Професійна юридична діяльність
Діяльність - цілеспрямована взаємодія людини з навколишнім середовищем, здійснюване на основі її пізнання і спрямоване на її перетворення для задоволення потреб людини.
Професійна юридична діяльність - цілеспрямовані дії (поведінка) юриста-професіонала за рішенням юридичних справ, здійснювані на основі норм процесуального права і спрямовані на дотримання законності та зміцнення правопорядку в державі.
У юридичній діяльності і через юридичну діяльність проявляються основні закономірності функціонування юридичної практики. Юридична діяльність - Основа юридичної практики.
Професійна діяльність юриста в більшості своїй протікає в рамках правової форми діяльності держави-правозастосовної, правоохоронної та ін, вихідною одиницею якої є юридична справа. Тому юридична суть професійної діяльності юриста та ж, що і правової форми діяльності держави: вона завжди пов'язана з нормами права, заснована на законі, і має юридичні наслідки (Див. В§ Правові форми діяльності держави)
Типові елементи професійної діяльності юриста:
правова оцінка представлених або знайдених фактів;
програмування пошуку, перевірки, оцінки фактичної інформації;
пошук правової інформації;
підбір правових норм, отримання юридичного висновку;
ведення в правових рамках переговорів, виступ в судах та інших органах, посередництво для вирішення конфліктів;
підготовка та оформлення правових документів у вигляді рішень, довідок, пропозицій, розробка і обгрунтування позицій;
контроль за процесом і результатами чиєїсь діяльності і ін
Діяльність юриста являє собою праця, що вимагає великої напруги, терпіння, знань і високої відповідальності, а також витрат енергії і часу. Робота юриста полягає в повсякденній витраті зусиль: пошук правового матеріалу, його читання, обробка, облік можливих зауважень колег, нерозуміння клієнта - невинне або умисне, необхідні поїздки для отримання матеріалів в сторонньому установі та ін Умови діяльності (транспорт, зв'язок,. розмножувальна техніка, інформаційне обслуговування та ін) юриста нерідко визначають кількість виконаної роботи та впливають на її якість.
Діяльність проявляється, як правило, в діях - цілеспрямованих, планованих. Самі дії вимагають навиків, уміння, прийомів, підготовки, технічної оснащеності і оволодіння нею, тобто професійної освіченості, професіоналізму. Зрозуміло, діяльність слідчого та юрисконсульта різняться між собою. Однак і та, і інша діяльність є юридичною і професійної. Всі види діяльності юриста мають спільні риси, обумовлені спільністю права, його єдністю, взаємозалежністю прийнятих рішень у результаті розгляду юридичної справи.
Професійної юридичної діяльності притаманні такі якісні риси:
формально-певний характер виконуваної юридичної роботи;
наявність меж свободи вибору методів роботи;
ступінь творчої самостійності при вирішенні правових завдань;
підконтрольний характер діяльності;
рівень ризику;
доступність інформації та інформаційна насиченість виконуваної роботи;
темп виконання роботи, її безперервність;
ступінь відповідальності;
складність використання технічних засобів;
можлива конфліктність діяльності та ін
Професійна діяльність юриста (адвоката, слідчого, нотаріуса, юрисконсульта, судді та ін) пов'язана з вирішенням юридичних справ.
Юридичне справа - передбачене нормами права певне життєве обставина, рішення якого вимагає конкретних дій (операцій) на основі норм процесуального права і тягне юридичні наслідки.
Юридичні справи: цивільні спори, правопорушення, сімейні конфлікти, трудові конфлікти та ін Юридична справа як життєва обставина, прямо передбачене законом, потребує юридичному забезпеченні з боку юриста-професіонала. Напр., Кримінальним законом передбачено, що такий злочин і які види покарання слід застосовувати до злочинця за посягання на об'єкти, охоронювані законом. Злочин вимагає застосування заходів кримінального покарання зі боку держави, яка в особі уповноважених органів (дізнання, попереднє розслідування, прокуратура, суд) вирішує юридична (кримінальна) справу.
Юридично значущі питання вирішуються правопріменітелямі (юристами-практиками: суддями, прокурорами, слідчими, нотаріусами та ін) у вигляді конкретних дій - операцій. Рішення юридичної справи являє собою певний юридичний процес.
Юридичний процес - система процедур дозволу (розгляду) юридичних справ на основі норм права уповноваженими органами держави, посадовими особами та іншими суб'єктами, що складаються у проведенні конкретних дій (операцій) і тягнуть юридичні наслідки.
Система дій (операцій) являє собою певний нормами права порядок (Процедуру). Відповідним законодавством чітко названі учасники юридичного процесу і розподілені функції між ними (що зобов'язаний робити кожен учасник юридичного процесу), а також вказано, яким чином він повинен здійснювати свої функції.
В відповідних законах передбачений коло суб'єктів, уповноважених проводити дізнання, попереднє слідство у кримінальних справах, здійснювати нагляд за слідством і правосуддям, підтримувати державне обвинувачення, виконувати вироки і рішення судів. Юрист-спеціаліст зобов'язаний знати всі секрети ведення юридичної справи і вміти аналізувати його до найменших деталей.
В процесі розгляду юридичної справи повинні бути отримані результати, які є офіційними. Це-процесуальні документи, що містять індивідуальні приписи і мають встановлену нормами права певну форму (Обвинувальний висновок слідчого, вирок і рішення суду, протест прокурора та ін) і відповідні реквізити (підпис, печатка тощо). Процесуальні документи називаються правозастосувальними процесуальними актами. Вони є приписами, що підводять підсумок розгляду юридичної справи.
Можна виділити два види правозастосовних процесуальних актів - рішень:
простий - прийнятий в результаті тільки економічного підрахунку: укладення продавцем і покупцем договору торгової купівлі-продажу; рішення, що визначає розмір аліментів у відповідності з доходами боржника і потребами кредитора (їх незначна кількість порівняно з другими);
складний - прийнятий в результаті різнобічного аналізу всіх аспектів ситуації; рішення суду має складатися з таких частин: вступна, описова, мотивувальна, результативна.
Рішення юридичної справи - це творчий акт юридичного мислення, уміння діалектично аналізувати юридичні факти, а не обчислення середньоарифметичного з наявних юридичних фактів. Науково-логічне мислення юриста пов'язане з його ерудицією, малоплодотворной поза загальної культури та юридичного досвіду.
Крім підсумкових приписів юридичної справи маються процесуальні акти проміжного (постанови слідчого про визнання потерпілим) допоміжного (постанови слідчого про проведення додаткових слідчих діях) або інформаційного (протоколи судового засідання) характеру. (Див. В§ Естетичні вимоги до оформлення правових документів)
Слід зазначити, що прийняття правових рішень - не єдиний елемент юридичної діяльності, професійної роботи юриста-практика. Важливу роль відіграє консультативна частина діяльності практикуючого юриста - вміння роз'яснити, дати необхідні довідки клієнту. Консультації адвоката, укладення юрисконсульта, думки слідчих-результат певного виду діяльності, процедури.
Юридичний процес традиційно включав в себе три галузі: кримінальний, цивільний, адміністративний. Проте така класифікація не дає можливості визначити роль юридичного процесу в механізмі правового регулювання та представити його як систему. У сучасних умовах утверджується наукова доктрина широкого розуміння юридичного процесу, що об'єднує в собі всі правові форми діяльності. Це відповідає концепції правової держави, згідно якої всі сфери юридичної пр...
