ЗМІСТ
1. Гласність, моральні начала в діяльності прокуратури. Прокурорська етика
2. Участь прокурора в засіданні суду наглядової інстанції, його висновок. Участь прокурора в перегляді судом справ за нововиявленими обставинами
Список використаних джерел
1. Гласність, моральні начала в діяльності прокуратури. Прокурорська етика
Принцип демократії і гласності в діяльності органів прокуратури став діяти з 1987 Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 червня 1987 р. у ст. 4 Закону В«Про прокуратуру СРСРВ», присвячену принципам організації та діяльності органів прокуратури, було внесено важливе доповнення, що стосується впровадження в діяльність органів прокуратури принципу демократії та гласності. В«Принцип гласності в чинному Законі про прокуратуру закріплений таким чином: Прокурорський працівник діє гласно і відкрито в тій мірі, в якій це не суперечить вимогам законодавства про захист прав і законних інтересів громадян і організацій, а також законодавства про захист державних секретів та іншої охороняється законом таємниці В»[4. с. 4].
Важливість принципу гласності визначається тим, що його реалізація сприяє інформованості органів державної влади та суспільства про стан законності та правопорядку в країні, підвищенню правосвідомості населення і, в кінцевому рахунку, зміцненню законності. Останнє має важливе значення для самої прокуратури. Звітність прокуратури про виконану роботу по зміцненню законності в цілому, доступність інформації про роботу прокуратури по конкретних кримінальних та цивільних справах, вирішенню матеріалів про злочини і правопорушення для засобів масової інформації сприяють недопущенню порушень законності в роботі самої прокуратури. Реалізація принципу гласності забезпечується створенням в республіканській прокуратурі структурного підрозділу - прес-центру, відповідального за зв'язок із засобами масової інформації, організуючого цю роботу на місцях. Аналіз діяльності органів прокуратури в минулі роки підтверджує, якої шкоди приносила В«засекреченістьВ» в діяльності слідчих і прокурорів у всіх напрямках, а в особливості в розкритті та розслідуванні злочинів. Відсутність гласності вело до ізоляції правоохоронних органів від органів державної влади і управління, різного роду громадських формувань, населення.
Принцип гласності означає відкритість діяльності органів прокуратури, доступність для громадян, засобів масової інформації допомогою його реалізації суспільство здійснює контроль за діяльністю органів прокуратури. У порядку зворотного зв'язку забезпечення принципу гласності підвищує рівень інформованості населення законності і діяльності прокуратури по забезпеченню прав і свобод громадян, недоліки в цій роботі і, як один з наслідків, дозволяє їм звертатися в органи прокуратури. При цьому і громадяни, і засоби масової інформації повідомляють органам прокуратури про відомі їм факти правопорушень. В Внаслідок цього послідовне дотримання принципу гласності активно працює на процес зміцнення законності. Однак не вся інформація про роботу прокуратури може бути віддана гласності. Нормативне обмеження принципу гласності в діяльності органів прокуратури визначається конституційними вимогами, а також нормами законодавства. Згідно зі ст. 28 Конституції Республ-ки Білорусь кожен має право на захист від незаконного втручання в його особисте життя, в тому числі від посягання на таємницю його кореспонденції, телефонних та інших повідомлень, па його честь і гідність.
Указом Президента Республіки Білорусь від 12 квітня 2004 р. № 186 затверджено Перелік відомостей, що становлять державну таємницю Республіки Білорусь в області зовнішніх зносин, економіки та фінансів, науки і техніки, у військовій області, в області розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, в галузі національної безпеки.
Наказом Генерального прокурора Республіки Білорусь від 21 квітня 1999 р. № 14 затверджено Перелік відомостей, що відносяться до службової інформації обмеженого розповсюдження, яким повинні керуватися у своїй діяльності все працівники органів прокуратури Республіки Білорусь.
Цей Перелік повинен застосовуватися спільно з Республіканським переліком відомостей обмеженого поширення, затвердженим постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 15 лютого 1999 р. № 237 В«Про службової інформації обмеженого розповсюдження В». Наказом Генерального прокурора Республіки Білорусь від 30 листопада 1998 р. № 61 затверджено Положення про порядок поводження із документами, що містять службову інформацію обмеженого поширення в прокуратурі Республіки Білорусь. Згідно з п. 1.2 цього Положення службова інформація обмеженого розповсюдження - відомості, поширення яких прокуратура Республіки Білорусь вважає небажаним в інтересах забезпечення своєї діяльності.
Не можуть бути віднесені до службової інформації обмеженого поширення: - опис структури, прокуратури республіки, її функцій, напрямків і форм діяльності, а також адреси нижчестоящих прокуратур; - порядок розгляду і вирішення звернень громадян і юридичних осіб; - рішення за зверненнями громадян і юридичних осіб, розглянуті в установленому порядку; - відомості про порушення законності, неправомірності дій або бездіяльності державних органів і посадових осіб, криміногенної ситуації, правопорушення; - відомості, приховування яких спотворює реальну ситуацію в галузі правоохоронної діяльності.
Практика підтверджує, що нерідко на В«хвилі гласностіВ» засоби масової інформації розголошують обставини скоєного злочину, що мають важливе доказове значення, в зв'язку, з чим цих доказів згодом органи попереднього слідства позбавляються. З прийняттям Закону від 12 листопада 1992 р. В«Про оперативно-розшукову діяльність в Республіці БілорусьВ» була легалізована діяльність органів внутрішніх справ та громадської безпеки і знятий покрив таємничості з цієї діяльності органів внутрішніх справ. Виникає проблема про можливу інформації публічного характеру про хід і результати застосування різного роду оперативно-розшукових заходів. В цьому зв'язку прокурорам і слідчим, що використовують результати оперативно-розшукової діяльності, необхідно керуватися наказом Генерального прокурора Республіки Білорусь В«Про організацію нагляду за виконанням Закону" Про оперативно-розшукову діяльності "В», згідно з яким прокурор при санкціонуванні зазначених заходів вживає заходів щодо збереження державної та службової таємниці та несе встановлену законом відповідальність за розголошення відомих йому відомостей. На практиці в кожній прокуратурі персонально визначені посадові особи, які здійснюють нагляд за законністю вироблених оперативно-розшукових заходів. Цим посадовим особам оформлено допуск до роботи з секретними і цілком таємними документами. Таке виключення із загального правила одного з найважливіших принципів переслідує мету сприяти успішному і швидкому розкриттю і розслідуванню злочинів, встановленню істини по справі та збереженню в незмінності встановлених по кримінальних справах доказів. Слід відзначити, що у провадженні органів розслідування знаходиться певна категорія кримінальних справ, так чи інакше пов'язаних з державною таємницею. Розслідування у таких справах здійснюється в порядку секретного виробництва, а їх розгляд відбувається в закритих судових засіданнях. Згідно з ч. 2 ст. 23 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Білорусь розгляд кримінальної справи в закритому судовому засіданні допускається лише в інтересах забезпечення охорони державних секретів та іншої захищеної законом таємниці, а також у справах про злочини, вчинені особами, які не досягли шістнадцятирічного віку, у справах про статеві злочини та інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя беруть участь у справі або відомостей, що принижують їх гідність, і в разі, коли цього вимагають інтереси забезпечення безпек...
