МОСКОВСЬКИЙ ПСИХОЛОГО-СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
Брянськ ФІЛІЯ
Юридичний факультет
очне відділення
Спеціальність: 030501.65 Юриспруденція
Курсова робота
предмет: Кримінальне право
тема : Рецидив злочинів, кримінально-правове значення і наслідки
Зміст
Введення
Глава 1. Рецидив як форма множинності злочинів
1.1. Поняття і ознаки рецидиву злочинів
1.2. Види рецидиву злочинів
Глава 2. Деякі аспекти застосування кримінально-правового інституту рецидиву злочинів
2.1. Призначення покарання при рецидиві злочинів
2.2. Проблеми сучасного кримінально-правового інституту рецидиву злочинів
Висновок
Список літератури
Введення
Загальновідомо, що деякі із засуджених після відбуття покарання через нетривалий термін знову опиняються на лаві підсудних. У різні роки приймалися програми по боротьбі з рецидивною злочинністю, робилися В«рішучі заходи В», а це явище існує і тенденції до зниження показників не помітно.
В«РецидивВ» в перекладі з латині означає В«повертаєтьсяВ», а дослівно - В«падаючий назадВ». Для осіб, які мають судимість і знову порушили закон, це визначення дуже підходить. У різні часи осіб, які мають декілька судимостей, називали лихими людьми, професійними злочинцями, особливо небезпечними рецидивістами. Тлумачний словник російської мови пояснює цей термін, як відновлення, повернення, повторення чого-небудь (Зазвичай небажаного), як повторення злочинів.
Вимога про посилення покарання за вчинення повторних злочинів має багатовікову історію. Ще за законами Русі XIV століття повторне вчинення злочинів каралося більш суворо. У ст. 8 Псковської судно грамоти говорилося: В«Якщо небудь буде вкрадено на посаді, то двічі злодія милуючи, не позбавляти життя, а викривши (в злодійстві), покарати відповідно до його виною; якщо ж він буде викритий в третій раз, то в живих його не залишати В». [1]
Аналіз радянського кримінального законодавства свідчить, з одного боку, про гуманізацію системи заходів кримінального покарання та інших форм кримінально-правового впливу на осіб, які вчиняють злочини, з іншого - про посилення кримінальної відповідальності рецидивістів і осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочину.
Рецидив злочинів як кримінально-правовий інститут вперше сформульований в Загальній частині Кримінального кодексу Російської Федерації від 13 червня 1996 року № 63-ФЗ (в ред. Від 5. 01. 2006 року № 11-ФЗ) (Далі - КК РФ).
Тема даної курсової роботи дуже актуальна, так як:
Ряд новацій КК РФ 1996 року, в тому числі що стосуються рецидиву злочинів, став результатом тривалих наукових дискусій, удосконалення законодавства, але й він далекий від досконалості.
Проблема множинності злочинів у кримінальному праві одна з найскладніших у кримінальному праві.
Викликають проблеми окремі питання призначення покарання при рецидиві злочинів.
Отже, мета даної курсової роботи - дослідити рецидив як форму множинності злочинів.
Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
-розкрити поняття та ознаки рецидиву злочинів;
-розглянути види рецидиву злочинів;
-позначити особливості призначення покарання при рецидиві злочинів;
-досліджувати проблематику, пов'язану з даним правовим інститутом;
-зробити відповідні висновки за виконану роботу, виробити конкретні пропозиції для вирішення виниклих проблем у сфері регулювання кримінальних правовідносин.
Об'єктом дослідження даної роботи є правовідносини, що виникають у сфері регулювання множинності злочинів.
Предмет дослідження - рецидив злочинів.
