АНО СПО В«ОМСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПІДПРИЄМНИЦТВА І ПРАВА В»
Циклова комісія управлінських і правових дисциплін
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни В«Право соціального забезпеченняВ»
Тема В«Соціальне обслуговування інвалідів та престарілих громадянВ»
Виконав:
студент групи ЮС3-29
Донів Дмитро Ігорович
Керівник:
Смирнова Ирина Владимировна
Дата защіти_______________ Оценка______________
2010
ЗМІСТ
Введення
Глава 1. Соціальне обслуговування інвалідів та осіб літнього віку
1.1 Основні положення соціального обслуговування інвалідів та осіб похилого віку
1.2 Права інвалідів та осіб похилого віку у сфері соціального обслуговування
1.3 Види соціального обслуговування інвалідів та осіб літнього віку
1.3.1 Соціальне обслуговування вдома
1.3.2 Напівстаціонарне соціальне обслуговування
1.3.3. Стаціонарне соціальне обслуговування
1.3.4 Термінове соціальне обслуговування
1.3.5 Соціально-консультативну допомогу
Глава 2. Судова практика
Висновок
Список використаних джерел
Додатка
ВСТУП
Актуальність моєї курсової роботи обумовлена, насамперед, тим, що в сучасному світі поступово зростає частка людей похилого віку та інвалідів у складі населення, подібні тенденції характерні і для нашої країни. Їхній дохід значно нижче середнього, а потреби в медичному та соціальному обслуговуванні набагато вище.
Інвалідність і старість - це не тільки проблема особистості, а й держави і суспільства в цілому. Ця категорія громадян має гостру потребу не тільки в соціальному захисті, але і в розумінні їх проблем з боку оточуючих людей, яке буде виражатися не в елементарної жалості, а в людському співчутті і рівне ставлення до них як співгромадянам.
Розвитку соціального обслуговування літніх і інвалідів віддається в нашій країні з кожним роком все більше значення, воно розглядається як вкрай необхідне доповнення до грошових виплат, що значно підвищує ефективність всієї державної системи соціального забезпечення.
Держава, забезпечуючи соціальну захищеність інвалідів і літніх громадян, покликане створювати їм необхідні умови для індивідуального розвитку, реалізації творчих і виробничих можливостей і здібностей шляхом врахування їхніх потреб. Сьогодні даний коло осіб відносяться до найбільш соціально незахищеним категоріям населення.
Можливість задоволення потреб літньої людини та інваліда стає реальною і тоді, коли він наділений юридичним правом вимагати від відповідного компетентного органу надання того чи іншого блага, а даний орган юридично зобов'язаний таке благо надати.
Метою дослідження є розгляд форм та методів організації соціального обслуговування інвалідів та престарілих, для досягнення чого поставлені наступні завдання:
1. уточнити поняття соціального обслуговування інвалідів та осіб похилого віку;
2. розглянути інвалідів і літніх громадян як суб'єктів соціального обслуговування;
3. розкрити права інвалідів і людей похилого віку в сфері соціального обслуговування;
4. визначити сутність, форми та методи соціального обслуговування інвалідів та престарілих;
5. виявити основні проблеми соціального обслуговування інвалідів та осіб похилого віку;
Об'єкт дослідження - норми права, спрямовані на соціальне обслуговування інвалідів та осіб похилого віку.
Предмет дослідження - соціальне обслуговування інвалідів та осіб похилого віку.
Метод дослідження - вивчення і дослідження спеціальної наукової літератури, нормативно-правових актів, судової практики.
ГЛАВА 1. СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНВАЛІДІВ ТА ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ
1.1 Основні положення соціального обслуговування інвалідів та осіб похилого віку
Невід'ємним елементом державної системи соціального забезпечення в Російській Федерації виступає соціальне обслуговування престарілих та інвалідів, яке включає різні види соціальних послуг, спрямованих на задоволення особливих потреб даної категорії осіб. В даний час держава докладає великі зусилля для створення комплексної системи соціального обслуговування населення, виділення фінансових коштів на її розвиток.
Соціальне обслуговування являє собою діяльність соціальних служб з соціальної підтримки, надання соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових послуг і матеріальної допомоги, проведення соціальної адаптації і реабілітації громадян, які перебувають у важкій життєвій ситуації.
Вперше у вітчизняному законодавстві сформульовано поняття такого соціально-значущого обставини як важка життєва ситуація.
Важка життєва ситуація [1] - це ситуація, об'єктивно порушує життєдіяльність особи, яку він не може подолати самостійно. Причинами її виникнення можуть бути самі різні обставини: інвалідність, похилий вік, хвороба, сирітство, жорстоке поводження в сім'ї, безробіття, відсутність визначеного місця проживання та інше.
Право на соціальне обслуговування мають: громадяни Російської Федерації; іноземці та особи без громадянства, якщо інше не встановлено міжнародними договорами Російської Федерації. В залежності від соціального положення нужденних, а також за їх бажанням, форма послуг може приймати такі форми: безкоштовну, форму часткової або повної оплати.
Безкоштовно виявляються соціальні послуги: одиноким громадянам похилого віку (самотнім подружнім парам) та інвалідам, які одержують пенсію, в тому числі з урахуванням надбавок, у розмірі нижче прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону; громадянам похилого віку та інвалідам, які мають родичів, які не можуть по об'єктивних причин забезпечити їм допомогу і догляд, за умови, що розмір одержуваної цими громадянами пенсії, в тому числі з урахуванням надбавок, нижче прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону; громадянам похилого віку та інвалідам, які проживають у сім'ях, середньодушовий дохід яких нижче прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону.
Соціальні послуги на умовах часткової оплати виявляються: одиноким громадянам похилого віку (Одиноким подружнім парам) та інвалідам, які одержують пенсію, в тому числі з урахуванням надбавок, у розмірі від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону; громадянам похилого віку та інвалідам, мають родичів, які не можуть з об'єктивних причин забезпечити їм допомога і догляд, за умови, що розмір одержуваної цими громадянами пенсії, у тому числі з урахуванням надбавок, становить від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону; громадянам похилого віку та інвалідам, які проживають у сім'ях, середньодушовий дохід яких становить від 100 до 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для даного регіону.
На умовах повної оплати соціальні послуги надаються громадянам похилого віку та інвалідам, проживають у сім'ях, середньодушовий дохід яких перевищує на 150 відсотків прожитковий мінімум, встановлений для даного регіону.
Діяльність у сфері соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів будується на принципах [2]:
1) Адресність. Надання персоніфіковано конкретній особі. Робота з виявлення та створенню банку даних таких осіб ведеться місцевими органами соціального захисту населення за місцем проживання інвалідів, престарілих.
2) Доступність. Забезпечується можливість безкоштовного і частково платного отримання соціальних послуг, які включені у федеральний і територіальні переліки гарантованих державою соціальних послуг. Їх якість, обсяг, порядок і умови надання повинні відповідати державним стандартам, встановленим Урядом Російської Федерації. ...
