РЕФЕРАТ
Проблема піратства в сучасному світі
Зміст
Введення
1. Історія піратства
2. Де виробляють піратські диски
3. Боротьба з піратством
4. Класифікація видів піратства
4.1 Збиток для економіки
4.2 Міжнародний поділ праці
4.3 Можливі втрати від піратства для економіки
4.4 Крадіжка В«РентиВ» та розширення аудиторії
4.5 Мотиви користувачів
Висновок
бібліографічних список
Введення
"Це ознака дрімучості країни ", - сказало піратстві прем'єр-міністр М. Касьянов на одному із засідань уряду.
В даний час проблема піратства є актуальною у всіх країнах, що розвиваються і розвинених країнах світу. Щорічний оборот контрафактної продукції обчислюється мільйонами доларів, незважаючи на всі спроби викорінити піратство. У той же час громадськість вельми неоднозначно ставиться до даної проблеми. У більшості виробників програмної продукції до піратства вкрай негативне ставлення, і деякі з них активно з ним борються. Однак велика група звичайних користувачів (В«СпоживачівВ») охоче купує контрафактну продукцію та обмінюється їй, прекрасно розуміючи незаконність своїх дій.
Цілями даного реферату є всебічний розгляд проблеми піратства, причин його широкого поширення та популярності піратської продукції.
1. Історія піратства
У відносно недавні часи, коли основними носіями були 3,5 і 5 дюймові дискети, і тільки-тільки обкатувався мегаемкій і суперзахищені CD, всі були впевнені, що незаконне копіювання програм зникне назавжди. Але як часто буває, з розвитком захисту, розвивалися і ті, хто зламував і копіював інформацію. Чи не став винятком компакт диск.
Сьогоднішній день. Близько будь станції метро маються магазинчики з величезною кількістю піратської продукції. За 150 - 300 рублів пропонуються: потужні графічні і видавничі пакети (3000 - 10 000 у.о.), що ще не вийшли на європейському ринку прекрасно перекладені і якісно оформлені ігрові новинки (30 - 100 у.о.), DVD диски з новинками та класикою світового кіно (25 - 50 у.о.), часто попадаються фільми, не наявні в офіційному продажі. І все це має не такі вже необразливі розміри.
За даними антипіратської організації Business Software Alliance (BSA), близької до Microsoft, Росія має сумнівну репутацію країни з високим рівнем піратства. Так в 2002 році BSA оцінила рівень комп'ютерного піратства в Росії в 87%! Ми на п'ятому місці в цієї чорної топ - двадцятці. Гірше тільки у В'єтнамі (94%), Китаї (92%), Індонезії (88%) і Україні (87% з хвостиком). За даними організації IFPI (Міжнародної федерації виробників фонограм) рівень піратства в музичної індустрії Росії становить 66%, в індустрії програмного забезпечення - більше 90%, зовсім юний формат DVD вже наздоганяє свого молодшого брата - 80%
При цьому у всіх наших "Конкурентів" темпи зниження рівня піратства становлять по кілька відсотків на рік, в Росії ж частка піратства в порівнянні з 1996 роком знизилася з 91% до 83%.
У нашій країні зараз діє 29 тільки офіційних заводів з виробництва оптичних носіїв (Майже всі були помічені у виробництві піратської продукції), виробничі потужності яких дозволяють випускати до 330 млн. дисків в рік. При цьому внутрішнє споживання Російського ринку, за даними все тих же організацій оцінюється в 30-45 млн. дисків в рік.
Але повернемося до офіційних даними. За даними все тієї ж IFPI в Росії ринок піратської продукції зріс у Минулого року до 311 млн. доларів (враховувалася піратська ціна на диск), в той час як "білий" ринок склав всього 257 млн. доларів (реальні ціни).
Заглянемо в історію, в початок двадцятого століття. Тоді ринок вінілових дисків був просто завалений передруками пластинок з концертами Шаляпіна і Карузо, а то й просто підробленими записами, на яких співали під знаменитостей маловідомі артисти.
