Реферат Правовідносини у сфері трудового права

-->> СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: ............................................ .................. 30

ВСТУП.

В курсовій роботі ми розглянемо тему - В«Правовідносини у сфері трудового права В».

Як відомо поза правовідносин суспільні зв'язки не існують. Норми моралі, звичаї можуть лише доповнювати правове регулювання, основна ж форма існування розглянутих відносин - правова. Зміст одних правових норм, що розглядаються поза правовідносини, не дає повного уявлення про правовому регулюванні. Тільки правовідносини являють собою реальну модель впливу норм на суспільні відносини, пов'язуючи всі їх елементи. При цьому важливо пам'ятати, що підставами виникнення, зміни та припинення всіх правовідносин є юридичні факти. Більш чіткими, прив'язаними до певним юридичним фактам постає в правовідносинах і його зміст. Саме юридичний характер цих відносин дає можливість сторонам вимагати один від одного належної поведінки в процесі реалізації суб'єктивних прав, спираючись в необхідних випадках на апарат державного примусу.

В умовах переходу до ринку змінюється зміст правових норм, змінюються характер і зміст правовідносин. Тільки розгляд їх у сукупності з їх складовими частинами (елементами) може дати повне уявлення про зміст правового регулювання.

Таким чином, поняття В«правовідносиниВ» займає не останнє місце в сфері трудового права та дана тема представляє певний інтерес для розгляду.

1. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ТРУДОВОГО ПРАВА.

Правовідносини у сфері трудового права - це регульовані трудовим правом трудові та похідні від них (тісно пов'язані з трудовими) суспільні відносини.

Провідне місце серед суспільних відносин, що регулюються трудовим правом, займають трудові. Однак і похідні від трудових (тісно з ними пов'язані) також мають важливе значення. Наприклад, від того, як буде складений трудовий договір або інша угода соціального характеру, буде залежати і зміст трудового правовідносини. Для забезпечення здоров'я працівника, виключення небезпечних і шкідливих умов праці необхідно оптимальне регулювання відповідними нормами відносин з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

Разом з тим зазначена зв'язок не означає, що всі ці відносини існують одночасно і обов'язково. Для більшості з них це твердження безумовно, інші можуть виникнути лише при наявності відповідних юридичних фактів і, отже, можуть і невознікнуть (Наприклад, правовідносини за відповідальності, по розгляду трудових спорів).

Значна частина розглянутих відносин носить триваючий у часі характер (лише відносини відповідальності, якщо вони не призвели до спору, можуть реалізуватися відразу і припинити своє існування). Крім того, поява їх може бути розірвано в часі. Останнє враховується при класифікації відносин,, пов'язаних з трудовими. Так, серед них, як уже зазначалося, є попередні виникненню трудових, супутні їм і випливають з трудових, приходять їм на зміну. У першу групу входять, наприклад, правовідносини з працевлаштування, в другу - організаційно-управлінські та соціально-економічні, що виникають на основі генеральних, регіональних, галузевих, професійних і територіальних угод, в третю - правовідносини з розгляду трудових спорів. Практично всі вони носять регулятивний характер, і лише правовідносини відповідальності і деякі з правовідносин з розгляду трудових спорів є охоронними, які виникають із фактів правопорушень.

Таким чином, потрібно підкреслити, що всі зазначені відносини поза зв'язку з трудовими не мають самостійного значення і існують остільки, оскільки трудові відносини або є в даний час, або були в минулому, або будуть існувати в майбутньому.

Отже, в результаті дії трудового права на ці суспільні відносини, які становлять його предмет, складається реальна система правовідносин, що характеризується певним єдністю. В даний час вона включає в себе правовідносини: трудові; організаційно-управлінські; соціально-економічні; по працевлаштуванню; по професійній підготовці та підвищенню кваліфікації працівників безпосередньо на виробництві; відповідальності сторін трудових правовідносин; по нагляду за охороною праці та дотриманням трудового законодавства; по розгляду трудових спорів.

Всі вони виникають в зв'язку з працею працівників, але розрізняються за підставами виникнення (зміни і припинення), змістом прав та обов'язків.

Склад суб'єктів трудового права може, як збігатися в названих правовідносинах, так і різнитися.

2. Трудових правовідносин. 2.1. Поняття трудових правовідносин.

Трудове правовідношення являє собою юридичне відношення по застосуванню праці громадянина в якості працівника, який уклав трудовий договір на підприємстві, в установі, організації. Роботодавцем може бути і фізична особа. Статус роботодавця врегульоване нормами трудового права. Сторони наділяються правомочностями й обов'язками, виконання яких забезпечується можливістю застосування примусової сили держави. Трудові правовідносини характеризується специфічним складом. Кожна його сторона має особливі права і обов'язки. Підставою його виникнення є трудовий договір (як єдиний акт або у поєднанні з іншими юридичними актами).

Такими чином, трудове правовідношення можна визначити як суспільні відносини, врегульоване нормами трудового права, складається між працівником і роботодавцем (підприємством, установою, організацією, а також фізичною особою), в силу якого одна сторона (Працівник) зобов'язана виконувати роботу з певної спеціальності, кваліфікації або посади, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.

За допомогою зазначених у визначенні ознак трудове правовідношення можна відрізнити від інших схожих (теж пов'язаних з працею) правовідносин, наприклад, від цивільних. Цивільні правовідносини виникають між тими ж особами, але у зв'язку не з процесом праці, а лише з його результатом. Внаслідок цього обов'язки суб'єктів у цивільних правовідносинах (за договором підряду, доручення, авторського договору) носять інший характер, ніж у трудових. Тут не регулюється ні міра, ні режим праці (в відмінності від трудового договору), і виконавець зобов'язаний лише уявити обумовлений договором результат праці.

За своєю правовою природою трудові правовідносини є складними. На відміну від простих вони включають ряд правомочностей і кореспондуючих їм обов'язків і можуть бути поділені на окремі прості, наприклад на правовідносини з оплати праці, робочого часу і часу відпочинку. У кожному з них окремого п...