Зміст
1. Доктрина конституціоналізму: поняття конституції, походження і еволюція її теорії ........................................................................ 3
2. Особливості конституції Великобританії ...................................... 5
3. Конституція в США .................................................................... 9
Список використаної літератури ................................................... 11
Введення
Конституція - явище складне і багатопланове. Різні теоретичні аспекти цього явища є предметом вивчення філософських, історичних, політологічних та юридичних наук. Питання форми, змісту конституції, і її історичного призначення досі є дискусійними.
Розбіжність між фактичної і юридичної конституцією - звичайний результат зміни у співвідношенні політичних сил, що сталося після прийняття юридичної конституції, прийняття якої має одномоментний характер. У деяких країнах політична еліта прагне правити крім конституції, пояснюючи це необхідністю і доцільністю. Виходить, що, з одного боку, конституція потрібна, так як без неї не може обійтися жодна демократична держава. З іншого боку, конституція вступає в протиріччя з реальністю. Історична колізія між законністю і доцільністю щораз вирішується в залежності від розстановки політичних сил у суспільстві.
Актуальність теми полягає в тому, що конституція встановлює правові норми загального характеру, що мають вищу юридичну силу на території всієї держави, і охоплює своїм дією всі сфери життя суспільства.
Метою даної роботи є розкриття теми: В«Порівняльно-правовий аналіз змісту конституції США і Великобританії В». Поставлена ​​мета вимагала вирішення наступних завдань:
В· Розглянути сутність і зміст поняття конституції
В· Вивчити вміст конституції США і Великобританії
В· Проаналізувати і порівняти конституції США і Великобританії.
Дана робота підготовлена ​​на основі навчально - методичної літератури з конституційного права зарубіжних країн.
1. Доктрина конституціоналізму: поняття конституції, походження і еволюція її теорії
Слово В«КонституціяВ» - латинського походження, від constitutio, - встановлення, організацію. Тради-ци-Онно цим терміном визначається основний закон держави, що володіє вищою юридичною силою, що закріплює його політичну та економічну систему, встановлює принципи організації та діяльності органів влади, управління, суду основні права, свободи і обов'язки громадян [1].
Походження самого терміна конституція точно науково не встановлено. Висловлюється думка що, він сприйнятий від технічного обороту В«rem pubicm constitureВ», яким починалися акти римських імператорів.
Конституція в сучасному понятті - це система правових норм, що мають вищу юридичну силу і регулюють основи відносин між людиною і суспільством, основний закон, своєрідний ознака державності і, у відомому сенсі, суспільства в цілому. Конституція виступає юридичним фундаментом державної та суспільного життя, головним джерелом національної системи права, гарантом законності, правопорядку і стабільності інститутів влади. Конституція со-тимчасового демократичної держави закріплює суверенітет народу, основи соціально-політичного ладу, права і свободи людини і громадянина, форму державного устрою, механізм реалізації влади. Консти-туція - це перша необхідна умова держави, заснованого на пануванні права.
Конституція в так званому матеріальному сенсі (значенні) являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які, перш за все, проголошують і гарантують права і свободи людини і громадянина, а також визначають основи суспільного ладу, форму правління і територіального пристрій, основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію і взаємини. Однак в матеріальному сенсі термін В«конституціяВ» вживається рідко. Найчастіше про конституцію кажуть у формальному сенсі.
У формальному сенсі юридична конституція - це основний закон держави, що закріплює суспільно-економічний лад, форму правління, форму державного пристрої та правове становище особистості. Це документ, який приписує те, що повинно бути. Однак в ході його практичного застосування обстановка змінюється. На практиці складається такий порядок здійснення державної влади, який може істотно відрізнятися від порядку, встановленого юридичною конституцією. Цей реальний порядок здійснення державної влади називається фактичною конституцією або конституцією в матеріальному сенсі слова. Фактична і юридична конституції можуть, як збігатися, так і розходитися.
Кон-туцію від усіх інших правових актів відрізняє наступне:
1 особливий суб'єкт, який встановлює конституцію або від імені якого вона приймається;
2 установчий, первинний характер конституційних установлень;
3 всеохоплюючий об'єкт конституційної регламентації, тобто сфера суспільних відносин, вплив на які вона поширює;
4 особливі юридичні властивості: верховенство, найвища юридична сила, порядок прийняття, внесення до неї поправок, специфічні форми охорони та ін
Конституція вважається легітимною тоді, коли вона прийнята законним шляхом, тобто в тому порядку, який передбачений в що діяла до цього конституції. Така властивість, як реальність, характеризує конституцію тоді, коли її приписи исполнимости і гарантовані в умовах режиму законності і правопорядку. Стабільність конституції проявляється в непорушності її приписів, в збереженні високої ступеня стійкості і несхильності впливу політичних сил, мінливих при владі. Стабільність і жорсткість конституції не тільки не виключає можливості її зміни, але й передбачає приведення її у відповідність з новими умовами соціальної дійсності. Оскільки конституція надає глибокий вплив на весь суспільний і правовий порядок, невизначеність хоча б окремих її норм може призвести до нестабільності в суспільстві [2].
Визначаючи верховенство конституції в правовій системі, важливо відзначити, що вона не просто основний закон, але такий закон, який володіє особливою юридичною силою в порівнянні з іншими зако-нами. При цьому конституція є актом найвищої юридичної силою, і це особлива властивість виражається в наступному: її норми є основоположним джерелом не тільки конституційного права, а й інших галузей права. Верховенство конституції в правовій системі забезпечується ефективним механізмом її реалізації та охорони.
2. Особливості конституції Великобританії
Ідея створення писаної конституції вперше виникла в Англії. Однак ідея не була втілена в життя, і ця країна досі не має писаної конституції як єдиного акту. Перші писані конституції з'явилися в 18 столітті. Їм передували договірні форми і неписані конституції у вигляді різних джерел. Практично першими конституціями вважаються Конституція США 1787 року, а також прийняті в 1791 році Конституції Франції та Польщі.
Ідея про те, що люди від народження вільні і рівноправні, що їм в силу народження належить ряд невідчужуваних (природних) прав, лягла в основу перших конституційних актів, приймалися в ході Англійської, Американської, Французької революцій 17-18 століть. У подальшому жодна держава, що претендує на те, щоб вважатися демократичним, не могло не записати в своїй конституції певний перелік прав людини. Тим самим права людини, залишаючись морально-політичним імперативом, набули юридичної форму і ставали найважливішим інститутом конституційного права.
Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії (скорочено зване Великобританією, а іноді, на ім'я основної частини, - Англією) традиційно відігравала істотну роль у розвитку теорії і практики конституціоналізму. Історичні особливості розвитку держави зумовили нестандартний характер британської конституції. Великобританія не знає одноразово ство...
