РЕФЕРАТ
по курсу: Загальне право
по темі:
Правові афоризми і фразеологізми як феномен культури
Зміст
Введення
1. Афоризми і фразеологізми як різновид тлумачення права
2. Значення і використання в сучасній юриспруденції афоризмів і фразеологізмів
Висновок
Література
Введення
Свого часу Г. Ліхтенберг висловив проникливу думка: В«Воістину багато людей читають тільки для того, щоб мати право не думати В». Читання мудрих, афористично і фразеологически виражених думок віднімає це право, бо, як писав Л. Н. Толстой, В«для сприйняття чужої мудрості потрібна, перш за все, самостійна робота В».
Афористична свідомість постає як явище високого ступеня суперечливості, антиномичности, відображаючи суперечливий характер самої морального життя людини і суспільства. Але суперечливість афоризмів, і народних (прислів'я), і авторські, неправомірно розглядати як вираження недосконалості, плутанини думок. Теж саме можна сказати і про фразеологізми.
Тому і є актуальною тема даної роботи.
Які ж літературні жанри найбільш розташовані до правового афоризму і фразеологизму? У першу сюди можна віднести багато моралістичні трактати, написані у вільній літературній манері, наприклад В«МораліВ» Плутарха, В«ЛистиВ» Сенеки, В«Тускуланские бесіди В»Цицерона. Не можна не згадати про класичних зразках зборів думок і афоризмів, популярних, наприклад, в давньоруській культурі (В«БджолаВ», В«Мудрість Менандра В»та ін.) 11 До числа найбільш авторитетних творів цього жанру можна віднести В«Вислови семи мудрецівВ» Деметрія Фалерського; В«Апофтегми царів і вождів В»Плутарха;В« Прислів'я В»(В« Proverbia В») Сенеки;В« Збори висловів В» Цицерона, на жаль, не дійшов до нас. До афоризму розпорядженні і жанр життєпису, автобіографії, сповіді (наприклад, життєпису Езопа і Ібн Сини, автобіографії Д. Юма, Б. Франкліна, Ч. Дарвіна, Дж. Ст. Мілля, М. Ганді, сповіді Августина, Петрарки, Ж.Ж. Руссо, Л.Н. Толстого та ін.)
Мета роботи - проаналізувати значення правових афоризмів і фразеологізмів та їх використання в сучасній юриспруденції. Робота складається з вступу, двох розділів і висновку.
1. Афоризми і фразеологізми як різновид тлумачення права
Тлумачення норми права - це з'ясування і роз'яснення її подлівного змісту, що підлягає реалізації в даних конкретних умовах її дії.
Під реалізацією маються на увазі всі її види, включаючи і застосування норм права.
Як спеціальна юридична категорія тлумачення права має свій особливий сенс і виконує особливу роль в системі категорій, що виражають і характеризують особливості процесу дії права.
В абстрактно-загальному вигляді регулятивно-правовий зміст норми права в її статиці виражено в самому тексті відповідного джерела позитивного права. Динаміка права, процес його реалізації, включаючи і правозастосування, носить по необхідності конкретизований характер: абстрактно-загальний зміст статичною норми права в процесі її реалізації (і застосування) конкретизується стосовно до відповідної конкретної ситуації з конкретними обставинами і взаємовідносинами персонально-конкретних осіб по конкретному основи, в конкретному місці і конкретному часі.
Для належного тлумачення норми права необхідно визначити його об'єкт, метод і предмет.
Об'єктом тлумачення норми права є відповідний даному регулятивного нагоди (даної конкретної ситуації) текст того нормативно-правового (правовстановлювального) акту, в якому виражена тлумачиться норма.
Метод тлумачення норми права - це узгоджена юридико-логічна інтерпретація тексту джерела норми і даної конкретної ситуації (випадку) в їх взаємній співвіднесеності, зорієнтованості та єдності, спрямована на виявлення та визначення в тексті джерела відповідних структурних елементів і загальної конструкції шуканої норми в їх актуальною регулятивно-правової значущості для даної конкретної ситуації (випадку).
