ПЛАН
Вступ
1. Суд присяжних у крімінальному судочінстві України: історичний аспект
2. Проблеми та Особливості Формування журі присяжних засідателів
3. Проблеми та перспективи суду присяжних в Україні
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Захист прав та законних інтересів особини у правовій державі Неможливо без чіткої організації и Функціонування судової влади. Суттєві Зміни, які відбуліся в різніх сферах діяльності нашого суспільства, обумовілі необхідність проведення судової реформи, одним Із Важливим напрямків якої є Впровадження в Україні суду присяжних. Однією з передумов Формування демократічної правової держави в Україні є належний Рівень законодавчо забезпечення процесу Залучення представніків народу до здійснення кримінального судочинства. Відразу Дві констітуційні норми - ст. 124 ї 127 Констітуції України - закріплюють таку безпосередню форму Народовладдя, Як можлівість здійснення Правосуддя судом присяжних.
Перспективи Введення даного правового Інституту в Кримінальне судочинство Нашої держави є одним Із тихий найцікавішіх та найважлівішіх харчування, які вінікають у процесі Вивчення кримінально-процесуального права.
темою даного наукового реферату є В«Суд присяжних в УкраїніВ». Метою даної роботи є Розгляд Особлива історічного розвітку суду присяжних, формування колегії присяжних засідателів, проблем та перспектив Його введення в Україні з вивченості джерел відповідного законодавства, ознайомлення з поняттям та моделями суду присяжних, успішністю Його Функціонування в зарубіжніх країнах.
Головною задачею даної роботи, дере за все, є сістематізація
знань про становлення и передумови передбачення суду присяжних у Основному законі України та Розгляд основних правових джерел, порівняння їх Із законодавством інших держав.
Актуальність теми В«Суд присяжних в УкраїніВ» та поставлених в ній харчування про Особливості Введення суду присяжних засідателів у Нашій Країні полягає в тому, Що Проблеми Виникнення, природи, сутності даного правового Інституту, Його розвітку та Функціонування в інших країнах належать до найскладнішіх та ключовими. Необхідною умів наукової роботи є теоретичне осмислення ціх проблем. І Це особливо Важливим, оскількі кримінально-процесуальне право безперервно розвівається и розробляється адекватними умів реального життя.
Методом Дослідження даніх харчування стало Вивчення літератури, прісвяченої вібраній темі, сістематізація и узагальнення отриманого знань, по змозі розробка вісновків з приводу Окрема аспектів. Кож мі вікорістовуємо метод порівняльного аналізу, Який дозволяє в повній мірі оцініті Основні положення питання його призначення та розглядається и Зробити відповідні Висновки.
1. Суд присяжних у крімінальному судочінстві України:
історичний аспект
Історія сучасного суду присяжних Почаїв 28 червня 1996р., з Прийняття Констітуції України, норми якої - ст. 124 ї ст.127 - закріплюють таку безпосередню форму Народовладдя, Як можлівість здійснення Правосуддя судом присяжних. Проти, Наразі, інститут присяжних засідателів в Українському крімінальному судочінстві галі не введено.
На наш погляд, передумови Введення суду присяжних в Україні має стати ретельній Розгляд та історичний аналіз Його сутності.
Година Створення суду присяжних не є точно визначеня. Існує версия про Заснування суду присяжних засідателів у Франції, де є докази появи подібного органу в 829 р. Нашої ери [1, с.12]. Згадка про суд, Що складався з 12-ти присяжних ми зустрічаємо у "Вірменському судебнику" (1523 р.). Більшість Із авторів вважають Батьківщиною суду присяжних Англію періоду раннього середньовіччя, де у XVIII ст. ВІН набравши своєї класичної форми, особливо якої є: Розподіл складу суду на 2 автономні колегії, наділені різною компетецією (1 професійний суддя, Що вірішує правові питання и міру покарання і 12 присяжних засідателів, Якиме доручено Розгляд питання фактом - чі мала Місце подія злочину и чі винен у цьому підозрюваній; Наявність двох актів Правосуддя: вердиктом и Рішення про покарання; Складання Списків Випадкове відбору ТОЩО [2, с. 128].
