ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА I. Бездоглядності та безпритульності ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ
1.1 Поняття бездоглядності та безпритульності в сім'ї
1.2 Причини дитячої безпритульності і бездоглядності
1.3 Сім'я як дезадаптують фактор бездоглядності та бездоглядності в сім'ї
1.4 Соціальний портрет безпритульного (Безнадзорніка)
РОЗДІЛ II. ПРОФІЛАКТИКА бездоглядності та безпритульності В СІМ'Ї
ВИСНОВОК
Список використаної літератури
ВСТУП
Актуальність дослідження. Вчені і практики стривожені зростанням кількості бездоглядних дітей (за різними статистичними даними кількість бездоглядних дітей в Російській Федерації від 2 до 5 млн.), поширенням психічних і інших форм поведінки, що відхиляється і розвитку. Контингент бездоглядних дітей складається з тих, хто позбавлений необхідного нагляду, належної уваги, турботи з боку сім'ї, або дітей, які мають певні відхилення, спонукають їх до бродяжництва.
Значну частину бездоглядних дітей складають підлітки, що відрізняються девіантною поведінкою, вживанням алкоголю, наркотиків, які вчиняють правопорушення. Бездоглядність підлітків є першим кроком до безпритульності, порушення нормального процесу їх соціалізації. Підліткова бездоглядність стала однією з серйозних соціально-педагогічних проблем сім'ї та суспільства.
Аналіз причин зростання бездоглядності серед дітей та підлітків свідчить про те, що її витоки лежать, перш всього, в сім'ї (аморальна обстановка в сім'ї: пияцтво, сварки, бійки; тривале неувага батьків до інтересів і проблем свого взрослеющего дитини; прилучення підлітка батьками до спиртних напоїв, наркотиків і ін), а також в організації та проведенні профілактичної діяльності соціальних установ і служб за місцем проживання.
Враховуючи важливість профілактичної діяльності, фахівці різних галузей знань зачіпають її різні сторони. У наукових дослідженнях створено передумови для комплексного вивчення даної проблеми: аналіз загальних підходів до реабілітації бездоглядних дітей і підлітків; профілактика запобігання росту числа бездоглядних дітей і підлітків та рання діагностика причин цього явища; взаємозв'язок медичних, психологічних і педагогічних аспектів в процесі роботи з бездоглядними дітьми; професійне самовизначення як засіб допомоги та підтримки бездоглядних дітей і підлітків; взаємна доповнюваність ролей різних соціальних партнерів у роботі з сім'єю та бездоглядними дітьми та підлітками (Алексєєва Л.С., АлмазовБ.Н., Дєєв В. Г., Захаров А.І., Лоткін Д.Б., Сидоров П.І., Ейдміллер Є.Г., Юстицкий В.В)
Бездоглядність і безпритульність в родині сучасним російським суспільством оцінюються як чинники, що створюють загальнонаціональну (загальнодержавну) загрозу.
За різними даними, на сьогоднішній день безпритульних дітей, які не мають постійного місця проживання, перебувають поза рамками державного і сімейного піклування в Росії значно більше, ніж було в післяреволюційний та післявоєнний періоди.
Так, за даними державної, статистики, в 2004 р. в країні налічувалося 1 млн. 573 тис. дітей, які залишилися без піклування батьків, 546 тис. бездоглядних та безпритульних дітей та осіб без певного місця проживання, біженців і вимушених переселенців, жертв збройних і міжнаціональних конфліктів, 2 млн. дітей ніде не вчилися і не були зайняті суспільно-корисною працею. За даними соціологів, в країні налічувалося 422 тис. неблагополучних сімей, в яких проживало 770 тис. дітей і підлітків. Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації було оголошено, що половина російських дітей живе в сім'ях, опинилися за межею бідності і мають середньодушовий дохід нижче прожиткового мінімуму. За даними Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, за не забезпечення нормальних умов життя своїм дітям 36 тис. батьків позбавлено батьківських прав, співробітниками органів внутрішніх справ затримано 120 тис. дітей, а скільки пішли в безпритульники - ніхто не знає, так як досі в країні відсутній єдиний банк даних про кількість бездоглядних та безпритульних дітей.
Однак дотепер багато актуальні питання профілактики залишаються невирішеними, а діюча система профілактики бездоглядності та безпритульності в сім'ї не дає належного, позитивного ефекту. До того ж не завжди відповідає сучасним вимогам нормативно-правове, фінансове, науково-методичне та кадрове забезпечення роботи з профілактики бездоглядності та безпритульності неповнолітніх, а також по їх соціальній реабілітації. Існуючі інститути державної та регіональної системи профілактики бездоглядності та безпритульності, в сім'ї часто, на жаль, діють розрізнено і неефективно.
Методологічною основою дослідження є положення про сутність і роль соціального середовища, її вплив на розвиток особистості; про соціальні функції сім'ї та її пріоритетною ролі в процесі соціального формування підлітка; про соціально-культурній виховної середовищі, що забезпечує процес соціального впливу на дітей і підлітків; про основні напрямки соціальної політики та ін
Теоретичними підставами і методологічними орієнтаціями дослідження виступають підходи, що знайшли відображення причин і факторів, що впливають на підліткову бездоглядність в сім'ї на сучасному етапі суспільства
Метою курсової роботи є повне і всебічне вивчення причин і факторів, що впливають на розвиток бездоглядності і безпритульності в родині, а так само виявити заходи профілактики та попередження безпритульності і бездоглядності в родині. І для досягнення поставленої мети є необхідним в рамках даного дослідження вирішення наступних завдань:
1. Проаналізувати науково-педагогічну, психологічну, соціологічну літературу з проблеми дослідження; розкрити поняття безпритульності і бездоглядності в сім'ї;
2. Виявити причини дитячої безпритульності і бездоглядності;
3. Розглянути сім'ю як дезадаптують фактор безпритульності і бездоглядності в сім'ї;
4. Скласти соціальний портрет безпритульного (безнадзорніка);
5. Виявити заходи профілактики та попередження безпритульності і бездоглядності в родині.
Об'єктом цієї курсової є бездоглядність та безпритульність в родині.
Предметом даного дослідження є профілактика бездоглядності та безпритульності в родині.
Для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів, адекватних об'єкту і предмету дослідження: теоретичні (аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури з проблем дослідження, порівняльний аналіз різних концепцій і програм превентивної діяльності, аналіз змісту нормативно-правової документації соціальних установ, служб за місцем проживання у профілактичній діяльності; вивчення і узагальнення досвіду роботи фахівців школи, соціальних установ, служб за місцем проживання та сім'ї; аналіз і синтез змісту їх програмно-методичних матеріалів); ​​емпіричні (спостереження, у тому числі включене, бесіда, анкетування, тестування, що формує педагогічний експеримент; метод незалежних характеристик; біографічний метод; метод В«Робота над випадкомВ»; контент-аналіз; метод експертної оцінки).
РОЗДІЛ I . Бездоглядності та безпритульності ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ
1.1 Поняття бездоглядності та безпритульності в сім'ї
Бездоглядність дітей та підлітків - це складна соціально-педагогічна проблема. Вона істотно позначається на соціалізації підростаючого покоління.
Поняття В«бездоглядністьВ» міцно увійшло в психологію, педагогіку, соціологію та юриспруденцію, перейшло в категорію міждисциплінарних і повністю увійшло в область реальної соціально-педагогічної практики. У соціології вона пов'язана з комплексом проблем у соціально-економічної політики держави, так як...
