Зміст
Введення
Глава I. Теоретичні основи продовольчої безпеки держави
1.1 Поняття, специфіка вимог і основні фактори продовольчої безпеки держави
1.2 Нормативне правове регулювання продовольчої безпеки Росії
1.3 Сучасний стан продовольчої безпеки Російської Федерації
Глава II. Специфіка національного проекту підтримки аграрної сфери
2.1 Аналіз стану нормативно-правової бази аграрної сфери Свердловської області в контексті продовольчої безпеки
регіону
2.2 Нормативне правове забезпечення національного проекту В«Розвиток АПКВ» та його орієнтованість на зниження рівня загроз продовольчої безпеки
2.3 Основні напрямки забезпечення продовольчої безпеки Російської Федерації
Висновок
Список літератури
Введення
Дану тему я вибрала невипадково. Протягом всієї історії людства забезпечення населення продовольством є однією з найбільш важливих державних завдань.
Продовольча безпека країни - невід'ємна частина її національної безпеки. Поліпшення забезпечення населення продуктами харчування являє собою важливу соціально-економічну задачу, рішення якої має величезне значення для Росії. Забезпечення продовольчої безпеки є пріоритетним напрямом державної політики, так як охоплює широкий спектр національних, економічних, соціальних, демографічних та екологічних факторів.
Ступінь продовольчої безпеки держави залежить, насамперед, від базового потенціалу сільськогосподарського виробництва. Аграрна політика в області забезпечення продовольчої безпеки повинна бути спрямована на надання допомоги вітчизняному сільгосптоваровиробникові з використанням стратегії аграрного протекціонізму.
Сьогодні в країнах з розвиненою ринковою економікою виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка розглядається як найважливіша умова політичної стабільності, як показник національної незалежності і тому відповідним чином регулюється.
Метою даної роботи є комплексний теоретичний аналіз економіко-правових механізмів в області забезпечення і підтримки продовольчої безпеки Російської Федерації на сучасному етапі та узагальнення масиву чинної нормативно-правової бази системи продовольчої незалежності Росії.
Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних основних завдань:
В· визначити поняття, сутність та фактори, що впливають на стан продовольчої безпеки держави на основі аналізу основних наукових підходів до даної проблемі;
В· проаналізувати зарубіжний досвід державного регулювання АПК в області забезпечення продовольчої незалежності країни;
В· розглянути сучасний стан продовольчої безпеки Російської Федерації;
В· виявити і проаналізувати нормативно-правову базу, спрямовану на забезпечення продовольчої безпеки Росії;
В· визначити стан нормативно-правового забезпечення аграрного сектора Свердловської області в контексті продовольчої безпеки регіону;
В· проаналізувати нормативно-правову базу національного проекту В«Розвиток АПКВ» і ступінь його орієнтованості на зниження рівня продовольчої залежності Російської Федерації від імпорту продовольства;
В· виявити і узагальнити основні напрями державної політики, в області продовольчої безпеки країни.
Об'єктом дослідження з'явилися федеральні і регіональні (по Свердловської області) нормативно-правові акти Російської Федерації, а також міжнародні положення, що стосуються питань забезпечення продовольчої безпеки держави.
Предметом дослідження послужили економіко-правові критерії та фактори, що визначають рівень продовольчої незалежності держави, а також пріоритетні напрями державної політики російської держави в області вирішення завдань продовольчої безпеки.
Глава I. Теоретичні основи продовольчої безпеки держави
1.1 Поняття, специфіка вимог і основні фактори продовольчої безпеки держави
Серед різних видів безпеки об'єктів соціальної природи особливе місце займає національна безпека держави, під якою розуміється стан країни, коли відсутні або усунені зовнішні та внутрішні загрози національним цінностям і національному способу життя, забезпечується реалізація її важливих інтересів. Іншими словами, національна безпека є захищеність життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави, а також національних цінностей і способу життя від широкого спектра зовнішніх і внутрішніх загроз, різних за своєю природою (політичних, економічних, військових, екологічних та ін.)
Роль продовольчої безпеки пов'язана з тим, що продовольство є базовим показником життєдіяльності людини. Рівень харчування населення характеризує рівень її економічного розвитку в цілому, оскільки, як відомо, виробництво продуктів харчування було, є і буде самим першим умовою безпосередніх виробників і всякого виробництва взагалі, а рівень забезпечення населення продовольством розглядається як найважливіший фактор і визначальний критерій рівня соціального життя, життєздатності економічної структури і державного устрою країни.
Недостатність продовольства виникає з причини стихійних лих, викликаних природними явищами, війнами, різного роду економічними кризами в державі, радикальними змінами суспільного ладу і т. п. У зв'язку з цим як для окремої людини, так і окремої держави і світу в цілому виникає проблема стабільного забезпечення продовольством і продовольчої безпеки. Важливість проблеми продовольчої безпеки в системі національної безпеки полягає і в тому, що вона тісно пов'язана з екологічною безпекою. Сільськогосподарська діяльність справляє визначальний вплив на погіршення екологічної ситуації у світі, що, з одного боку, перешкоджає зростанню виробництва сільськогосподарської продукції як сировини для продовольства, з іншого - призводить до виробництва продукції, забрудненої різними токсичними речовинами. У XX столітті з розвитком міждержавної торгівлі продовольство стало використовуватися як зброя для політичного тиску одних країн на інші.
Таким чином, продовольча безпека є найважливішим елементом не тільки економічної безпеки держави, але і його політичної та екологічної безпеки, визначаючи провідну роль продовольчої безпеки в національної безпеки. Проблема продовольчої безпеки населення стала предметом активного розгляду світовою спільнотою з середини 70-х років ХХ століття.
Вперше термін В«продовольча безпекаВ» був введений в практику на що відбулася в 1974 р. в Римі Всесвітньої конференції з проблем продовольства, організованою ФАО після різкого зростання світових цін на зерно, і розкритий як поняття більш ніж через 20 років в 1996 році на всесвітній зустрічі на вищому рівні з проблем продовольства. За підсумками зустрічі була прийнята Римська декларація з всесвітньої продовольчої безпеки [1]. Відповідно до цієї декларацією продовольча безпека - Стан економіки, при якому населенню країни в цілому і кожному громадянину окремо гарантується забезпечення доступу до продуктів харчування, питну воду та іншим харчовим продуктам в якості, асортименті й обсягах необхідних і достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоров'я і розширеного відтворення населення країни.
В Росії поняття В«продовольча безпекаВ» вперше юридично знайшло своє закріплення у Федеральній цільовій програмі В«Стабілізація та розвитку агропромислового виробництва Російської Федерації на 1996-2000 рр.. В»[2], в якій в ранг державної політики в галузі виробництва і споживання продукції агропромислового комплексу була зведена завдання - В«досягнення продовольчої безпеки країни В».
Під другій половині 90-х років минулого століття термін В«продовольча безпека В»став широко використовуватися як в офіційних докумен...
