ЗМІСТ
Введення. 2
1. Спеціальний суб'єкт його ознаки, їх кримінально-правове значення. 4
2. Ознаки спеціального суб'єкта, включені в основний склад злочину 10
3. Ознаки спеціального суб'єкта, включені до складу з обтяжуючими обставинами. 21
4. Суб'єкт злочину і особу злочинця. 27
Висновок. 32
Список використаної літератури .. 33
Введення
Удосконалення та зміна державного устрою веде до значних змін державної політики, в тому числі і кримінальної. В умовах проведення правової реформи, посилення боротьби з злочинністю, постійного оновлення кримінального законодавства обгрунтовується необхідність більш глибокого вивчення основних інститутів кримінального права, особливо складу злочину і кожного з його елементів. Постійний інтерес у цьому плані представляють дослідження суб'єкта злочину, не тільки з обов'язковими його ознаками, але й додатковими, спеціальними ознаками, що дозволяють виділити такого роду виконавців злочинних діянь у самостійну кримінально-правову категорію спеціальних суб'єктів.
Вивчення ознак суб'єкта актуально тим що, при практичному застосуванні кримінального закону дуже важливо крім обов'язкових ознак суб'єкта злочину, враховувати і факультативні, бо при цьому відбувається адаптація кримінального закону під конкретні кримінально-правові суспільні відносини.
Суспільно небезпечні діяння роблять конкретні люди. Кожен випадок здійснення злочину має свої індивідуальні риси, у тому числі відносяться до характеристики особи, винного в цьому злочині. Кожна особистість має специфічними, тільки їй властивими ознаками, складовими її індивідуальність. Суб'єкт злочину - це мінімальна сукупність ознак, що характеризують особу, яка вчинила злочин, яка необхідна для притягнення його до к
римінальної відповідальності. Відсутність хоча б одного з цих ознак означає відсутність складу злочину. Спеціальний суб'єкт - це особа, що володіє поряд з осудністю і віком кримінальної відповідальності також іншими додатковими ознаками, зазначеними в законі або прямо випливають з нього, що обмежують коло осіб, які можуть нести відповідальність за дане суспільно небезпечне діяння.
Метою написання даної курсової роботи є комплексне вивчення ознак спеціального суб'єкта злочину, а також взаємозв'язок між кримінальним законом і конкретною людиною, яка вчинила злочин, за допомогою виявлення крім обов'язкових ознак суб'єкта злочину, також і факультативних що буде справедливим по призначенні покарання, яке повинно неси винну особу. Вищепоставлені мета передбачає вирішення наступних завдань, в яких потрібно розглянути:
Спеціальний суб'єкт його ознаки, їх кримінально-правове значення.
Ознаки спеціального суб'єкта, включені в основний склад злочину.
Ознаки спеціального суб'єкта, включені до складу з обтяжуючими обставинами.
Суб'єкт злочину і особу злочинця.
Робота написана на основі порівняльно-порівняльного методу навчальної та спеціальної літератури, а також нормативної бази регламентує кримінально-правові відносини. Так в роботі були використані праці доктора юридичних наук, професора А.І. Рарога, К.А. Панько, Прохорова Л.А., Прохорова М.Л., Борзенкова Г.Н., Іогамова-Хегай Л.В., Комісарова В.С. і ін У роботі також були використані статті Ковальової М., Єгорової Н., Козлової Н., Макарова С., Віктора Борко, Здравомислова Б.В. та ін Також застосовувалися коментарі до Кримінального кодексу під редакцією А.І. Рарога, Брилліантова А.В., Побризгаева Є.В. Нормативну базу склали: Конституція РФ, Кримінальний кодекс РФ, різні ФЗ і ФКЗ регламентують статус окремих категорій громадян.
У роботі широко застосовувалася судова практика у формі постанов Пленуму Верховного Суду РФ.
