Специфіка реалізації повноважень органів управління вищою військово-навчальним закладом та шляхи вдосконалення їх системи
Після того як ми вивчили і проаналізували систему управління вузами, так би мовити, зсередини і зовні, необхідно більш детально зупинитися на дослідженні питання про те як (при допомоги яких прав і обов'язків) суб'єкти внутрішнього управління здійснюють свою діяльність.
Сучасне законодавство надає однакові можливості для розвитку інфрастуктури вузів не незалежно від їх відомчої і власницької приналежності. Однак, говорячи про вищих військово-навчальних закладах, слід зазначити, що існують деякі особливості (наприклад, організаційно-штатного характеру) які впливають на діяльність вузу, і на компетенцію його органів (структурних підрозділів). Тому, що б правильно представляти специфіку повноважень органів військових вузів необхідно докладно розібратися з їх структурою (на прикладі Московського військового інституту Федеральної прикордонної служби Російської Федерації, далі МВВ).
Важливість розглянутого питання обумовлена ​​тим, що структура є один з різновидів форми всякої цілісної системи, внутрішня організація змісту. Структура організовує комунікації цілого із зовнішніми умовами. Структурні форми мають відносну самостійність від змісту управління і в той же час служать йому [1]. Отже, успішна реалізація цілей і завдань вищої освіти багато в чому залежить від оптимальної структури освітньої установи. Вона повинна бути гнучкої, керованої, здатної до само забезпеченню і, звичайно, придатної для задоволення потреби у вищій освіті. Значимість досліджуваного питання підкреслюється тим, що один з аспектів порівняльних досліджень в галузі вищої освіти полягає в наступному: як структура суспільства і, зокрема, його навчальних закладів впливає на життєдіяльність цього товариства, його виживання і ефективність [2].
Типове положення про вуз містить норму, згідно з якою вищий навчальний заклад, включаючи його структурні підрозділи і підприємства, установи, організації при ньому, мають статус юридичної особи, є єдиним навчально-науковим-виробничим комплексом - освітньою установою (п.10). Вузи стають все більш різноманітними по своїй внутрішній структурі, хоча умовно складові їх підрозділи можна поділити на 3 традиційних групи: навчальну, наукову (та науково-виробничу) і господарську, що забезпечує життєдіяльність вузу. В останні роки вони істотно розрослися, перш за все, за рахунок появи якісно нових утворень. У сфері наукової і науково-виробничої діяльності це нові форми господарювання, в основному "оттянувшіе" на себе комерційну діяльність ВНЗ: наукові парки, інноваційні центри, інші фірми малого наукоємного виробництва [3]; нові навчальні структури: інститути, коледжі, в тому числі реалізують програми середньої спеціальної освіти, гімназії та ліцеї, факультети додаткового освіти, інші структури інтегрованої освіти. [4] У сфері забезпечення життєдіяльності вузу більше традиційного: це різні відділи та служби, їдальні, житлові будинки, дитсадки і т.п.
Єдність у функціонуванні такого складного утворення забезпечується підпорядкуванням всіх його структур реалізації цілей і завдань вузу як установи науки, освіти і культури, в тому числі:
обов'язковою участю в навчанні студентів і аспірантів або в організації (забезпеченні) навчального процесу;
виконанням рішень Вченої ради та керівництва вузу;
освітою у ВНЗ централізованих фондів за рахунок відрахувань, вироблених входять до його складу підрозділами, підприємствами та організаціями.
Конкретні форми взаємодії усередині єдиного вищого навчального закладу визначаються його статутом. Крім того, представляється доцільним укладення договорів між вузом і його структурними підрозділами (це також передбачено Типовим положенням про вузі, п.11).
Можливість створення відносно відокремлених вузівських підрозділів - нагальна потреба, обумовлена ​​необхідністю посилення автономних почав в діяльності вузів (в тому числі і військових), децентралізації управління. Включення в структуру освітніх установ вищої професійної освіти або функціонування при ньому структур середнього, в тому числі професійного, і додаткової освіти, довузівської та післявузівської підготовки, а також реалізують програми одного-двох рівнів вищої освіти, збільшують можливості вузу в справі багаторівневого і безперервної освіти, полегшують формування контингенту і дозволяють створити інтегровану систему освіти [5].
Про це ж згадується і в установчих, а так само супровідних документах. Так пункт 1, четвертого розділу Статуту МВВ свідчить, що управлінська діяльність інституту у вирішенні і реалізації загальноосвітніх програм включає в себе діяльність командування інституту, Вченої ради, факультетів, кафедри та ад'юнктури. Інструкція з організації та ведення навчального процесу у військових освітніх установах професійної освіти Прикордонної служби Російської Федерації (далі Інструкція) [6], в розвиток даної теми визначає: "Структура, штат і чисельність особового складу вищого військово-навчального закладу визначається виходячи з необхідності комплексного вирішення поставлених перед вузом завдань і встановлюється наказами Прикордонної служби Російської Федерації.
До складу вищого військово-навчального заклади можуть входити навчально-наукові, навчально-методичні та наукові підрозділи, навчальні підрозділи слухачів і курсантів, підрозділи післявузівської професійної освіти (докторантура і ад'юнктура), підрозділи додаткової професійної освіти, а також підрозділи забезпечення ".
Прикладом підрозділи додаткової професійної освіти є, створений на базі МВВ, юридичний факультет студенти якого можуть отримувати основне і додаткову професійну освіту. Діяльність даного факультету характеризується низкою особливостей:
студенти навчаються за окремою освітній програмі, яка не передбачає отримання професійної військової освіти;
навчання носить відшкодувальний характер;
студентами можуть бути як військовослужбовці, так і цивільні особи;
для військовослужбовців Федеральної прикордонної служби Росії передбачені пільги (по оплаті і пр);
посаду декана факультету є виборною, що не властиво військовим вузам;
кошти, отримані від діяльності даного факультету є власністю вузу і витрачаються за його розсуд.
Таким чином, можна відзначити що, не дивлячись на специфічні субординаційні відносини, що існують у всіх військових вузах, жорстку, беззаперечну підлеглість і єдиноначальність, допускається деякий прояв автономії в подібних формах.
Продовжуючи дослідження питань пов'язаних з діяльність факультетів в рамках військових вузів слід зазначити, що факультет є навчально-науковим підрозділом вищого військово-навчального заклади, що здійснюють підготовку офіцерів Прикордонної служби Російської Федерації з однієї або кількома спорідненими спеціальностями (спеціалізаціями), проведення виховної роботи, виконання наукових досліджень за профілем факультету, підготовку науково-педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку за профілем факультету, а також проведення заходів по вдосконаленню навчально-матеріальної бази факультету. Навчальна робота є основним видом діяльності факультету.
До складу факультету входять: командування (Начальник факультету та його заступник), навчальна частина, кафедри і лабораторії, забезпечують підготовку з профілюючих дисциплін спеціальностей (Спеціалізацій) факультету, навчальні підрозділи слухачів і курсантів.
У відповідності з наказом начальника МВВ інститут відмовився від факультетської системи управління курсантських підрозділів - факультети були скасовані, а замість них були сформовані дивізіони. Однак питання про існування факультетів залишається відкритим, по-перше, тому що існують підрозділи додаткового професійної освіти - вищеназваний юрид...
