Курсова робота
"Прокурор, його процесуальний статус і завдання в різних стадіях кримінального процесу "
Зміст
Введення
1. Процесуальний статус прокурора на досудових стадіях кримінального процесу
1.1 Прокурор у стадії порушення кримінальної справи
1.2 Повноваження прокурора на дізнанні та попередньому слідстві
2. Процесуальне становище прокурора на стадії судового розгляду
2.1 Підготовка прокурора до судового розгляду
2.2 Участь прокурора в судовому слідстві
Висновок
Введення
Проблема забезпечення законності в кримінальному судочинстві заслужено привертає пильну увагу законодавців, правозастосовця, юридичної громадськості, громадян, оскільки законність є однією з найважливіших складових безпеки держави, суспільства, громадян.
В межах встановленої КПК РФ компетенції прокурор здійснює від імені держави не тільки кримінальне переслідування, але також і нагляд за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства (ч. 1 ст. 37 КПК РФ).
Новації в чинному кримінально - процесуальному законодавстві значно змінили повноваження прокурора на всіх стадіях кримінального судочинства, характер його правовідносин з судом та іншими учасниками процесу, зумовили певні особливості в його правовому статусі і діяльності. Все це викликало нагальну необхідність переосмислити роль прокурора на всіх стадіях кримінального процесу Росії. Розглянути здійснювані ним кримінально - процесуальні функції, оцінити ефективність процесуальної діяльності прокурора, визначити шляхи і засоби збільшення внеску прокурора в рішення завдань кримінального судочинства.
У даній роботі дається комплексний і системний аналіз процесуального статусу прокурора на всіх стадіях кримінального процесу.
виклад обставинами обумовлюється актуальність теми цієї курсової роботи, її основні цілі та завдання, визначаються об'єкт і предмет дослідження.
Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються в процесі діяльності прокурора.
Предметом дослідження є система правових норм, що регулюють порядок і умови здійснення прокурором кримінального переслідування та нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання та попереднього слідства, а також практики їх застосування.
Мета дослідження полягає у визначенні правового становища і повноважень прокурора на всіх стадіях кримінального судочинства згідно з законодавством Російської Федерації.
В Відповідно до поставленої мети передбачається вирішити наступні завдання:
1. Визначити повноваження прокурора в стадії порушення кримінальної справи.
2. Виявити повноваження прокурора на дізнанні та попередньому слідстві.
3. Вивчити підготовку прокурора до судового розгляду
4. Розглянути участь прокурора в судовому слідстві.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, в рамках якого застосовувалися приватно-наукові методи конкретно-історичного, формально-логічного, порівняльно-правового, статистичного та системного аналізу.
У даній роботі були використані праці таких вчених як: Халіулін А.Г., Масленикова Л.М., Коротков А.П., Тимофєєв А.В. Якубович Н.А. та ін
1. Процесуальний статус прокурора на досудових стадіях кримінального процесу
1.1 Прокурор в стадії порушення кримінальної справи
В даний час збудження кримінальної справи - це початкова стадія кримінального судочинства, в ході якої відбувається отримання, реєстрація, перевірка повідомлення про злочин, а в залежності від результатів перевірки змісту рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в його збудженні.
Відповідно до положень чинного кримінально - процесуального законодавства та теорії російського кримінального процесу стадія порушення кримінальної справи охоплює діяльність органу дізнання, дізнавача, слідчого, прокурора з моменту надходження повідомлення про злочин до винесення процесуального рішення про порушення кримінальної справи або відмову в порушення справи.
Прокурор, як і інші суб'єкти кримінально - процесуальної діяльності, зобов'язаний прийняти, перевірити надійшла до нього повідомлення про будь підготовлюваний або вчинений злочин і у встановлений законом термін вирішити питання про порушення, відмову в порушенні кримінальної справи, про передачу повідомлення по підслідності, а у справах приватного обвинувачення - за підсудністю.
Особливості процесуального статусу прокурора, що визначають його самостійну і вельми значущу роль в стадії порушення кримінальної справи, як і у всьому досудовому виробництві, полягає в наділенні його повноваженнями всіх інших учасників. Це повноваження по нагляду за виконанням законів органами, що здійснюють попереднє розслідування.
Прокурорський нагляд є важливою гарантією забезпечення законності і прав громадян при прийнятті, перевірці, дозвіл повідомлень про злочини. В його завдання входить попередження, виявлення, усунення порушень встановленого законом порядку цієї діяльності з боку органів дізнання, дізнавачів, слідчих, прийняття у межах своєї компетенції заходів до відновленню порушених в результаті недотримання даного порядку прав фізичних та юридичних осіб.
Вся наглядова діяльність прокурора обмежена рамками закону. З одного боку, це номи закону, за виконанням яких здійснюється нагляд, з інший, норми, що регламентують повноваження прокурора при здійсненні нагляду.
Виходячи з важливості факту своєчасності і повноти реєстрації та обліку повідомлень про злочини, в пункт 1 частини другої ст. 37 КПК РФ включено положення, згідно з яким прокурор під час досудового провадження уповноважений перевіряти виконання вимог федерального закону при здійсненні цих дій.
Оскільки порядок реєстрації заяв та інших повідомлень про злочинах регулюється в даний час не законом, а лише відомчими нормативними актами [1], для визначення обсягу повноважень прокурора на початковому етапі стадії порушення кримінальної справи важливе значення має вирішення питання про те, чи входить у обов'язок прокурора нагляд за виконанням цих актів, або його обов'язки обмежуються наглядом за виконанням законів.
Серед вчених - юристів, які звертаються в різний час до даної проблеми, відсутній єдиний підхід до її дозволу. Так, автори монографії з проблем ефективності прокурорського нагляду, виданої наприкінці 70-х років минуло століття, писали, що ефективність нагляду визначається ступенем досягнення прокурорами цілей, поставлених не тільки в законі, але й в інших нормативних актах [2]. В інших роботах по прокурорському нагляду і кримінального процесу, як правило, наглядова діяльність прокурора пов'язується тільки з забезпеченням засобами прокурорського нагляду вимог закону [3].
Саме так вирішує це питання Федеральний закон В«Про прокуратуру у Російської Федерації В», в ст. 1 якого сказано:В« Прокуратура Російської Федерації - єдина федеральна централізована система органів, що здійснюють від імені Російської Федерації нагляд за виконанням діючих на її території законів В».
Прокурорами щорічно виявляється і усувається значне число порушень закону, допускаються органами дізнання слідчими в ході цієї діяльності, шляхом скасування незаконно прийнятих рішень про порушення та відмову в порушенні кримінальних справ, внесення подань про усунення порушень закону та обставин, які їм сприяють, використання інших заходів прокурорського реагування.
Це стосується, зокрема, надання прокурору права доручати органу дізнання або слідчому перевірку повідомлення про злочин, поширеного в засобах масової інформації, вимагати від останніх передачі наявних...
