САНКТ-Петербурзький державний УНІВЕРСИТЕТ
Сутягін Ксенія Володимирівна
Спеціальність 22.00.04. - Соціальна структура, соціальні інститути та процеси
СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ СІМ'Ї В СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
Науковий керівник доктор політичних наук, професор Мілецький Володимир Петрович
Санкт-Петербург 2005
ЗМІСТ
Введення
Глава 1 ІНСТИТУТ СІМ'Ї ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТУ
1.1 Соціальні проблеми сучасної сім'ї
1.2 Зарубіжний досвід соціально-правової захисту сім'ї в Швеції і Великобританії
1.3 Соціально-правовий захист сім'ї в радянський період
Глава 2 ОСОБЛИВОСТІ І ЗМІСТ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТУ СІМ'Ї В СУЧАСНІЙ РОСІЇ
2.1 Особливості соціально-правового захисту сім'ї в пострадянській Росії в 90-ті роки
2.2 Соціально-правовий зміст сімейної політики російської держави в сучасній Росії
2.3 Особливості соціально-правового захисту сім'ї з дитиною, що має обмеження життєдіяльності
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Сучасні уявлення про соціально-правовий захист сім'ї виникають з особливостей сімейної політики держави і спираються на теоретичні уявлення про сім'ї та її взаємодії з державою як в правовому, так і в соціальному аспектах. У контексті розглянутої теми родина вивчається не тільки як соціальний інститут, але також як об'єкт соціально-правового захисту держави. Даний підхід передбачає задоволення базових потреб сім'ї, пов'язаних з її матеріальним добробутом, охороною здоров'я, отриманням освіти, забезпеченням безпеки та ін У рамках сімейної політики, керуючись соціальними і правовими нормами, розробленими Російським державою, урядом та іншими органами державної та муніципальної влади, покликані забезпечувати повноцінне функціонування сім'ї. Соціально-правова захист з цієї точки зору є складним нормотворчим і правозастосовним процесом, що включає в себе не тільки видання нормативних правових актів (кодексів, законів, указів, постанов тощо), але й виконання всієї сукупності нормативних правових установлень та інших політичних, економічних, моральних, інших норм і заходів. Серед останніх до числа пріоритетних відносяться принципи, методи, форми і способи здійснення сімейної політики. Вищевикладене обумовлює наукову актуальність соціологічного аналізу змісту соціально-правового захисту сім'ї як системного утворення в єдності всіх його найважливіших складових. В особливій мірою сказане стосується сучасної Росії, в якій цивілізовані елементи соціально-правової захисту сім'ї почали складатися тільки після прийняття нової Конституції країни (Грудень 1993). Разом з тим, наукова актуальність дослідження обумовлюється також ситуацією, що склалася в Росії на рубежі століть, яка обмежує потенціал соціального розвитку сім'ї та суспільства і характеризується наступним:
Сучасна родина не справляється з притаманними їй традиційно репродуктивними, соціально-економічними і виховними функціями;
зростанням соціального сирітства, яке лягає додатковим тягарем на державний бюджет, створює умови для криміналізації дітей та підлітків;
посиленням деградації первинної соціалізації дітей, що закладає основу майбутнього утриманства і девіантної поведінки значної маси людей;
переважанням патріархатної-патерналістської позиції держави по відношенню до сім'ї, яка не відповідає сучасній соціально-економічній ситуації;
відсутністю постійного соціологічного та соціального супроводу реформування семеГшой та соціальної політики;
орієнтацією сімейної політики держави лише на захист аномальних і маргінальних сімей;
недосконалістю нормативно-правової бази соціального захисту сім'ї і особливо крайньої неефективністю практики виконання (правозастосування) виданих нормативних правових актів.
