ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНИХ ТА ПРИВАТНИХ нотаріальна контора
Згідно ст. 1 ЗУ В«Про нотаріатВ» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріальні контори в Україні двох видів - державні і приватні. Як відомо, вони відрізняються не тільки своєю організаційно-правовою формою, але і об'ємом покладених на них повноважень. Згідно з Указом Президента України В«Про врегулювання діяльності нотаріату України В»від 23.08.2023 приватні нотаріуси мають право свідчити права, а також факти, що мають юридичне значення та інші нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та здійснення заходів щодо охорони спадкового майна.
Отже, компетенції державних нотаріальних контор на сьогодні є запевнення спадщини та здійснення заходів щодо охорони спадкового майна.
З метою реформування нотаріату в Україні Кабінетом міністрів України до Верховної Ради було подано Законопроект, у якому передбачається здійснення низки заходів, спрямованих на покращення доступу громадян до нотаріальних послуг та запобігання фальсифікації нотаріальних документів. Зокрема, цим законопроектом встановлюється норма, згідно з якою приватним нотаріусам дозволяється видавати свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна.
Компетенція державних нотаріальних контор
Компетенція нотаріальних органів - це сукупність встановлених законом прав і обов'язків (Повноважень) нотаріальних органів та посадових осіб по здійсненню покладених на них Законом задач. Наприклад, до компетенції нотаріальних органів входить посвідчення угод, а також входять всі дії, які повинен здійснити нотаріус для посвідчення цих угод:
- витребування документів;
- перевірка законності угоди;
- перевірка дієздатності осіб та їх дійсного волевиявлення;
- вчинення самої нотаріальної дії, але тільки після того, як всі підготовчі дії виконані.
Таким чином, в поняття компетенції нотаріального органу входить вся сукупність повноважень нотаріуса. А в науці управління, а також в адміністративному, державному праві та інших галузях права повноваження розглядаються як складова частина компетенції та статусу органу, посадової особи, особи, яка виконує управлінські функції в організації, а також деяких інших осіб, які реалізують функції, передбачені для них законодавством.
У зв'язку з цим повноваження є правом та одночасно обов'язком відповідного суб'єкта діяти у певній ситуації, таким чином, як передбачено законом або іншим правовим актом. Повноваження передбачає його належне виконання згідно із принципом законності.
Тому для визначення компетенції конкретного нотаріального органу ще недостатньо знати коло питань, які віднесені до повноважень нотаріальних органів взагалі. У зв'язку з цим ми можемо поділити компетенцію на два види: предметну та територіальну.
Предметна компетенція - це розмежування нотаріальних дій між різними нотаріальними органами з урахуванням виду і роду цих дій. Наприклад, свідоцтво про право на спадщину видає тільки державний нотаріус.
З поняттям територіальної компетенції пов'язано розмежування кола дій між нотаріальними конторами з урахуванням території її діяльності.
За загальним правилом ст. 41 Закону - нотаріальні дії вчиняються будь-яким нотаріусом чи посадовою особою, в будь-якій державній нотаріальній конторі чи виконкомі на всій території України. Але Законом передбачені й певні винятки, які передбачають певні обмеження, а саме:
- ст. 9, 36, 55 - посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки та іншого нерухомого майна - провадиться за місцем знаходження вказаного майна;
- ст. 60, 65 - заходи до охорони спадкового майна вживаються державними нотаріальними конторами за місцем знаходження цього майна;
- ст. 66 - свідоцтво про право на спадщину видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини, тобто за місцем останнього місця проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то за місцем знаходження його майна або основної частини;
- ст.ст.70-73 - свідоцтво про право власності у разі розподілу спільного майна подружжя, придбання з громадських торгів - жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна видається нотаріусом за місцем його знаходження, а також в разі накладання заборони відчуження нерухомого майна;
- ст. 85 - прийняття нотаріусом в депозит грошових і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання;
- ст. 93 - прийняття чеків для пред'явлення до штаті-, жу і посвідчення несплати чеків здійснюється нотаріусом за місцем знаходження платника;
- ст. 103 - якщо міжнародним договором встановлено інші правила про нотаріальні дії, ніж їх містить законодавство України, то при вчиненні нотаріальних дій застосовують правила міжнародного договору.
Крім територіальних обмежень, правовий статус нотаріуса та посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, не дозволяє вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом В»або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім'я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-який інший державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та доручення на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (Батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними (ст. 9 Закону).
Але в разі необхідності вчинити нотаріальну дію відносно себе особі, яка займає посаду нотаріуса у невеликому містечку, де немає інших державних нотаріальних контор або приватних нотаріусів, що ускладнює його правове положення, то в цьому випадку нотаріальне провадження має вчиняти уповноважена на вчинення нотаріальних дій посадова особа виконавчого комітету.
Згідно ст. 34 закону в державних нотаріальних конторах та поза вказаними приміщеннями вчиняються такі нотаріальні дії:
1) посвідчуються угоди (Договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та інші);
2) засвідчується вірність копій документів і виписок з них;
3) засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
4) засвідчується справжність підпису на документах;
5) посвідчує факт перебування громадянина в певному місці;
6) посвідчує факт, що громадянин є живим;
7) запевняє тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
8) запевняє час пред'явлення документа;
9) передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам та видаються свідоцтва про передачу такої заяви;
10) видаються дублікати документів, які зберігаються у справах нотаріальної контори;
11) приймаються у депозит грошові суми та цінні папери;
...
