяння, встановлювати форму вини і т. п.
Експертом-психологом може бути призначений тільки фахівець, має вищу психологічну або медичну освіту. Відмова від проведення експертизи має бути прийнятий, якщо поставлені перед експертизою питання не відповідають професійної спеціалізації даної особи.
Права і обов'язки експерта-психолога ті ж, що і права та обов'язки всіх судових експертів - вони визначені законом. У своїй пізнавальної діяльності експерт самостійний і незалежний.
При дослідженні так званих пограничних станів (Олігофренії, інфантилізму, акцентуацій характеру, психопатії) здійснюється комплексна психолого-психіатрична експертиза. Для дослідження впливу соматичних (тілесних) захворювань на психічний стан індивіда призначається комплексна медико-психологічна експертиза [1].
До компетенції судово-психологічної експертизи належать:
- встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених, мають ознаки відставання в психічному розвитку, повністю усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними;
- встановлення здатності обвинувачених, потерпілих і свідків адекватно сприймати що мають значення для справи обставини і давати про них правильні показання;
- встановлення здатності потерпілих у справах про згвалтувань (у тому числі малолітніх та неповнолітніх) правильно розуміти характер і значення вчинених з ними дій і чинити опір;
- встановлення наявності чи відсутності у підекспертного в момент скоєння злочину стану афекту чи інших непатологічних емоційних станів (сильного страху, депресії, емоційного стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність;
- встановлення наявності у особи, імовірно покінчив життя самогубством, в період, що передував його смерті, психічного стану, що привертають до самогубства, та визначення можливих причин виникнення цього стану;
- встановлення провідних мотивів в поведінці людини і мотивації окремих вчинків як важливих психологічних обставин, що характеризують особистість;
- встановлення індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, здатних суттєво вплинути на його поведінку і на формування у нього наміру вчинити злочин;
- встановлення структури злочинної групи на основі наявних даних про психологічні особливості особистості її учасників, які дозволяють займати лідируюче чи якесь інше положення в групі.
Судово-психологічна експертиза повинна проводитися сучасними науково-психологічними методами. Результати експертного дослідження повинні бути достовірними і верифіковані - доступні для перевірки та оцінки слідчим і судом.
Основне завдання судово-психологічної експертизи - науково обгрунтована діагностика непатологічних правозначімих психічних аномалій.
Психодіагностика розташовує безліччю методик, спеціалізованих по різних напрямах. У судово-експертної діагностики провідна роль належить фахівцям в області психічних аномалій, затримок в психічному розвитку. Провідний метод психодіагностики - метод тестів. Використовувані в цілях судової експертної діагностики тести повинні бути валідними і високонадійними.
Для психодіагностики особливо широко використовуються тести інтелекту, особистісні тести та ін
У практиці судово-психологічної експертизи широко застосовується особистісний опитувальник ММРІ (Міннесотський багатофазний особистісний опитувальник). Опитувальник виявляє психосоматичні та неврологічні порушення, соціально-ціннісні відносини, психопатичні типи поведінки (фобії, маніакальні і психопатичні стану, агресивні і садистські нахили та ін.)
З десяти шкал опитувальника для практики судової експертизи особливо значимі шкала 4 (шкала імпульсивності, розроблена для діагностики соціальних відхилень), шкала 6 (виявляє афективного особистості), шкала 7 (що виявляє рівень тривожності) і шкала 8 (виявляє соціальну відчуженість).
Існують три адаптованих в психології нашої країни варіанти ММРI (опитувальники Березина, Мірошніченкова; опитувальник, адаптований лабораторією медичної психології НДІ ім. В. М. Бехтерева, і опитувальник Л. Н. Собчик). Опитувальник ММРI може бути використаний і для діагностики кримінально значущих якостей особистості.
У судово-експертних дослідженнях застосовується також опитувальник Р. Кеттела, що виявляє, за задумом автора, 16 особистісних чинників.
Поряд з опитувальниками в судово-експертній практиці широко використовуються проективні методи, що виявляють на модельних ситуаціях різні установки особистості. Один з поширених проективних, діагностичних методів - тест Роршаха, що складається з десяти таблиць із зображенням двосторонніх симетричних плям. Випробуваним задається питання: В«На що це схоже?В» Відповідь інтерпретується експериментатором на основі теоретичних положень, виявляються стійкі особистісні тенденції.
У тесті Розенцвейга методом малюнкової асоціації виявляються можливі реакції особистості в емоціогенних ситуаціях.
Більш складний тематичний апперцептівний тест (ТАТ). Випробуваним пред'являється ряд картин з сюжетами, яким можна дати різну інтерпретацію. При аналізі відповідей піддослідних враховуються інтерпретація позиції персонажів, солідаризація, відступу, втечі від сюжетної лінії, помилки сприйняття.
Для обстеження психічних аномалій неповнолітніх може бути використаний патохарактерологіческіе діагностичний опитувальник (ПДО), розроблений А. Е. Личко. За допомогою ПДО визначаються акцентуації (крайні варіанти норми) характеру, що зумовлюють його вразливість щодо окремих Психічних впливів. Є досвід застосування ПДО в практиці судово-психологічної експертизи.
Для виявлення спадкової обумовленості психічних аномалій використовуються методи психогенетических діагностики.
Крім тестових досліджень в психодіагностиці широко використовуються методи спостереження та клінічного дослідження.
Висновок судово-психологічної експертизи як джерело докази викладається письмово та в необхідному законом порядку, передбачає певну його форму, структуру та зміст. Воно складається з трьох частин: вступної, дослідницької, заключної та має бути написано зрозумілою мовою, а наукові терміни - роз'яснені. У вступній частині вказуються час і місце складання висновку, відомості про експерта, правове підстава проведення експертизи, назва вихідного процесуального документа. Тут же вказуються питання, поставлені перед експертизою (без зміни можливих неточностей і термінологічних помилок).
У дослідницькій частині описуються всі використані діагностичні методи, методики і процедури, додаються протоколи їх проведення.
У заключній частині даються ясні і чіткі відповіді на поставлені питання.
Неможливість отримання інформації або точної відповіді повинна бути обгрунтована. Якщо однозначну відповідь неможливий, він може бути і імовірнісним.
Відповіді на поставлені питання і є висновками експертизи. Якщо отримання відповіді вимагає знань фахівців із суміжних галузей науки,...