Вищевикладене дає підставу для акцентування положення, згідно з яким ефективне застосування чинного законодавства та його адекватне виконання, включає також розробку нових напрямків в області соціально-правової захисту сім'ї, покликане поліпшити соціально-правовий захист сім'ї та в цілому соціальне становище російських сімей. Останнє обумовлює необхідність наукового пошуку шляхів та ефективних заходів посилення соціально-правового захисту сім'ї та зміцнення інституту сім'ї в Росії. Показниками дієвості таких заходів в перспективі, як свідчить світова практика, є підвищення рівня народжуваності до простого заміщення поколінь і подальша стабшшзація цього процесу, а також значне зменшення кількості абортів, зменшення розлучень і частки неповних сімей.
Сказане наочно підтверджує наукову актуальність і практичну значимість соціологічної розробки проблем теорії і практики соціально-правового захисту сім'ї в сучасній Росії.
З урахуванням вищевикладеного окремого розгляду заслуговує ступінь розробленості теми. В кінці XX сторіччя позначилася тенденція до розширенню рамок демографічного підходу до сімейно-орієнтованим дослідженням. У радянський період активно займалися цими проблемам А.Г.Харчев, М.С.Мацковскій та ін, які акцентували увагу на соціальних і демографічних аспектах. Згодом такий підхід був підтриманий і такими соціологами, як А.І.Антонов, А.Г.Волков, С.І.Голод, В.А.Сисенко, Б.Ц.Урланіс і іншими. Крім демографічного підходу до вивчення сімейно-шлюбних відносин стали розвиватися й інші концепції, що представляють нові погляди на цю проблему. Зокрема велике уваги почали приділяти взаємодії сім'ї та особистості, подружжя, батьків і дітей, братів і сестер, а також взаємодії сім'ї з суспільством, соціальними інститутами і неформальними утвореннями.
До цікавим соціологічним напрямками слід віднести дослідження процесів (Внутрішньосімейних і зовнішнього впливу) сімейно-шлюбних відносин, представлені в роботах М.Г.Панкратова, Н.Г.Арістовой, Т.А.Гурко, З.М.Алігаджіевой та ін За думку названих учених, одним з інструментів впливу на сім'ю виступає сімейна політика влади. Подібну точку зору висловлювала також Г.А.Заікіна, в роботах якій простежується інтерес до аналізу внутрішньосімейних відносин, проблем народжуваності і виховання дітей, а також до "жіночого питання". Зміна наукових поглядів у цій області сталося на початку 90-х років
XX сторіччя і було пов'язано з тим, що держава почала здійснювати сімейну політику, що зумовило більш активне соціологічне вивчення сім'ї: як соціального інституту і малої соціальної групи.
Аналіз сім'ї як малої соціальної групи представлений в роботах А.І.Антонова, С.В.Дармодехіна, Н.М.Рімашевской і т.д. Що стосується соціологічного аналізу основ державної сімейної політики, то істотний внесок в їх розробку внесли А.Г.Вішневскій, С.І.Голод, О.Н.Волжіна, В.В.Елізаров, Г.І.Клімантова, А.І.Ковалева, О.Б.Осколкова та ін
Аналізу впливу соціальної політики на життєдіяльність сім'ї присвячені роботи таких авторів, як З.М.Алігаджіев, Н.Г.Арметов, А.Г.Волков, Т.А.Гурко. Г.А.Заікін, М.С. Мацковский, В.П.Мілецкій, Г.І.Осадчая, М.Г.Панкратов, А.Б.Сінельніков. В.А.Сисенко, Л.В.Сморгунов, Б.Ц.Урланіс, А.Г.Харчев та ін
З урахуванням викладеного слід зазначити, що вплив такого механізму державного регулювання, як соціально-правовий захист, на сімейні цінності, на повноцінне функціонування сім'ї як соціального інституту в рамках сімейної політики держави все ще недостатньо вивчено в російській соціологічній науці, що обумовлює безперечну наукову актуальність і практичну значимість соціологічного аналізу соціально-правового захисту сім'ї в сучасному російському суспільстві, особливо в умовах реалізації з січня 2005 р. федерального закону № 122 про заміну натуральних пільг монетизацією, негативні соціальні наслідки якого на сьогодні очевидні.
З урахуванням сказаного об'єктом даного досл...
