ЗМІСТ
ВСТУП
Страхові правовідносини сторін. Правове регулювання страхової діяльності. Права та обов'язки суб'єктів страхування
Задача 1
Задача 2
Задача 3
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ВСТУП
Страхування - це економічна категорія, система економічних відносин, які включають сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових коштів та їх використання на відшкодування збитку, обумовленого різними непередбаченими несприятливими явищами (ризиками), а також на надання допомоги громадянам при настанні певних подій в їх житті (Дожиття до певного віку, втрати працездатності і т.д.).
Дослідження страхових правовідносин сторін і функції та обов'язки, а також методи регулювання відносин у страхуванні є актуальним, оскільки дозволяє розширити пізнання в області страхових відносин між страховиком і страхувальником.
Метою виконання контрольної роботи є вивчення та короткий опис теоретичних відомостей, розглянутих в курсі "Страхова справа", а також ознайомлення з актуарними розрахунками в страхуванні шляхом розрахунку тарифних ставок по різних видами страхування.
Актуарні розрахунки - процес, в ході якого визначаються витрати, необхідні для страхування. З допомогою актуарних розрахунків визначається вартість страхової послуги. Як у будь господарської діяльності, в страхуванні страховик потребує визначення розміру витрат, необхідних на страхування того чи іншого об'єкта. Форма, в якої представляються витрати на страхування даного об'єкта, називається страховий (актуарної) калькуляцією.
У теоретичній частині роботи мною розглянуто питання страхового правовідносини сторін, визначені ознаки правовідносини, учасники страхового правовідносини його класифікація; правове регулювання страхової діяльності, склад державного регулювання; права та обов'язки суб'єктів страхування.
-->p>
Структури контрольної роботи наступна:
1. теоретичне питання
2. 3 завдання по страхування життя і на випадок смерті.
У ході виконання роботи використана наукова та періодична література в галузі страхування як білоруських видавництв, так і російських.
Страхові правовідносини сторін. Правове регулювання страхової діяльності. Права і обов'язки суб'єктів страхування
Страхове правовідношення являє собою різновид цивільно-правового зобов'язання. В силу страхового зобов'язання одна сторона (страхувальник) зобов'язується вносити інший стороні (страхувальнику) встановлені платежі (страхову премію, або страхові внески), а страховик зобов'язується при настанні передбаченого події (Страхового випадку) виплатити при майновому страхуванні - страхове відшкодування, а при особистому - страхову суму.
Будь правовідношення має свої певні ознаки.
перше, правовідношення має ідеологічний характер, оскільки виникнення, зміна та припинення правовідносин проходить через правосвідомість людей, у якому основне місце після перебудови зайняло світогляд переходу до ринкових відносин і вільному підприємництву.
друге, правовідносини носить вольовий характер, так як воно завжди є результатом волевиявлення обох або однієї зі сторін.
третє, правовідносини - Це завжди свого роду зв'язок між учасниками через їх суб'єктивні права і юридичні обов'язки, тому воно носить двосторонній характер.
четверте, правовідношення володіє характером взаємопов'язаності відносин його учасників. Це виражається у взаємних правах та обов'язках учасників правовідносин.
І, по-п'яте правовідношення відіграє регулюючу роль, яка визначає поведінку сторін і вносить елемент урегульованості і порядку в суспільну практику, визначаючи при цьому суспільну волю.
Учасники страхового правовідносини: страхувальник, страховик, застрахований, страховий агент, страховий брокер, третя особа та ін Учасники страхового правовідносини пов'язані між собою правами та обов'язками, визначальними забезпечену законом міру можливої вЂ‹вЂ‹і належної поведінки. У страхових правовідносинах в якості сторін виступають наступні особи:
Страхувальник - фізична або юридична особа, яка сплачує грошові (Страхові) внески і має право за законом або на основі договору отримати грошову суму при настанні страхового випадку. Страхувальник має певним страховим інтересом. Через страховий інтерес реалізуються конкретні відносини, в які вступає страхувальник із страховиком. Страхувальник, який виступає на міжнародному страховому ринку, може також називатися застрахованого.
Страховик - організація (юридична особа), що проводить страхування, приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму, а також відає питаннями створення і витрачання страхового фонду. В міжнародній страховій практиці для позначення страховика також використовується термін андеррайтер. Страховик вступає в конкретні відношення зі страхувальником. У своїх діях, формуючи ці відношення, він керується наявними в страхувальника і в суспільстві в цілому страховими інтересами.
Застрахований - фізична особа, життя, здоров'я і працездатність якого виступають об'єктом страхового захисту. Застрахованою є фізична особа, в користь якої укладено договір страхування. На практиці застрахований може бути одночасно страхувальником, якщо сплачує грошові (страхові) внески самостійно. [2, с. 13-15]
Беручи до уваги предмет і метод правового регулювання, всю масу страхових правовідносин можна розділити на приватні страхові правовідносини та публічні страхові правовідносини. Необхідно відразу зазначити, що саме приватні страхові відносини займають більшу частину всього страхування і переважають над публічними.
На даний момент в системі страхових правовідносин можна виділити лише два види страхування, які підпорядковуються публічно-правовому регулюванню: обов'язкове медичне страхування, соціальне страхування (обов'язкове страхування зайнятості населення).
В якості існуючої Третя класифікація страхових правовідносин можна назвати розподіл таких правовідносин в залежності від предмета страхової охорони.
Також класифікація страхових правовідносин може здійснюватися по самих різних критеріях.
З урахуванням об'єкта страхування, майнове страхування поділяється на підгрупи: страхування майна, страхування цивільної відповідальності, страхування підприємницьких ризиків.
При розподілі майнових страхових правовідносин з урахуванням предмета страхової охорони можна назвати наступні існуючі види: правовідносини, що виникають з страхування засобів наземного транспорту; правовідносини, що виникають з страхування засобів повітряного транспорту; правовідносини, що виникають з страхування водного транспорту; правовідносини, що виникають з страхування вантажів; правовідносини, виникають з страхування інших видів майна.
В залежності від підстави настання відповідальності серед страхових правовідносин, виникають з страхування цивільної відповідальності, виділяють: страхування відповідальності за заподіяння шкоди або позадоговірної відповідальності; страхування відповідальності за договором або договірної відповідальності.
У свою чергу, правовідносини, що виникають з страхування підприємницького ризику також можна класифікувати по різних підставах. Так, наприклад, враховуючи область страхування підприємницького ризику, страхові правовідносини можна розділити на правовідносини, що виникають з страхування підприємницького ризику в банківській, біржовій, інвестиційної та іншої діяльності. [7]
Державне регулювання є необхідним елементом і принципом організації страхового справи в будь-якій країні. Метою державного регулювання є забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення необхідних умов для діяльності страховиків різних організаційно-правових форм, захист інтересів страхувальників.
...