Зміст
Введення
1. Презумпція невинуватості
1.1 Сутність і зміст принципу презумпції невинуватості
1.2 Місце принципу презумпції невинуватості в системі принципів кримінального процесу
2. Реалізація принципу презумпції невинуватості на різних стадіях кримінального процесу по матеріалами судової практики
2.1 Реалізація принципу презумпції невинності на досудових стадіях
2.2 Реалізація принципу презумпції невинуватості в судових стадіях
3. Презумпція невинності і припинення кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами за матеріалами судової практики
Висновок
Список використаних джерел
Додаток
Введення
Тема даної дипломної роботи - В«Презумпція невинностіВ» - актуальна в силу того, що, перше , не можна боротися зі злочинністю, не приділяючи належної уваги правам особи, і, зокрема, прав обвинуваченого в кримінальному процесі. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу звинувачення тільки тоді, коли воно підтверджено сукупністю доказів, друге , пред'являючи особі обвинувачення, органи розслідування припускають, що обвинувачений винен у скоєнні злочину, однак вину обвинуваченого вони повинні довести, третє , зростання гарантій прав і законних інтересів осіб, що беруть участь в кримінальному процесі відповідає як інтересам особистості, так і інтересам суспільства в цілому. Тільки при умов гарантованості прав і законних інтересів осіб, що беруть участь в кримінальному процесі і насамперед обвинуваченого, можливе виконання завдань кримінального судочинства.
Викрити злочинця і довести його провину покликані органи дізнання і попереднього слідства. При доведенні провини особа, що провадила дізнання, слідчий, прокурор повинні суворо керуватися нормами Кримінально-процесуального кодексу. Порушення вимог КПК може привести до втрати доказів, які згодом неможливо буде заповнити. Докази, одержані з порушенням закону, визнаються не мають юридичної сили, не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а також використовуватися для доведення обставин, що підлягають встановленню у справі (п. 2, 3 ст. 69 КПК). При достатності доказів вини органи розслідування виносять постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого.
Метою даної роботи є дослідження поняття, сутності презумпції невинуватості.
Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- розглядається сутність і зміст принципу презумпції невинуватості;
- показується реалізація принципу презумпції невинуватості на різних стадіях кримінального процесу за матеріалами судової практики;
- описується презумпція невинності і припинення кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами за матеріалами судової практики.
Об'єкт дослідження: суспільні відносини, що складаються в сфері застосування одного з принципів правосуддя - принципу презумпції невинуватості.
Предмет дослідження: поняття та сутність принципу презумпції невинуватості в кримінальному процесі.
Новизна дослідження - характеризується тим, що в роботі описана презумпція невинності і припинення кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами за матеріалами судової практики.
При роботі над даною темою використовувалися системний та інструментальний методи дослідження.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і списку використаної літератури.
У главі 1 - презумпція невинності - вирішується перша з поставлених вище проміжних завдань, а саме: розглядається сутність і зміст принципу презумпції невинуватості.
У розділі 2 - реалізація принципу презумпції невинуватості на різних стадіях кримінального процесу за матеріалами судової практики - вирішується друга з проміжних завдань, а саме: показується реалізація принципу презумпції невинуватості на різних стадіях кримінального процесу за матеріалами судової практики.
У розділі 3 - презумпція невинуватості і припинення кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами за матеріалами судової практики - вирішується третя з поставлених вище проміжних завдань, а саме: описується презумпція невинності і припинення кримінальних справ за нереабілітуючими обставинами за матеріалами судової практики.
У висновку робляться основні висновки по роботі.
1. Презумпція невинності
1.1 Сутність і зміст принципу презумпції невинуватості
Презумпція невинуватості - один з найважливіших принципів демократичного кримінального процесу, що має самостійне призначення і виконує особливу, лише йому відведену службову роль
Презумпція (Praesumtia) - слово латинського походження. Буквально воно перекладається як В«ПопереджанняВ». Філософи називають презумпцією припущення, засноване на ймовірних посилках. В іншому значенні презумпція - це положення, з якого виходять як з істинного, поки правильність його не буде спростована. 1
Ст. 14 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації проголошується принцип презумпції невинності, як один з принципів кримінального процесу. Полягає він в таких положеннях:
1. Обвинувачений вважається невинним, поки його винність у вчиненні злочину не буде доведена в передбаченому КПК РФ порядку і встановлено що набрало законної сили вироком суду.
2. Підозрюваний або обвинувачений не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Тягар доказування звинувачення і спростування доводів, наведених на захист підозрюваного або обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.
3. Всі сумніви в винності обвинуваченого, які не можуть бути усунені в порядку, встановленому КПК РФ, тлумачаться на користь обвинуваченого.
Презумпція невинності є об'єктивним правовим становищем. Пред'являючи особі обвинувачення, органи розслідування вважають його винним у вчиненні злочину, проте його провину необхідно довести. Закон пов'язує можливість визнання особи винним з обов'язковим проведенням судового розгляду - стадії, де зосереджені максимальні гарантії прав і законних інтересів обвинуваченого і перевірки доказів обвинувачення. Обвинувачений вважається невинним доти, поки відносно нього не буде винесено обвинувальний вирок суду, що вступив в законну силу. 1
Правила ст. 49 Конституції поширюються також і на підозрюваного - особа, затримана по підозрою у вчиненні злочину, або особа, щодо якої обрано інша запобіжний захід до його залучення в якості обвинуваченого.
Обвинуваченого невинним вважає закон, який можливість визнання його винним пов'язує з таким порядком судочинства, при якому відбувається повне і всебічне судове дослідження всіх обставин справи на основі гласності, усності, рівноправності сторін та змагальності, інших демократичних принципів процесу, тобто з обов'язковим проведенням судового розгляду - стадії, де зосереджені максимальні гарантії прав і законних, інтересів обвинуваченого і перевірки доведеності обвинувачення. Тільки тоді, коли у справі відбулося судовий розгляд і винесений судом обвинувальний вирок вступив у законну силу, держава приймає на себе відповідальність за правильність додання підсудного винним і його засудження. У цьому й полягає сутність принципу презумпції невинності як об'єктивного правового становища, яке обов'язкове для всіх осіб, які ведуть судочинство, а також і всіх інших установ, організацій, посадових осіб і громадян, які не мають права поступати з обвинуваченим як з винним. 2
Принцип презумпції невинуватості визначає правовий статус обвинуваченого не тільки в кримінальному процесі, але й у всіх суспільних відносинах, у яких він виступає в якості одного з суб'єктів. До вступу вироку в законну силу за обвинуваченим, що містяться під вартою, зберігається право на участь у виборах, право на користування жилим приміщенням, його ніхто не може звільнити з роботи або відрахувати з навчально...