1. Спеціальний суб'єкт його ознаки, їх кримінально-правове значення
Ознаки спеціального суб'єкта за своїм змістом дуже різноманітні. У КК РФ міститься близько 40% складів зі спеціальним суб'єктом. Як зазначено в роботі Батичко В.Т. ознаки спеціального суб'єкта можуть відноситися до різних характеристиках особистості злочинця: до займаного положення по службі або роботі, посаді, професії, до негативної характеристиці, пов'язаної з вчиненням злочину, до військового обов'язку, сімейному положенню і так далі [1]. Так наприклад, суб'єктом злочину, передбаченого ст.264 КК, може бути не будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку, а тільки володіє визначеними в законі особливостями - воно має бути особою, яка керує автомобілем, трамваєм та іншими механічними видами транспортних засобів. В даному випадку особливості суб'єкта пов'язані з характером його діяння у сфері руху і експлуатації транспортних засобів (водій, особа, яка керує транспортним засобом); суб'єктом злочину, передбаченого ст.143 КК, - посадова обличчя, на якому лежали обов'язки з дотримання правил охорони праці. Ст.305 КК, що встановлює відповідальність за винесення свідомо неправосудного вироку, рішення або іншого судового акту, називає в якості спеціального суб'єкта суддю (або суддів).
Загальні ознаки суб'єкта не вказуються в диспозиції норм Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК, вони винесені законодавцем в якості загальних принципових положень в Загальну частину. Навпаки, чинне кримінальне законодавство в Загальної частини не дає визначення поняття спеціального суб'єкта. Ознаки, характеризують спеціальний суб'єкт, вказуються в диспозиціях кримінально-правових норм особливої вЂ‹вЂ‹частини КК. Іноді виділяються норми зі спеціальним суб'єктом в окремі глави, створюючи цілі системи норм, де і визначаються ознаки спеціальних суб'єктів в нормі Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК. У Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК містяться дві такі глави: глава 30 - злочини проти державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування і глава 33 - злочини проти військової служби. У примітці до ст.285 КК описуються ознаки спеціального суб'єкта для посадових злочинів, особливість яких полягає в тому, що вони можуть відбуватися лише з використанням обов'язків по службі і завдяки службовому становищу особи, яка є суб'єктом злочину. Особи, що не займають певного службового становища, просто фізично не змогли б виконати діяння, передбачені в главі 30 КК.
За справедливим зауваженням професора А.І. Рарога, іноді ознаки спеціального суб'єкта не вказуються в конкретній нормі Особливої частини КК, але їх можна усвідомити шляхом систематичного, логічного і граматичного тлумачення норми [2]. Наприклад, ст.124 КК встановлює відповідальність за ненадання допомоги хворому. Закон не називає прямо суб'єкта злочину, але вказує на його істотний ознака: обов'язок цієї особи надавати допомогу хворому за законом чи по спеціальному правилу. У відповідності зі спеціальними правилами, встановленими компетентними органами охорони здоров'я РФ, всі медичні і фармацевтичні працівники (лікарі, акушери, фельдшери, медичні сестри, провізори та інші працівники) зобов'язані надавати першу невідкладну допомогу громадянам у дорозі, на вулиці, в інших громадських місцях.
У деяких нормах при визначенні суб'єкта законодавцем вживає характеристики, властиві тільки працівника певних державних систем. Глава 31 Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК, містить ряд норм, в яких визначається відповідальність за злочини проти правосуддя, вчиняються посадовими особами органів правосуддя: дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею, працівником міліції (ст. ст.299-305 КК).
За загальним правилом суб'єктами злочинів у кримінальній праву РФ можуть бути як громадяни Російської Федерації, так і іноземні громадяни та особи без громадянства (ст. ст.11 і 12 КК) Однак в Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК містяться дві норми, в яких встановлено відповідальність осіб, характеризуються ознаками спеціального суб'єкта, виходячи з державно-правового становища. Ст.275 КК державна зрада н...
