Зміст
Введення. 3
1. Державне рішення як наукове поняття. 4
2. Вибір цілей - визначальна ланка процесу прийняття рішення. Пріоритетність політичного вибору. 7
3. Послідовність етапів прийняття рішень. 16
4. Динаміка виконання рішень. 27
Висновок. 44
Список використовуваної літератури .. 45
Введення
Діяльність політичних інститутів і органів адміністративного управління втілюється в ухваленні та реалізації відповідних державних рішень: політичних та адміністративних. Аналіз рішень - невід'ємний аспект теорії державного управління. За типом рішень, способу їх розробки, рівнем участі різних суб'єктів, у тому числі масових, можна судити про істотних ознаках суспільно-політичної системи.
Рішення приймаються на всіх рівнях системи управління: на федеральному, регіональному та муніципальному. Відповідно суб'єктами, які приймають рішення, виступають органи федеральної влади, суб'єктів Федерації і місцевого самоврядування. Проблеми рішень визначаються потребами та інтересами керованих ними об'єктів. Незважаючи на відмінності типів і рівнів рішень, їм притаманні деякі загальні риси, що характеризують процеси прийняття і реалізації. Теоретичний аналіз включає пояснення як загальних ознак, так і особливих, пов'язаних зі специфікою умов діяльності суб'єктів управління.
1. Державне рішення як наукове поняття
Наукове вивчення даного нас явища передбачає визначення його поняття. В даному випадку мова йде про особливий тип управлінських рішень, складових функцію державної влади. Державне рішення - це вибір і обгрунтування певного проекту дій державних органів, спрямованих на досягнення суспільних цілей.
Слід розрізняти політичні та адміністративні рішення. Перші - концентроване вираз політичного керівництва. Вони підпорядковані здійсненню спільних інтересів і загальних цілей соціальних груп, або даного співтовариства. Навіть якщо політичні рішення приймаються на регіональному рівні або в рамках якогось місцевого співтовариства, вони зачіпають інтереси державного союзу людей, функціонування державної влади. Адміністративні рішення являють собою акти управлінських дій, що регулюють функціонування окремих видів виробничо-господарської, соціальної та культурного життя людей і поточної практичної діяльності окремих організацій. Адміністративні рішення - функція органів виконавчої влади і управління.
Політичні рішення, на відміну від адміністративних, завжди прямо або побічно адресовані певним суспільним групам людей, служать засобом регулювання відносин між ними, є способом вираження і реалізації соціальних інтересів і цілей. Вони - результат діяльності суб'єктів політичної влади і політичного керівництва. У відповідності з принципом пріоритетності політики у державному управлінні політичні рішення мають домінуюче значення по відношенню до адміністративно-управлінським.
Державне рішення характеризується насамперед суб'єктом, який приймає рішення - керівний орган державної влади - колегіальний або індивідуальний - лідер; суб'єктом-виконавцем рішення - апарати державної служби; об'єктом, якому адресовано рішення - нижчестоящі органи управління, соціальні групи, зайняті в різних сферах життєдіяльності суспільства, політичні і громадські об'єднання.
Інші характеристики державного рішення:
- авторитет рішення, що означає рівень суб'єкта державної влади, що приймає рішення, його легітимність і обгрунтованість;
- діапазон рішення, що характеризує політичне простір, в рамках якого воно діє, і обсяг завдань,
охоплюваний даним рішенням; політичні рішення, як правило, багатоцільові;
- інформаційна забезпеченість рішення, тобто інформаційна база його прийняття, в тому числі наукова;
- технологія і стиль прийняття рішення - сукупність методів і прийомів підготовки й ухвалення рішення, способів отримання і сприйняття інформації, необхідної для рішення, порядок і характер обговорення альтернативних варіантів проектів та визначення пріоритетних з них;
підходи при формулюванні цілей і при виборі засобів для їх здійснення;
- типи прийняття рішень - демократичний чи авторитарний;
- практична значущість вирішення.
Державні рішення групуються за багатьма підставах. Зокрема: за рівнем суб'єктів у системі державної влади і управління - рішення федеральних, регіональних і місцевих органів; за характером цілей і завдань - вирішення політичні або адміністративні, керівні та виконавчі, стратегічні або оперативно-тактичні, загальнодержавні або відносяться до окремих областей державного життя; за сферами життєдіяльності суспільства - рішення господарсько-економічні, соціальні, з проблем державного будівництва та управління, культурного будівництва тощо; за масштабами охоплення об'єкта управління - рішення загальносистемні, загальнополітичні, макроекономічні, мікросоціальні (Що відносяться до окремих груп виробничо-економічних і соціальних колективів); по управлінським функціям - питань планування, організації, контролю та ін
Прикладами політичних рішень служать: державні програми, соціально-економічні, соціально-політичні концепції та військово-стратегічні концепції, законодавчі акти конституційного характеру, прийняті Федеральними Зборами РФ, Укази Президента Росії з загальних питань діяльності держави та ін У числі адміністративно-управлінських рішень слід назвати постанови Уряду Росії, а також накази та розпорядження міністерств і відомств.
Рішення на регіональному рівні формулюються у вигляді законів, прийнятих представницькими органами влади, конституцій республік, статутів областей, країв, постанов глав адміністрацій суб'єктів Федерації та ін Вони можуть бути як політико-правовими, так і адміністративними актами.
Адміністративні рішення федеральних урядових органів і суб'єктів Федерації можуть нести в собі політичний аспект у тій мірі, в якій вони виступають засобом реалізації загальфедеральної політики або Основного Закону держави. І взагалі підкреслене нами розходження між політичними та адміністративними рішеннями відносно, оскільки, як говорилося, державне управління по природі своєї явище політичне. Політика ж - визначальний рівень (в сенсі значущості) управління. Це визнається і окремими зарубіжними авторами. Наприклад, французький політолог М. Понятовський розділяє керівництво суспільними справами на три рівні: політика - означає, що робити і чому; виконання - як робити і за допомогою чого; адміністрування - підсобне засіб. [1]
2. Вибір цілей - визначальна ланка процесу прийняття рішення. Пріоритетність політичного вибору
Керуючі рішення (політичні чи адміністративні) по суті своїй зводяться до дій по здійсненню обраних цілей. Вибір цілей - відправний пункт в розробці та прийнятті будь-якого рішення.
Мета - Елемент розумової діяльності керуючого суб'єкта; внутрішній спонукаючий мотив дії. Будучи ідеальним образом бажаного результату керуючого впливу державного суб'єкта на об'єкт (суспільство, окремі соціальні групи, індивіди), мета формується під впливом панівних цінностей, виражає певний задум, ідею, акумулює відомі знання про керованій системі і дані досвіду управління. Цілі різноманітних поточних рішень виконавчих органів мотивуються установками вищестоящих організацій, здоровим глуздом керуючих і повсякденними потребами людей.
Суб'єкт державного управління має справу з об'єктом, що характеризується безмежним діапазоном різноманітності. Мистецтво управління і полягає в тому, щоб реалізувати принцип необхідної різноманітності, знайти, як зазначалося, баланс разнообразий суб'єкта і об'єкта (суспільства). Ця задача вирішується при виборі цілей. Безліч проблем, з якими стикається керуючий орган, обумовлює багатоцільовий характер державних рішень, що вимагає розподілу цілей за значимістю та за часом реалізації. Звідси завдання п...
