МІНІСТЕРСТВО агентсво ДО ОСВІТИ
ФГТУ ВПО В«Московський Державний Відкритий УніверситетВ»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни: В«Порівняльне правоВ»
Тема: В«Вчення про правових сім'ях. Географічне поширення англійського загального права. Класифікація національних правових систем. Прецедентне право країн Британської співдружності. Особливості правових систем Канади, Австралії та Нової Зеландії В»
Факультет дистанційної освіти
Спеціальність В«ЮриспруденціяВ»
Шифр: 1707616
Варіант № 16,30
Виконав: Лапкін А.К.
Перевірив: Лапшов А.В.
р. Москва
2010 р
ЗМІСТ
Введення
I. Вчення про правові сім'ях
1.1 Романо-германська правова сім'я
1.2 Англо-саксонська правова сім'я
1.3 Соціалістична правова сім'я
1.4 Мусульманська правова сім'я
1.5 Африканська правова родина
II. Географічне поширення англійського загального права. Класифікація національних правових систем. Прецедентне право країн Британської співдружності. Особливості правових систем Канади, Австралії та Нової Зеландії
2.1 Географічне поширення англійського загального права
2.2 Класифікація національних правових систем
2.3 Прецедентне право країн Британської співдружності
2.4 Особливості правових систем Канади, Австралії та Нової Зеландії
Висновок
Список використовуваної літератури
ВСТУП
В даний час під всіх країнах світу значний розвиток отримують порівняльні правові дослідження. Вони мають на меті з'ясування закономірностей розвитку правових систем сучасності, вдосконалення національного законодавства. Значення цих досліджень полягає в тому, що вони дозволяють не тільки підійти під ширшим кутом зору до вирішення багатьох традиційних питань правознавства, а й поставити ряд нових проблем. В цілому на базі порівняльного вивчення правових систем сформувалося і завойовує все більше визнання таке науковий напрямок і така навчальна дисципліна, як порівняльне правознавство. Мова йде про важливому напрямку розвитку юридичної освіти і правової науки, роль якого в сучасний період зростає. Об'єктивними чинниками, які зумовлюють і підкреслюють важливу роль і необхідність розвитку порівняльного правознавства, є:
різноманіття правових систем сучасності;
розвиток правових взаємозв'язків і розширення міжнародних, економічних, політичних, культурних та інших зв'язків між державами;
поява на правовий карті світу правових систем нових не залежних держав;
діяльність міжнародних організацій на порівняльній основі.
Юридична картина сучасного світу складається з безлічі існуючих і функціонуючих на даному етапі розвитку суспільства правових систем. Національною правовою системою називають конкретно-історичну сукупність права (законодавства), юридичної практики і пануючої правової ідеології окремої країни (Держави). Правова система кожної держави, як правило, є відображенням основних закономірностей розвитку даного суспільства, його історичних і національно-культурних особливостей. Сьогодні в світі налічується близько 200 національних правових систем: наприклад, національні правові системи Росії, Франції, США, Нової Зеландії, Японії і т. д.
Сукупність національних правових систем, які мають домінуючими подібними рисами, правознавці об'єднують в окремі групи - правові сім'ї.
В залежності від обраних критеріїв угруповання, як правило, розрізняють п'ять-сім правових сімей. В основу класифікації можуть бути покладені різні фактори, такі як, історичні, ідеологічні, техніко-юридичні, матеріально-правові, стильові, культурно-правові, расові, релігійно-етнічні, комплексні.
У вітчизняному правознавстві традиційно використовуються класифікації, в основі яких лежать національно-історичні, техніко-юридичні та конкретно-історичні ознаки правових сімей. Відповідно виділяють такі основні правові сім'ї:
1) романо-германську (Континентальну) правову сім'ю;
2) англо-саксонську правову сім'ю (родину загального права);
3) сім'ю соціалістичного права;
4) мусульманську правову сім'ю;
5) африканську правову сім'ю.
I . ВЧЕННЯ ПРО правових сім'ях
1.1 Романо-германська правова сім'я
До романо-германської правової сім'ї відносять національні правові системи, що виникли в континентальній Європі на основі римських, канонічних і місцевих правових традицій (звідси її друга назва - родина "континентального права"). Сьогодні ця правова сім'я є не тільки найбільш древньої, але і найбільш широко поширеною у світі. Її "носіями" і двигунами були найбільш потужні і розвинені держави епохи стародавнього світу (Римська імперія), середньовіччя та нового часу (Франція, Німеччина). У процесі свого становлення і розвитку система "Континентального права" зробила і продовжує робити величезний вплив на історію Європи.
У рамках тієї чи іншої правової сім'ї вченими прийнято виділяти більш дробові елементи - групи правових систем. У континентальній системі таких груп дві: група романського права і група німецького права. До першої належать країни, які при створенні власного законодавства взяли за основу французьку правову модель (Італія, Бельгія, Іспанія, Швейцарія, Португалія та ін); до другої - країни, орієнтовані на німецьку модель (Австрія, Угорщина та ін.)
Сім'я романо-германського права при всіх історичних, національних та регіональних особливостях права належать до неї національних правових систем різних держав володіє цілим рядом спільних рис. Для неї характерно:
розподіл права на приватне і публічне;
сувора ієрархія джерел (форм) права, серед яких безумовно головним є закон;
систематизація законодавства в основному у вигляді його кодифікації.
Поділ права на приватне і публічне, як вже зазначалося вище, має глибокі історичні коріння: воно сходить до часів Стародавнього Риму. У країнах романо-германської сім'ї норми публічного права визначають компетенцію і порядок діяльності державних органів, а також взаємовідносини держави і індивідуумів, норми приватного права регулюють відносини приватних осіб між собою.
Інша відмінна особливість континентальної правової сім'ї - її підрозділ на галузі права, які являють собою сукупність взаємопов'язаних правових інститутів, регулюють відносно самостійну сферу суспільних відносин. Основними галузями права є: конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, кримінальне, цивільно-процесуальне та кримінально-процесуальне право. У ряді країн романо-германської правової сім'ї галузі права прямо названі в конституціях. Найчастіше це властиво конституціям федеративних держав, в яких розмежовується компетенція федерації, а також її суб'єктів. Причому предметом розмежування можуть бути не тільки галузі, а й підгалузі і навіть окремі інститути права. Для родини континентального права також характерна стійка ієрархія джерел (форм) права. У всіх країнах романо-германської правової сім'ї основним джерелом права є закон. Основний закон держави - Конституція - володіє вищою юридичною силою, яка проявляється, по-перше, в тому, що її норми мають пріоритет над нормами інших законів і підзаконних актів, і, по-друге, в те, що закони та інші акти приймаються передбаченими Конституцією органами і в установленому нею порядку. Важливим джерелом права романо-германської правової родини є також доктрина. Протягом досить тривалого часу вона була основним джерелом права даної сім'ї, і сьогодні, незважаючи на визнання закону головним джерелом права, доктрина продовжує надавати вельми істотний вплив як на законодавця, так і на тих хто застосовує право. Законодавчі органи в прийнятих джерелах права часто лише закріплюють ті тенденції, які іс...
