ЗМІСТ
ВСТУП
1.Разработка КОМП'ЮТЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ
1.1 Поняття та види комп'ютерних злочині
1.2 Способи і методи здійснення комп'ютерних злочинів
2. РОЗСЛІДУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ
2.1 Основні слідчі завдання при розслідуванні комп'ютерних злочинів
2.2 Деякі особливості проведення окремих слідчих дій при розслідуванні комп'ютерних злочинів
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Тема даної контрольної роботи: В«Розробка та розслідування комп'ютерних злочинів В».
Перш все, мені дуже цікава дана тема навчального курсу математики та інформатики, так як вона безпосередньо пов'язана з моєю майбутньою професійною юридичною діяльністю.
Процес інформатизації суспільства, що охопив більшість сфер людської діяльності, не обійшов стороною і правоохоронні органи. Комп'ютер став засобом, В«Знаряддям праціВ» юриста. Разом з тим, з'явилися і нові види злочинності, пов'язані за своєю суттю з незаконним розкраданням, копіюванням і розповсюдженням інформації, так звані комп'ютерні злочини.
Процес інформатизації суспільства поряд з позитивними наслідками має і ряд негативних сторін. Так, наприклад, об'єднання комп'ютерів у глобальні мережі, з одного боку, дало можливість великій кількості людей залучитися до величезного масиву накопиченої в світі інформації, а з іншого, - породило проблеми з охороною інтелектуальної власності, що поміщається в мережу і зберігається в ній.
Широке поширення і впровадження комп'ютерів в усі сфери життя суспільства призвело і до того, що змінився сам характер багатьох злочинів, з'явилися нові їх види. Злочинні групи і спільноти також почали активно використовувати в своїй діяльності нові інформаційні технології. Для досягнення, перш за все корисливих цілей злочинці стали активно застосовувати комп'ютери і спеціальну техніку, створювати системи конспірації і прихованою зв'язку в рамках системного підходу при планування своїх дій. Одночасно спостерігається різке наростання кримінального професіоналізму - кількості зухвалих за задумом і кваліфікованих по виконанню злочинів.
Відносна новизна виниклих проблем, стрімке нарощування процесів комп'ютеризації російського суспільства, застали зненацька правоохоронні органи, які опинилися неготовими до адекватного протистояння й активної боротьби з цим новим соціальним явищем [1].
Очевидно, що розглянуті проблеми не могли не торкнутися і сфери діяльності правоохоронних органів. Виникла необхідність у розробці підходів до дослідженню нових видів злочинів, методів їх розслідування та профілактики.
В Кримінальному Кодексі Російської Федерації 1996 року немає глави під назвою В«Комп'ютерні злочиниВ». Таким чином, комп'ютерних злочинів, як злочинів специфічних у юридичному змісті не існує.
В даній роботі я спробую коротко окреслити явище, яке як соціологічна категорія отримала назву В«комп'ютерна злочинністьВ».
В Кримінальному кодексі Російської Федерації 1996 року є ціла глава (гл.28 В«Злочини у сфері комп'ютерної інформації В») яка передбачає кримінальну відповідальність за діяння у названій сфері.
Задача яка стоїть при виконанні даної контрольної роботи полягає в тому, щоб вивчити існуючі способи та методи розробки комп'ютерних злочинів, а також познайомитися з розробленими засобами розслідування даної категорії злочинів.
1.Разработка КОМП'ЮТЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ
1.1 Поняття та види комп'ютерних злочині
Так як Кримінальному Кодексі Російської Федерації 1996 року (далі-КК РФ) немає глави під назвою В«Комп'ютерні злочиниВ», то спробую коротко окреслити явище, яке як соціологічна категорія отримала назву В«комп'ютерна злочинність В».
Комп'ютерні злочини умовно можна поділити на дві великі категорії - злочини, пов'язані з втручанням у роботу комп'ютерів, і, злочини, використовують комп'ютери як необхідні технічні засоби.