Дана проблема досить добре вивчена в літературі. У дослідженнях Ю.І. Битків, P.P. Галіакбарова, П.Ф. Гришанина, А.Ф. Зелінського, Ю.А. Красикова, Г.Г. Криволапова, В.П. Малкова, A.M. Яковлєва та інших вчених було дозволено чимало спірних питань, що стосуються рецидиву злочинів, що сприяло не лише розвитку науки кримінального права, але і вдосконалення законодавства. [2] Також дослідженню рецидиву злочинів присвятили свої роботи такі автори: Агаєв І.Б., Качурин Д.В., Самиліна І., Коротких Н. і деякі інші.
Для написання курсової роботи найбільше значення мають наступні нормативно-правові акти: Конституція Російської Федерації (прийнята на всенародному референдумі 12 грудня 1993 року) (далі - Конституція РФ), КК РФ, Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації від 18 грудня 2001 року № 174-ФЗ (в ред. Від 03. 03. 2006 року № 33-ФЗ) (далі - КПК РФ), Кримінально-виконавчий кодекс Російської Федерації від 8 січня 1996 року № 1-ФЗ (в ред. Від 03. 04. 2006 року № 46-ФЗ) (Далі - ДВК РФ), Федеральний закон В«Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу Російської Федерації В»від 8 грудня 2003 року № 162-ФЗ.
До числа використовуваних при написанні даної роботи методів дослідження необхідно віднести, в першу чергу, порівняльно-правовий, соціологічний, історичний, логічний та системний методи.
Положення, що виносяться на захист:
Представляється доцільним виділити окрему спеціальну главу в КК РФ, присвячену поняттю множинності і її видів.
Повинні бути посилені спеціальні правила для призначення покарання, тобто ч. 2 ст. 68 КК РФ викласти наступним чином: В«Термін покарання при небезпечному рецидиві злочинів не може бути нижче половини максимального терміну найбільш суворого виду покарання, передбаченого за скоєний злочин, при особливо небезпечному рецидиві злочинів - не нижче двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин В».
У ч. 1 ст. 79 КК РФ замість слів В«якщо судом буде визнано, що для свого виправлення воно (особа) не потребує повному відбуванні призначеного судом покарання В»вказатиВ« якщо судом буде визнано, що особа довела своє виправлення В»; доповнити ст. 79 КК РФ ще однією частиною: В«Умовно-дострокове звільнення не може бути застосоване до особі, в діях якої встановлений особливо небезпечний рецидив злочинів В».
Глава 1. Рецидив як форма множинності злочинів
1.1. Поняття та ознаки рецидиву
Федеральним законом від 8 грудня 2003 року № 162-ФЗ в КК РФ внесено більше 250 змін, які, по думку законодавця, забезпечили гуманізацію вітчизняного кримінального закону. Ряд новел носить принциповий характер. Так, наприклад, змінена структура множинності злочинів і як наслідок серйозним чином змінилося розуміння рецидиву злочинів. [3]
Рецидивом злочинів визнається вчинення умисного злочину особою, яка має судимість за раніше скоєний умисний злочин (ч. 1 ст. 18 КК РФ).
З даного визначення випливають наступні ознаки рецидиву:
-вчинення особою в різний час двох і більше злочинів;
-наявність судимості за попереднє злочин.
Першим ознакою рецидиву злочинів є вчинення особою двох або більше умисних злочинів. Даний ознака характерний для всіх форм множинності злочинів. Особливість рецидиву злочинів полягає в тому, що його утворюють не будь-які злочини, а тільки умисні. Це обумовлено психологічної сутністю рецидиву, зумовлює підвищену небезпеку особи винного. Новела про те, що рецидив утворюють тільки умисні злочини, з'явилася тільки в КК РФ 1996 року. До цього рецидив могли утворювати як умисні, так і злочини з необережності. У психологічному плані рецидив являє собою свідоме ігнорування винним відбулося раніше засудження. Про свідомому ігноруванні відбувся засудження, про підвищену стійкості антигромадських поглядів і звичок винного може йти мова при умови, якщо до і після засудження були скоєні умисні злочини.
Виділяючи злочину, що представляють, в порівнянні з н...
