Зміст:
Введення
1. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та види
2. Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Фінансове право, регулюючи відносяться до його предмету суспільні відносини, визначає коло учасників або суб'єктів цих відносин, наділяє їх юридичними правами і обов'язками, які забезпечують планомірне утворення, розподіл і використання державних грошових фондів. Носії цих прав і обов'язків є суб'єктами фінансового права. Слід розрізняти поняття В«Суб'єкт фінансового праваВ» і В«суб'єкт (або учасник) фінансового правовідносини В», хоча вони багато в чому збігаються.
Суб'єкт фінансового права - це особа, що володіє правосуб'єктністю, тобто потенційно здатне бути учасником фінансово-правових відносин. А суб'єкт фінансового правовідносини - це реальний учасник конкретних правовідносин [1]. Фінансово-правові відносини виникають у зв'язку з тим, що відповідні суб'єкти здійснюють фінансову діяльність держави і місцевого самоврядування, тобто діяльність, спрямовану на створення, розподіл і використання грошових коштів і ця діяльність регулюється нормами фінансового права. Кожен вид фінансового правовідносини має свою мету, тобто регулювання відносин у відповідній галузі фінансового права.
Юридичні права та обов'язки у сфері фінансової діяльності належать суб'єктам фінансового права в силу дії фінансово-правових норм, незалежно від участі в конкретних правовідносинах. Але не можна й протиставляти дані поняття. Адже суб'єкт фінансового права, вступаючи в конкретні правовідносини при реалізації своїх прав та обов'язків, набуває нових властивостей - він стає суб'єктом (учасником) правовідносин. Але при цьому він зберігає свої якості, якими володів до вступу в них, тобто залишається суб'єктом фінансового права.
Суб'єкти фінансового права володіють різною правоздатністю. Коло учасників фінансових відносин, суб'єктів фінансового права дуже широкий і різноманітний. Однак вони можуть бути класифіковані, виходячи з місця, займаного ними у фінансовій системі, і особливостей участі у фінансових правовідносинах.
1. Фінансові правовідносини: поняття, особливості та види .
Фінансові правовідносини - це врегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав і обов'язків, що реалізують що містяться в цих нормах приписи за освітою, розподілу та використання державних грошових фондів і доходів.
Як і будь інше правове відношення, фінансове правове відношення виникає між певними суб'єктами з приводу конкретного об'єкта і має зміст, спадне через відповідні права та обов'язки його учасників. Відображаючи загальний характер, притаманний будь правовому відношенню, фінансове правове відношення має і специфічні ознаки, обумовлені особливістю сфери їх виникнення.
Фінансові правовідносини відрізняються тим, що вони: а) виникають в процесі фінансової діяльності держави; б) одним із суб'єктів у цих правовідносинах завжди є уповноважених орган держави (фінансовий орган, кредитна установа) або вищий або місцевий орган державної влади; в) завжди виникають з приводу грошей, грошового платежу в дохід держави, державного витрати і т.д. [2]
Ці три відмітні риси, що розглядаються в їх сукупності, відмежовують фінансові правовідносини від інших видів правовідносин.
За змістом фінансово-правових норм фінансові правовідносини поділяються на:
- матеріальні, через які реалізуються права та обов'язки суб'єктів фінансового права (вони виникають на підставі матеріальних норм фінансового права);
- процесуальні, в яких виражається юридична форма реалізації матеріальних прав і обов'язків суб'єктів фінансового права (вони виникають на підставі процесуальних норм).
За особливостям об'єкта фінансові правовідносини поділяються на:
- майнові, об'єктом яких, є безпосередньо гроші - податок, бюджетний кредит, трансферт і т. д.;
- немайнові, об'єктом яких, є не гроші, а інші явища, пов'язані з грошима, - проект бюджету, закон про бюджет, фінансовий контроль та т.д.
Фінансові правовідносини можна класифікувати в залежності від підгалузі, інституту фінансового права на такі види:
- бюджетні правовідносини;
- податкові правовідносини;
- неподаткові правовідносини;
- фінансові правовідносини в галузі державного кредиту;
- фінансові правовідносини в галузі страхування;
- правовідносини, що виникають при здійсненні державних видатків, у тому числі і при кошторисно-бюджетному фінансуванні;
- фінансові правовідносини у сфері банківської діяльності;
- фінансові правовідносини в галузі грошового обігу та розрахунків;
- валютні правовідносини [3].
Суб'єкти фінансових правовідносин - три групи (основні):
1. Держава та її територіальні підрозділи (суспільно-територіальний суб'єкт).
а) Російська Федерація, суб'єкти Російської Федерації, краю, області.
б) Муніципальні (місцеві) освіти та інші території.
2. Колективний - органи Державної влади та Державного управління, органи місцевого самоврядування, комерційні та некомерційні.
3. Індивідуальні - громадяни РФ, іноземці та особи без громадянства.
Особливістю фінансових правовідносин є те, що одним із суб'єктів цих відносин обов'язково повинен бути відповідний орган державної влади (або державне або муніципальне утворення в цілому).
Фінансове правовідношення не може виникнути між фізичними особами (громадянами); фізичними особами (громадянами) та юридичними особами, які мають організаційно-правову форму, що базується на приватній власності, а також між даними юридичними особами.
Суб'єктний склад фінансового правовідносини визначається видом фінансового правовідносини.
Види фінансових правовідносин:
1. За змістом:
а) Регулятивні,
б) охоронні.
2. За юридичному змісту:
а) Матеріальне,
б) Процесуальне.
3. За видами інститутів.
4. За характером взаємодії учасників:
а) Вертикальні,
б) Горизонтальні.
5. За кількістю учасників:
а) Двосторонні,
б) Багатосторонні.
Виникнення фінансово-правових відносин зазвичай здійснюється на підставі правового нормативного або індивідуального юридичного акту.
Такий нормативний акт в сфері фінансової діяльності держави - закон про федеральному бюджеті, який приймається щорічно.
Індивідуальний нормативний акт - повідомлення фінансовим органом громадянина про необхідність сплатити небудь податок.
Зміна фінансових правовідносин не може бути вироблено за волевиявленням їх учасників. Воно відбувається на основі нормативного акта у зв'язку із зміною передбачених у ньому фактів і подій. Наприклад, факт збільшення або зменшення розміру бюджетних асигнувань викликає зміна даного правовідносини [4].
Припинення фінансових правовідносин настає у багатьох випадках.
З них найбільш часто зустрічаються наступні:
1) погашення фінансового зобов'язання в результаті сплати суми в строк або стягнення недоїмки (простроченого платежу);
2) виконання завдання по державних доходах по бюджету або позабюджетних фондів;
3) використання виданих бюджетних асигнувань;
4) здійснення компетентними органами права стягнення недоїмки по податках;
5) припинення правовідносин по податках з населення відбувається по досягненні певного віку, передбаченого законом, наприклад у зв'язку з переходом на пенсію, призовом до армії і т.д.
Порядок, органи і м...