Перерахуємо основні види обох груп:
1.Кража комп'ютерного обладнання
Крадіжка комп'ютерного обладнання та компонентів з місць їх виробництва, продажу або експлуатації. Злодії викрадають комп'ютери, принтери та інше обладнання, щоб нажитися на їх перепродажі. Вкрадені вироби зазвичай продаються на В«чорномуВ» ринку.
2.Піратское використання програмного забезпечення.
Комп'ютерні програми захищені авторським правом, і, отже, їх не можна репродукувати і використовувати без дозволу правовласника. Піратські дії в області програмного забезпечення - це несанкціоноване копіювання комп'ютерних програм для власного користування або перепродажу. Часто яка-небудь компанія або фізична особа, які придбали, наприклад, одну копію тієї чи іншої програми, вважають, що це дає їм право копіювати дану програму. В дійсності таке копіювання протизаконно до тих пір, поки воно не буде дозволено спеціальною угодою (ліцензією), обумовлюються умови її використання.
Незаконне тиражування копій програм і продаж фальшивих версій популярного програмного забезпечення здійснюється в широких масштабах.
Порушення авторських прав і піратство в галузі комп'ютерного програмного забезпечення виявилися також в центрі міжнародних економічних відносин. Фальшиві програмні засоби можна придбати за дуже низькими цінами в слабо контрольованих місцях торгівлі. Відповідальність за вказані діяння регулюється Законом Російської Федерації В«Про авторське і суміжні праваВ» від 9 липня 1993 року № 5351і Законом Російської Федерації В«Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних В»від 23 вересня 1992 року № 3523-1.
3.Хакерство
Один з видів комп'ютерних злочинів називають В«хакерствомВ» (цей термін відноситься до несанкціонованого входу в комп'ютерну систему). Щоб отримати доступ до В«ЗахищеноїВ» комп'ютерній системі або мережі, користувач повинен мати пароль. Хакери користуються безліччю різних способів для того, щоб розпізнавати секретні паролі або обійти парольний захист системи. Можливість вторгнення в комп'ютери по телефонних мережах і через складним чином пов'язані між собою комп'ютерні системи, не залишаючи після себе відбитків пальців або слідів, істотно ускладнює ідентифікацію та затримання хакерів.
Опинившись В«ВсерединіВ» комп'ютерної системи, хакер може змінити, видалити або скопіювати дані, що зберігаються в мережі. Хакер може зібрати конфіденційну особисту і фінансову інформацію про компанії та окремих особах, а потім використовувати її з допомогою вимагання або шляхом банківського шахрайства. Він може перехопити інформацію, передану по лініях зв'язку, скопіювати дані, передавані по мережі Інтернет, зафіксувати номери кредитних карток і особисті паролі. Хакер може ввести в систему програмні коди чи змінити існуючі, внаслідок чого комп'ютери будуть виконувати команди цього хакера.
Хоча такі дії протизаконні, не всі хакери діють із злочинними намірами. Багато хто з них при цьому намагаються вирішити ту або іншу технічну задачу або подолати систему захисту комп'ютера в цілях самоствердження. Оскільки термін В«хакерВ» може мати і позитивне значення, дає образ тямущого програміста, здатного поєднати в одне ціле коди програм і змусити комп'ютери виконувати складні завдання, то тих, хто вривається в комп'ютерні системи із злочинними намірами, називають В«зломщикамиВ».
4.Программние віруси.
Комп'ютерний вірус - це спеціально написана програма, яка може В«приписатиВ» себе до іншим програмам (тобто В«заражатиВ» їх), розмножуватися і породжувати нові віруси для виконання різних небажаних дій на комп'ютері [2] .
Програмний вірус - це комп'ютерна програма, розрахована на те, щоб порушити нормальне функціонування комп'ютера. Вірус можна розглядати як прикру перешкоду, але пошкодження, яке він здатний заподіяти даних, що зберігаються, є злочином. Хакери, які пишу...
