МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ
Академія МВС Республіки Білорусь
Кафедра кримінального процесу
Варіант № 5
КУРСОВА РОБОТА
Прокурор у кримінальному процесі
Курсант 44 навчальної групи
слідчо-експертного факультету
Академії МВС Республіки Білорусь
рядовий міліції
Казьові А.В.
Мінськ, 2009
План
Введення
Глава 1. Поняття прокурора як учасника кримінального процесу
Глава 2. Повноваження прокурора по нагляду за законністю прийому, реєстрації та розгляду заяв, повідомлень про злочини
Глава 3. Повноваження прокурора в стадії попереднього розслідування
Глава 4. Прокурор як державний обвинувач
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Прокуратура є органом, здійснює нагляд за виконанням нормативних правих актів виданих державними органами. Прокуратура має широкі повноваження по нагляду за законністю в багатьох галузях законодавства. У ряді країн світу поряд з традиційними гілками влади (законодавчої, судової та виконавчої) виділяють також і контрольно-наглядову, наприклад, в Бразилії. Це ще раз підтверджує важливість функції держави з нагляду за належним виконанням законів. На протязі історії свого розвитку і становлення прокуратура зазнавала значних зміни своїх завдань, функцій, повноважень, коло яких був обумовлений конкретними історичними умовами, що складаються у країні. У курсовій роботі ми коротко торкнемося історичний аспект генезису прокурорського нагляду, з моменту входження території Білорусі до складу Російської Імперії, в результаті III поділу Речі Посполитої в 1775 р. У цей період прокуратура в Російській Імперії мала коло повноважень визначений ще в 1772 році Петром I. Здійснювала вона нагляд за діяльністю державних органів, в тому числі і судів, проте мала місце тенденція посилення ролі прокуратури в розслідуванні злочинів.
В результаті судової реформи 1864 року, прокуратура бали позбавлена ​​наглядової функції за діяльністю державних органів і судів. На неї була покладена функція керівництва при попередньому розслідуванні та підтримання державного обвинувачення. Після скасування 24 листопада 1917 (Декрет радянської влади № 1), прокуратура була відтворена в 1922 р. і мала широкі повноваження, як в кримінальному переслідуванні, так і в загальному нагляді [7, C. 15]. Однак питання про місце прокуратури в державному механізмі, актуальні і в даний час. Чинне законодавство, що регламентує інститут прокурорського нагляду в Республіці Білорусь, не в повній мірі узгоджується з концепцією судово-правової реформи [8, C. 9].
У науковій літературі немає єдності думок, з питань поняття функцій прокурора їх системи і змісту. В більшості своїй досліджуються кримінально-процесуальні функції прокурора. Існує думка про можливість заміни прокурорського нагляду за діяльністю органів попереднього розслідування, судовим контролем. У відповідності з судової концепцією передбачається самодостатня функція прокурора в кримінальному процесі при здійсненні кримінального переслідування та нагляду за діяльністю органів попереднього розслідування, однак, при обмеженні наглядових функцій прокурора в суді.
Проблемами вдосконалення інституту прокурорського нагляду в Республіці Білорусь занімаються: Шостак М.А., Кукреш Л.І., Данько І.В., Юбко Ю.М., Кенік А.А. та інші.
Необхідно також звернути увагу на російських вчених, що займаються дослідженням прокурорського нагляду і шляхів його вдосконалення: Корнуков В.М., Ляхов Ю.А., Малахов Л.І., Мельников В.М., Михайлова Т.С., Чувілев А.А. і західноєвропейських учених, наприклад Міллер І.Г. (Miller I.G.) та інші.
Метою дослідження є систематизація та поглиблення знань про місце прокурора при реалізації контрольно-наглядової функції держави, про функції та повноваження прокурора в кримінальному процесі, дослідження їх структури і змісту. Завданнями даної роботи є:
1. дослідження інституту прокурорського нагляду в кримінальному процесі,
2. з'ясування кримінально-правових категорій, пов'язаних з прокурорським наглядом в кримінальному процесі,
3. визначення функцій прокурора їх структури і змісту в кримінальному процесі,
4. з'ясування місця і ролі прокурора на різних стадіях кримінального процесу,
5. порівняльно-правовий аналіз деяких аспектів прокурорського нагляду до законодавства Російської Федерації,
6. вироблення висновків і рекомендацій щодо вдосконалення інституту прокурорського нагляду в Республіці Білорусь.
Глава 1. Поняття прокурора як учасника кримінального процесу
З точки зору діалектики - Форма пізнається через зміст, для вивчення питання про поняття прокурора, як учасника кримінального процесу, необхідно досліджувати зміст даного правового явища. Змістом, в даному випадку буде виступати компетенція органів прокуратури в кримінальному процесі, їх організація і порядок діяльності.
В Відповідно до ст. 125 Конституції Республіки Білорусь нагляд за точним і однаковим виконанням законів, декретів, указів та інших нормативних актів міністерствами та іншими підвідомчими Раді Міністрів органами, місцевими представницькими і виконавчими органами, підприємствами, організаціями та установами, громадськими об'єднаннями, посадовими особами та громадянами покладається на Генерального прокурора Республіки Білорусь та підпорядкованих йому прокурорів.
Прокуратура здійснює нагляд за виконанням законів при розслідуванні злочинів, відповідністю закону судових рішень у цивільних, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених законом, проводить попереднє слідство, підтримує державне обвинувачення в судах [1].
В відповідності зі ст.128 Конституції Республіки Білорусь компетенція, організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законодавством. Основним нормативним правовим джерелом визначальним поняття прокурора в кримінальному процесі виступає Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Білорусь (Далі КПК) і закон про прокуратуру Республіки Білорусь (закон про прокуратуру). КПК визначає прокурора як діючих в межах своєї компетенції Генерального прокурора Республіки Білорусь та підпорядкованих йому прокурорів, їх заступників і помічників, начальників управлінь (відділів) та їх заступників, прокурорів управлінь і відділів, якщо інше не обумовлено у відповідних статтях КПК [2].
Здійснюючи нагляд за дотриманням законності при провадженні досудового слідства та дізнання та процесуальне керівництво розслідуванням, прокурор уповноважений:
• витребувати від нижчестоящого прокурора, слідчого, дізнавача і органу дізнання для перевірки кримінальні справи, матеріали і документи, а також перевіряти кримінальні справи, матеріали і документи та знайомитися з відомостями в ході попереднього розслідування;
• вилучати від органу дізнання і передавати слідчому будь кримінальну справу, передавати кримінальну справу від одного органу попереднього слідства іншому відповідно до підслідністю, визначеною ст. 182 КПК, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи;
• брати участь у провадженні дізнання і попереднього слідства, а також особисто провадити окремі слідчі та інші процесуальні дії або попереднє розслідування в повному обсязі по будь-якій кримінальній справі;
• доручати попереднє розслідування кримінальної справи групі слідчих, формувати її склад і очолювати групу слідчих;
• скасовуват...
