ФГТУ ВПО "ОРЛОВСЬК ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ "
Кафедра теорії та історії держави і права
Курсова робота
По теорії держави і права
Тема № 20: "Правові системи країн світу"
Виконав
курсант 1 "Б" курсу
рядовий міліції
Парамонова А.Н.
Перевірив:
Орел 2010
Зміст
Введення
Поняття і структура правової системи. Співвідношення понять "Система права" і "правова система "
Класифікація правових систем
Загальна характеристика основних правових систем сучасності
Релігійна правова сім'я
Міжнародне право
Дипломатичне право і консульське право
Співвідношення міжнародного публічного права і міжнародного приватного права
наднаціональне право
Висновок
Бібліографія
Введення
Тема курсової роботи обрана тому, що право і держава нерозривно взаємопов'язані один з одним, але кожна країна будує правову систему, беручи до уваги свої індивідуальні особливості історичного розвитку. Тому правові системи різних держав відрізняються одна від одної і мають свої характерні риси. Ця відмінність буває дуже значним. Але також слід зауважити, що окремі країни роблять на інші держави безпосередній вплив, що має як політичний, ідеологічний, так і економічний характер. В результаті цього усередині права однієї держави співіснують різні правові системи. В роботі зроблено спробу дослідити проблему про те, що в даний час відомо п'ять правових систем: романо-германська, англо-саксонська, мусульманська, звичаєве право Африки, право Індії.
Головною метою цієї роботи є вивчення особливостей правових систем сучасності, закономірності їх становлення і розвитку. В даний час ця тема дуже актуальна, так як дозволяє поліпшити правові системи, збагатити кожну з них. Так як правові системи відображають соціально-економічний, політичний розвиток і рівень культури народу, то їх вивчення дозволяє відновити поняття про суспільні відносинах, зрозуміти механізм суспільства виходячи з прав та обов'язків.
Так само, вже тривалий час ведуться запеклі суперечки про те, яка правова система "краще", яка є найбільш універсальною, будь то англосаксонська, романо-германська або мусульманська система права.
Прихильники кожної з систем приводять вагомі доводи на користь своєї правової сім'ї. Для того щоб вирішити питання яка ж система є найбільш універсальною необхідно ретельно вивчити кожну з них, зробити порівняльний аналіз і, врешті-решт, прийти до певного висновку: який з правових систем належить майбутнє, яка займе переважаюче положення в наступаючому ХХI столітті.
Поняття і структура правової системи. Співвідношення понять "система права" і "правова система"
В даний час в юридичній літературі існує різноманітність визначень поняття "система права". Так, наприклад, В.І. Гойман, розглядаючи систему права, говорить про неї, як про сукупності елементів що знаходяться між собою у певному зв'язку (супідрядність, координації, функціональної залежності), організованих певним способом з метою упорядкування власних відносин. [1] Р.Х. Макові підкреслює, що система права являє собою історично обумовлену, об'єктивно сформовану внутрішню структуру права, що виникла при визначальної ролі суспільних відносин. [2] Однак, не вдаючись в аналіз усіх визначень, наведу, як мені видається найбільш вдале визначення поняття "система права", запропоноване Р.А. Ромашковим: система права - це обумовлене об'єктивними факторами внутрішнє будова права, що характеризується узгодженістю, взаємозумовленістю і взаємодією правових норм, об'єднаних по відповідних підставах в відокремлені групи (правові спільності) [3].
Аналіз змісту даного поняття дозволяє виділити основні ознаки, що характеризують це явище. По-перше, це чітка ієрархія структурних елементів. По-друге - цілісність і єдність елементів. По-третє - об'єктивно обумовлений характер.
В якості структурних елементів системи права виступають окремі норми, інститути, відросли і підгалузі права.
Юридична норма як елемент системи права виступає в якості регулятора конкретного виду суспільних відносин. Варто відзначити, що юридична норма є первинним елементом системи права.
правовий інститут - це елемент системи права, що представляє сукупність правових норм, що регулюють одну групу суспільних відносин.
В.І. Гойман виділяє наступні основні ознаки, що розкривають поняття "інститут права":
однорідність фактичного змісту, тобто кожен інститут призначений для регулювання щодо відокремленої групи відносин;
юридична єдність правових норм, тобто норми, що входять в правовий інститут утворюють єдиний комплекс, що створює особливий, властивий даному виду відносин правовий режим регулювання.
нормативна відокремленість, то є угруповання утворюють правовий інститут норм в глава, розділах, частинах нормативно-правового акта. Інститут права включає такий набір норм (уповноважуючих, зобов'язуючих, що забороняють), який покликаний забезпечувати беспробельность регульованих їм відносин. [4]
За своїм змістом інститути права бувають: галузеві і комплексні (міжгалузеві). Галузевий інститут утворює норма однієї галузі права (наприклад, інститут власності). У свою чергу галузеві інститути можуть бути: прості і складні. Простий інститут включає з себе юридичні норми однієї галузі. Наприклад, інститут укладення шлюбу (у сімейному праві), інститут застави (у цивільному праві), інститут необхідної оборони (у кримінальному праві).
Складний інститут має у своєму складі ряд субінститутів. Наприклад, інститут ренти в цивільному праві включає в себе такі субінститути, як постійна рента, довічна рента, довічне утримання з утриманням. Прикладом комплексного інституту є інститут власності, який виступає предметом регулювання конституційного, цивільного, сімейного, адміністративного та деяких інших галузей права.
Галузь права є основним підрозділом системи права, його головним елементом, об'єднуючим взаємопов'язані між собою інститути права, що регулюють якість однорідну область суспільних відносин (наприклад, галузі кримінального права, конституційного права, цивільно-процесуального права та ін.)
Великі і складні за своїм складом галузі поряд з інститутами права включають ще один компонент - підгалузь права.
Підгалузь права являє собою комплекс правових норм, що регулюють відокремлену групу суспільних відносин і входить в галузь права.
Якщо порівнювати поняття "система права "і" правова система ", то останнє ширше за своїм обсягом і включає в себе:
систему права (законодавство);
юридичну практику;
пануючу правову ідеологію.
Ну а сама система права підрозділяється на норми права, інститути права, підгалузі і галузі права. Основним елементом системи права є галузь права, яка складається з правових норм, що регулюють даний, специфічний, відрізняється від всіх інших вигляд суспільних відносин. У свою чергу галузь права підрозділяється на окремі взаємопов'язані елементи, які називаються інститутами права. Це вже окремий, відособлений комплекс правових норм, частина галузі права. Інститути права регулюють один окремий вид суспільних відносин. Саме через інститути утворюється галузь, а не безпосередньо правовими нормами. Більше велике об'єднання, що входить до складу галузі - підгалузь права. Вона складається із споріднених інститутів, що вивчають і регулюючих групи близьких стосунків певного виду.
Система права сучасного суспільства об'єднує такі основні галузі:
Державне (конституційне) право - це галузь права, що закріплює основи суспільного і державного устрою країни, основи правового становища громадян, с...
