КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни: Земельне право
На тему: В«Угоди з земельними паями В»
2009
Зміст
Введення
1. Поняття земельного паю
1.1 Право власності на майновий пай (земельну частку)
1.2 Загальне положення купівлі-продажу земельних ділянок
2. Операції з земельними паями
2.1 Купівля-продаж земельного паю (частки)
2.2 Дарування земельної частки і майнового паю
Висновок
Список використовуваної літератури
Введення
Земельний ринок - це частина системи земельних відносин, регуляторами якої є право власності (володіння, користування, розпорядження), можливість передачі цього права (оренда, продаж, заставу і так далі), конкуренція (вільний вибір ділянки), грошова оцінка і вільно додають ціни на землю.
Актуальність даної теми полягає в тому, що, - Земельний ринок один з самих головних і актуальних питань сільського господарства, але в теж час також має свої певні особливості, переживає кризові явища різного ступеня тяжкості, пов'язані з проблемами, як між людськими відносинами, так і в самій державі в цілому.
Основним об'єктом дослідження, при написанні даної роботи, є процес вивчення теми, поставлених цілей, питань і його основні елементи.
Джерелами інформації для написання даної роботи за темою В«Угоди з земельними паямиВ», послужила базова навчальна література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів у розглянутій області, результати практичних досліджень видних вітчизняних і зарубіжних авторів, статті та огляди у спеціалізованих і періодичних виданнях, присвячених даній тематиці, довідкова література та інші актуальні джерела інформації.
При написанні контрольної роботи я ставила перед собою наступні цілі, а саме, розглянути основні правові терміни. У відповідності з метою були поставлені наступні завдання:
- розглянути види власності на землю;
- оцінити стан земельного ринку;
- дати визначення основним поняттям.
Проаналізувати, як здійснюються проведення угод із земельними паями, основний порядок і організація проведення угод, а також які економічні і юридичні аспекти даного ринку.
Розглянути, основні моменти кожного договору при укладення сторонами певних угод і зробити певні висновки після закінчення розгляду всіх питань по даній темі.
Предмет дослідження - правові норми, що визначають підстави та порядок регулювання угод з земельними паями на нерухоме майно.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі теоретико-практичного аналізу нормативно-правових положень минулих років і нині діючого законодавства, розробок інших галузей наукового знання вивчити історію розвитку норм про договорі купівлі-продажу, дарування та інших угод із землею, історію розвитку норм про застосуванні права земельного законодавства, а так само вивчити проблемні питань теорії та судової практики. Так само необхідно вивчити формування ринку землі в Росії.
З'ясувати закономірності розвитку угод із земельними ділянками й процес становлення, і історичний шлях дослідження.
А так само розглянути докладніше особливості правового регулювання.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
-обгрунтувати методи аналізів;
-виявити процес проведення операцій із земельними паями;
-визначити які методи і шляхи вирішення поставлених питань найбільш ефективні;
Початок формування ринку землі в сільському господарстві було покладено в 1993 році Указом президента.
В Указі, по-перше, земля була віднесена до нерухомості, і з нею дозволялися угоди, як з іншими об'єктами нерухомості, по-друге, з дозволу місцевих влади можна було продати земельні ділянки із зміною їх цільового призначення.
В ньому було сказано, що власник земельної частки без згоди інших учасників часткової власності вправі:
-передати земельну частку у спадщину (з виділенням земельної ділянки в натурі) для ведення селянського (фермерського) і особистого господарства;
-продати земельну частку;
-подарувати, обміняти її на майновий пай або земельну частку в іншому господарстві;
-передати частку (з виділенням земельної ділянки в натурі) в оренду селянським (Фермерським) господарствам, сільськогосподарським організаціям, громадянам для ведення особистого підсобного господарства.
Великий суспільний резонанс викликав ухвалений у вересні 2001 року Земельний кодекс, просунутий через Держдуму урядом РФ.
1. Поняття земельного паю
Земельний пай - ділянку землі, виділений у власність окремим громадянам ідеально або в натурі в Загалом земельному масиві.
Виданий у грудні 1991 м. Указ Президента РФ В«Про реорганізацію колгоспів і радгоспівВ» мав на меті створити численний шар земельних власників, закріпивши за ними, в переважній більшості ідеально, земельні паї, з якими вони при бажанні могли б виділитися з сільськогосподарського підприємства.
Право на безкоштовний пай для самостійного господарювання або подальшого об'єднання в нові організаційні форми отримали всі працівники сільгосппідприємств, а також службовці, зайняті в соціальних об'єктах, розташованих на території даного господарства.
Недоліком закріплення земельних часток за сільськими жителями було те, що земельними частками були наділені багато з тих, хто не збирався і не міг їх ефективно використовувати, а за допомогою спадкування земля може переходити я до тих, хто не проживає на селі. Тому виникає проблема обігу землі, який дозволить зосередити землю в руках тих, хто бажає і може її раціонально використовувати, не змінюючи її сільськогосподарського призначення, що потребує обмежень правомочностей власників земельних часток і суворого контролю за їх купівлею-продажем і орендою.
Особливо цінних земель і земель, особливо охоронюваних територій для інших цілей обмежується або забороняється в порядку, встановленому федеральними законами. Встановлення даного принципу не повинно тлумачитися як заперечення або применшення значення земель інших категорій;
- платність використання землі, згідно з яким будь-яке використання землі здійснюється за плату, за винятком випадків, встановлених федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації;
- поділ земель за цільовим призначенням на категорії, згідно з яким правовий режим земель визначається виходячи з їх приналежності до тієї чи іншої категорії і дозволеного використання відповідно до зонуванням територій та вимогами законодавства;
- розмежування державної власності на землю на власність Російської Федерації, власність суб'єктів Російської Федерації і власність муніципальних утворень, згідно з яким правові засади і порядок такого розмежування встановлюються федеральними законами;
- диференційований підхід до встановлення правового режиму земель, у відповідності з яким при визначенні їх правового режиму повинні враховуватися природні, соціальні, економічні та інші чинники;
- поєднання інтересів суспільства і законних інтересів громадян, відповідно до якого регулювання використання та охорони земель здійснюється в інтересах всього суспільства при забезпеченні гарантій кожного громадянина на вільне володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою.
При регулюванні земельних відносин застосовується принцип розмежування дії норм цивільного законодавства та норм земельного законодавства в частині регулювання відносин щодо використання земель, а також принцип державного регулювання приватизації землі.
До земельних відносин норми зазначених галузей законодавства застосовуються, якщо ці відносини не врегульовані земельним законодавством.
Використання майнових п...
