Курсова робота
на тему:
В«Сучасні проблеми управління містом: місцеве самоврядування і міський розвиток В»
Введення
Актуальність теми дослідження. У рамках формування правової держави та громадянського суспільства в сучасній Росії триває і набирає темпи процес глибоких і широкомасштабних реформ у різних напрямках державного будівництва як складова частина оголошеного курсу на модернізацію країни. Не обійшли вони стороною і область трансформацій, зачіпають становлення нової політичної системи і створення оптимальної, ефективної моделі місцевого самоврядування.
Понад 70 відсотків населення Росії живе в містах, тут виробляється основна частина національного продукту, відбуваються найважливіші політичні події, робляться відкриття і винаходи, зберігається значна частину культурної спадщини. За російським законодавством місто - це населений пункт, в якому проживає понад 12 тисяч жителів і більше 85% виробництва не є сільськогосподарським. Міста виникли завдяки тому, що концентрація різних ресурсів в одному місці дозволяє домогтися більш ефективних результатів і забезпечити життєдіяльність багатьох людей.
Управління містом здійснюється місцевими органами влади, які не входять до системи органів державної влади. Місцеве самоврядування - обов'язковий компонент демократичного державного ладу, принципи якого закріплені в Конституції РФ і в федеральних законах. Воно здійснюється самим населенням через вільно обрані ним представницькі та виконавчі органи, які наділяються певними майновими і фінансово-бюджетними правами. Завдання органів місцевого самоврядування - раціонально управляти об'єктами управління з метою задоволення потреб населення і підвищення їх життєвого рівня.
Управління містом стає все більш складним і менш надійним: рішення гострих міських проблем традиційними методами управління все частіше не дає задовільних результатів. Дефекти в системі управління містом можуть призвести до зниження якості життя городян, до застою, або навіть до регресу міського розвитку і деградації міського середовища. Міське управління повинно забезпечувати соціально-економічний розвиток та відповідати складності самого міста як об'єкта управління.
Зберігають актуальність традиційні проблеми місцевого самоврядування, перш за все, фінансові та кадрові. Фінансові проблеми зайняли провідні позиції в списку проблем, що сприймаються міськими адміністраціями найбільш гостро.
Ступінь розробленості проблеми. Проблеми управління містами розглядалися в роботах ряду вітчизняних і зарубіжних вчених. Прикладні дослідження проблем комплексного управління місто-ської середовищем проведені такими вченими, як А.В. Бабуров, В.Е. Бойков, Г.А. Градов, Р.В. Гребенников, А.Е. Гутнов, А.Є. Желєзко, Е.Н. Заборова, О.В. Загорська, Ж.А. Зайончковська, Є.В. Ковешніков, І.Г. Лежава, В.І. Локтєв, О.С. Пчелінцев, С.А. Садовський, З.В. Харитонова, А.Г. Харчев, А.Я. Хорхот та ін Значимі узагальнюючі дослідження в галузі соціології міста провели А.В. Баранов, А.В. Дмитрієв, М.Н. Межевич, В.О. Ру-кавішніков, В.В. Трушков та інші вчені.
Мета курсової роботи полягає в тому, щоб спираючись на теоретичну сутність основ організації місцевого самоврядування, проаналізувати основні проблеми управління містом як відкритою системою
Поставлена ​​мета обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
1. визначити поняття, принципи, функції місцевого самоврядування.
2. дати загальну характеристику таким муніципальним утворенням як: міські поселення, міські округи, міста федерального значення як об'єктам управління.
3. проаналізувати основні характеристики управління містообслуговуючої сферою міста.
4. розкрити сутність муніципального управління соціальною сферою міста.
Методологічну та теоретичну базу курсової роботи становлять концептуальні дослідження проблем управління містом, представлені у вітчизняній літературі. У ході розробки концепції були використано положення теорії муніципального управління, теорії управління великими містами, теорії економічного аналізу та нормативно-правові акти.
Курсова робота складається з вступу, двох розділів і висновку. Під вступі обгрунтовується актуальність проблеми та ступінь її розробленості. В першому розділі В«Теоретичні основи організації місцевого самоврядуванняВ» визначені поняття, принципи, функції місцевого самоврядування і дається загальна характеристика таким муніципальним утворенням як: міські поселення, міські округи, міста федерального значення. Другий розділ В«Проблеми управління містом як відкритою системою В»присвячена аналізу муніципального управління градообразующей сферою і соціальною сферою міста.
Наприкінці даються загальні висновки по даній курсовій роботі.
1. Теоретичні основи організації місцевого самоврядування
1.1 Поняття, принципи, особливості організації місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування в Росії має глибокі корені, які йдуть в додержавні утворення східних слов'ян з їх патріархальним самоврядуванням. Традиції вічового самоврядування відзначають перші російські літописі в найдавніших містах - обрання (запрошення на князювання) головної посадової особи міста.
Поняття В«місцеве самоврядуванняВ» відображає комплексне і різноманітне явище, яке по-різному трактується в різних джерелах. Так, в Європейській Хартії про місцеве самоврядування від 15 жовтня 1985 під Місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину державних справ і управляти нею, діючи в рамках закону, під свою відповідальність і в інтересах місцевого населення [1].
У Федеральному законі від 28 серпня 1995 № 154-ФЗ В«Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в РФВ» місцеве самоврядування в РФ - визнана і гарантована Конституцією РФ самостійна й під свою відповідальність діяльність населення за рішенням безпосередньо або через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення, його історичних і місцевих традицій [2].
У Федеральному законі від 6 жовтня 2003 № 131-ФЗ В«Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в РФВ» місцеве самоврядування в РФ - форма здійснення народом своєї влади, що забезпечує в межах, встановлених Конституцією РФ, федеральними законами, а у випадках, встановлених федеральними законами, - законами суб'єктів РФ, самостійне і під свою відповідальність рішення населенням безпосередньо і (або) через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення виходячи з інтересів населення з урахуванням історичних та інших місцевих традицій [3]. Новий Федеральний закон визначає місцевого самоврядування не через В«діяльність населення В», а черезВ« форму здійснення народом своєї влади В». Визнання місцевого самоврядування однією з форм народовладдя закріплено в ст. 3 Конституції Російської Федерації.
Місцевим самоврядуванням називається організація влади на місцях, що передбачає самостійне вирішення населенням питань місцевого характеру і управління муніципальною власністю. Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом різних форм прямого волевиявлення, а також через виборні та інші органи місцевої влади [4].
Початком становлення місцевого самоврядування в Російській Федерації вважається прийняття Конституції Російської Федерації 12 грудня 1993 рок...