Система судів присяжних в России існувала з 1864 р. по 1917 р. Як вважає В. Тертишник, Заснування суду присяжних в Його Класичний розумінні в Період судової, реформи 1864 року, Було найважлівішім демократичним Надбання дореволюційної России, в правовому полі законодавства якої перебувалі Україна, Польща, Фінляндія [3, c. 16]. Як слушно зазначається в юрідічній літературі, часів судової реформування 1864р., суд присяжних БУВ Засоба демократизації кримінального судочинства, Що давало можлівість відмові від інквізіційного процесу в России [4, с. 5].
У зв'язку з функціонуванням суду присяжних у России та Україні галі в XIX - на початку XX ст. Можемо відзначіті, Що цею інститут НЕ є ЦІЛКОМ незнайомім нововведень для Нашої держави.
Програму реформування судової системи в России запропонував у 1809 р. М. Сперанській. Своє подалі втілення вон знайшла у В«Введенні до Укладення державних законів В». У 1830-ті роки розробка проектів законів про судоустрій Займан МІНІСТЕРСТВО юстіції та Другий Відділ імператорської канцелярії. У 1844 р. Ще один проект підготував Д. Блудов [5, с. 1].
З приходом до влади Олександра II, Судова реформа ОТРИМАНО Свій розвиток. У Жовтні 1861 р. Була створі комісію, до складу якої входили С. Зарудний та Багато інших візначніх юрістів тієї єпохи. Результатом роботи комісії стали В«Основні положення реформи судової Частина в РоссииВ». У даніх положеннях Вперше Було зафіксовано Такі Нові інстітуті и принципи, Як: відокремлення суду від адміністрації, віборній мировий суд, прісяжні засідателі в окружному суді, запровадження адвокатури, принцип змагальності [5, с. 2].
Важливим роль у підготовці судових перетвореності у царській России належала статс-секретарю департаменту законів Державної ради, українцеві С.Зарудному. Відомій юрист-публіціст Г. Джаншієв так оцінював Його роль:
В«Його Вплив и роль булі віняткові и безпрікладні. З дерло підготовчімі стадіями цієї справи Зарудний безвідлучно стояв при ній и дієво Працювало у Всіх її подалі фазах ... В»[6, с. 1].
На Основі положення, підготовленіх комісією, Було Створено Статут кримінального судочинства и Статут про покарання, Що накладаються світовими Суддя, які затвердівши імператор Олександр ІІ 20 листопада 1864 року.
На теріторії України реформування судової системи відбувалося за суднову Статутами 1864 р. Російської імперії. Суд присяжних, Що ними передбачався, в Україні вводівся поетапно. Найперше, у 1867 p., ВІН втіленій у практику Харківського, Сумського та Ізюмського судів, які територіально знаходится Ближче до центру імперії. Найпізніше, у 1880 р., Суд присяжних ОТРИМАНО практичне застосування на теренах Правобережної України: у Київському, Уманський, Кам'янець-Подільському. Житомирських та Луцько судах [6, с. 2].
Сейчас суд формувався на взірець Французька суду присяжних. В«Головуючий верхівкаВ» складалася Із 3-х членів: судді та 2-х Його замісніків. Колегія присяжних складалася Із 14-ти присяжних засідателів, два з якіх булі запасних.
присяжних засідателів для роботи в окружних судах обирали земські комісії Із місцевіх жітелів, які малі повагу и довіру співвітчізніків. Для Вибори присяжних засідателів формуваліся Загальні (губернські) списки та В«річніВ» списки, а кож, списки запасних присяжних засідателів [5, с. 2]. Загальний список публікувався в місцевіх «³домостяхВ». Функцію захисника віконувалі прісяжні повірені.
В результаті суднового слідства прісяжні давали відповіді на питання: Чи МАВ Місце злочин? Чі винний у ньому підсудній? Чі з умісл...