Предмет тлумачення норми права - це шукане актуальне регулятивно-правове значення норми права, яке підлягає реалізації в даній конкретній ситуації (випадку).
Співвідношення і зв'язок між об'єктом, методом і предметом тлумачення норми права в юридико-пізнавальному плані полягають у наступному: юридико-логічна інтерпретація (метод) відповідного даній конкретній ситуації (даного регулятивного нагоди) тексту нормативного джерела (об'єкт) виявляє, формулює, обгрунтовує і визначає шукане актуальне регулятивно-правове значення норми права, підлягає реалізації в даній конкретній ситуації (предмет).
Осмислення об'єкта тлумачення за допомогою методу тлумачення дає предмет тлумачення: предмет - Це методично осмислений об'єкт.
В такому осмисленні і складається пізнавальний зміст (сенс) з'ясування справжнього змісту норми, що тлумачиться, тобто її актуального регулятивно-правового значення для даного регулятивного випадку (конкретної ситуації). Це ситуативно-конкретизоване, актуальне регулятивно-правове значення реалізованої норми, виявлене і обгрунтоване в ході її тлумачення-з'ясування, і є те шукане при тлумаченні справжній зміст норми права, яке має бути реалізовано в даній конкретній ситуації (випадку).
Справжнє (Істинне, справжнє, дійсне) зміст тлумачиться норми в даній конкретної ситуації (випадку) її реалізації - це актуальне (Дієво-регулятивне і конкретне) вираз її регулятивного потенціалу в даний час, в даному місці, в даній конкретній регулятивній ситуації (випадку).
Право діє і реалізується не абстрактно, а конкретно, не потенційно, а актуально, не ізольовано від об'єкта свого впливу, а безпосередньо висловлюючи саме на цьому об'єкті справжність і реальність свого адекватного регулятивного впливу. Общерегулятівний потенціал права (і окремої правової норми) в різних конкретних регулятивних ситуаціях актуалізується відповідно до специфіки цих ситуацій і проявляється в різних актуально-регулятивних значеннях. Якби справа йшла не так, і текст акту однозначно і однаково діяв би скрізь і всюди, як магічне слово, тоді і тлумачення права як таке було б зайве.
Тлумачення права полягає в належному з'ясуванні та роз'ясненні регулятивно-правового сенсу цієї конкретизації абстрактно-загального змісту статичною норми права в динамічному процесі її реалізації.
При цьому під з'ясуванням мається на увазі сама юридико-пізнавальна процедура виявлення, осмислення і обгрунтування шуканого змісту тлумачиться норми. Будь тлумачення включає в себе таку процедуру з'ясування тлумачем норми (перш все для себе самого) її справжнього змісту.
Під роз'ясненням маються на увазі різні спеціальні форми зовнішнього публічного вираження для загального використання результатів відповідного (офіційного або неофіційного) з'ясування змісту норми, що тлумачиться.
Зважаючи на такі відмінностей між з'ясуванням і роз'ясненням тлумачення-з'ясування не слід змішувати з тлумаченням-роз'ясненням. Афоризми і фразеологізми відіграють свою роль, як у з'ясуванні (Жорстокість законів перешкоджає їх дотриманню. Ш. Монтеск'є), так і в роз'ясненні (Принцип свободи слова: Я можу бути не згодним з Вашою думкою, але я готовий віддати життя за Ваше право висловлювати його. Ф. Вольтер) норм права.
В процесі з'ясування змісту норми права використовується ряд способів (прийомів) тлумачення права. До таких способів (прийомів) відносяться: юридико-джерелознавче, граматичне, логічне, системне (систематичне), історичне (історико-політичне), юридико-термінологічне (спеціально-юридичне), функціональне, телеологічне (цільове) тлумачення.
Всі ці різні способи (прийоми) тлумачення, незалежно від наявності або відсутності слова В«юридичнийВ» в їх назві, значимі і ...