Причому контрафактна продукція була у всіх країнах, але все ж батьківщиною піратських вінілових платівок вважається Росія. Так, вже в 1902 році на сторінках "Музичної газети "велися дискусії про авторське право і порушеннях у цій сфері. Але, як відомо розмови ні до чого не приводять, і пірати продовжували діяти. Виникали все нові фірми по виробництву пластинок. Гальмував їхній розвиток лише один фактор: вартість піратських пластинок була не набагато нижче легальних аналогів, через дорожнечу матеріалу, з якого виготовляли диски.
Далі була революція і згортання виробництва дисків, тому нам так і не вдасться дізнатися, дієвими Чи виявилися заходів щодо припинення піратства, вжиті законодавчими органами в 1911-12 роках. Повернемося в даний.
Історія повторюється, тільки тепер пірати не виробляють низькоякісної продукції, собі накладнєє. Навпаки, пірати інколи якістю своїх виробів навіть підстьобують легальних виробників мультимедійної продукції. Так, в 2001 році асортимент легальних DVD дисків становив 200 найменувань. Пірати розширили список доступних фільмів до 1 тисячі. Тут же пожвавилися і легальні виробники, у них відбирали останній шматок хліба. Скільки зараз складає ця цифра сказати важко. Але на піратських DVD зараз можна знайти як класику європейського кіно, так і поки ще рідкісні картини зі сходу.
Побічно отримують вигоду від розвитку піратства в нашій країні і виробники DVD техніки. Ціна на DVD диски падає приблизно на 1 американський рубль за 3-4 місяці. І ціни вже співставні з відеокасетами та дисками Mpeg-4.
Те ж саме можна сказати і про виробників ігор. На початковому етапі становлення ігрової індустрії в нашій країні можна було придбати або дорогі, нелокалізованние і спізнилися на півроку коробкові версії ігор, або з посереднім перекладом і російської книжечкою запізнилися на 2 роки, але такі ж дорогі гри.
Піратські студії же навпаки, робили якісний переклад, якщо того вимагала специфіка гри, тільки текстовий і не гребували брати опису з Інтернету. Так і живуть, ледве волочачи ноги, продавці легального ігрового софту. Правда, російські розробники тут же зметикували що до чого. І для російського ринку випускають jewel версії ігор (у звичайної CD коробочці), розповсюджувані здебільшого через мережі магазинів, торгують піратською продукцією. Гроші звичайно не великі, але процес іде і користувача потихеньку пріучівают до легальної продукції, знаходження якої в піратських магазинах кілька років тому здавалося повним абсурдом.
2. Де виробляють піратські диски
В першу чергу на нелегальних заводах, а скоріше цехах, розташованих у великих містах. Природно, може здатися, що приховати цілий цех в місті досить складно. Але це не так.
Більшість таких "Заводиків" розташовується на території режимних підприємств або так званих "абонентських скриньок" (засекречених організацій та підприємств) велика частина території яких тепер здається в оренду. За великим рахунком, нікому не важливо, роблять у нього на території підприємства тортики або друкують диски, головне щоб гроші справно платили і норм господарських не порушували. А ось прийти на таке підприємство з перевіркою складно, якщо звичайно хто захоче. При всьому бажанні і повноваженнях протримають кого треба годину на прохідній для з'ясування його повноважень, а коли вже в цех потраплять, там вже друкуються диски з електронною книжкою "Як легально заробити свій перший мільйон? ".
При цьому рентабельність у таких цехів просто божевільна. Виробництво диска коштує близько 0,2 американських рублів, трохи дорожче коробочка, поліграфія і відсоток "охороняє структурі ". І все. Ніяких тобі податків, ніяких відрахувань авторам, ніякої реклами. Тут же варто відзначити невеликий плюс наших піратів. Якість дисків, вироблених в Росії давно перевершило...
