Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа вищої професійної освіти
Контрольна робота
по Європейському праву
тема: Правовий статус Європейського парламенту
План
Введення
1. Статус Європейського парламенту
2. Внутрішня структура та порядок роботи парламенту
3. Повноваження Європейського парламенту
Висновок
Література
Введення
Європейський Союз володіє в даний час власної територією, своїм громадянством, власними владними інститутами, один з яких - Європейський парламент - формується населенням держав-членів шляхом загальних і прямих виборів, власними фінансовими ресурсами. З 1 січня 1999 одинадцять держав Союзу, які утворили економічний і валютний союз, створили свою грошову одиницю - євро. Практика Європейського парламенту підтверджує, що в його повістку вноситься усе більше питань, розгляд яких має місце з ініціативи самого Парламенту. Про зростаючої активності Європейського парламенту свідчить та обставина, що депутати нерідко виступають з різкою критикою заходів або дій, пропонованої Комісією та Радою, досить рішуче відстоюють свої зауваження, а тим більше формалізовані поправки.
1. Статус Європейського парламенту
Європейський парламент характеризується як представницький орган Європейського співтовариств і Європейського Союзу. Згідно ст.189 Договору про Європейському Союзі, Європейський парламент складається з представників народів держав-членів, об'єднаних у Співтоваристві, кількість яких не повинна перевищувати 700.
Установлений і застосовуваний порядок формування Європейського парламенту підкреслює істотну відмінність Співтовариств або Союзу від будь-якої іншої міжнародної організації. Процедура, прийнята в Європейському Союзі, властива не міжнародної організації, а суверенній державі або державного утворення. Однак принцип формування представницького установи в рамках Союзу не цілком адекватний тому, який прийнятий в федеративній державі. Нижня палата федерального Парламенту представляє націю в цілому, верхня палата представляє населення суб'єктів федерації. Робиться висновок, що Європейський парламент виконує функцію представництва народів держав-членів. Засновувати висновок про статус Європейського парламенту, спираючись тільки на ст. 189 Договору про ЄС, було б не точно. Необхідно з'ясувати, якими повноваженнями володіє і наскільки ці повноваження відповідають ролі Парламенту як представницького установи.
Європейський парламент, грунтуючись на діючі положення та практику, поки залишається консультативним органом. У системі інститутів Європейських співтовариств і Союзу Парламент поступається за своєю значимістю Ради і Комісії. Європейський парламент не робить реального, вирішального впливу на процес прийняття рішень.
Однак, починаючи з прийняття Єдиного європейського акта та підписання Договорів про створення ЄС, спостерігається розширення повноважень Парламенту і активізація його участі в життєдіяльності інтеграційних об'єднань, у вирішенні поставлених перед ними завдань. Особливо змінилася роль Парламенту в законодавчому процесі, хоча сам Парламент не став законодавчим органом Співтовариств та Союзу, а також у здійсненні контрольних функцій, зокрема, контролі за діяльністю Комісії. Але те, що Європейський парламент має всі повноваження і виконує функції, типові для представницького установі, було б перебільшенням. Такі повноваження здійснюється Парламентом лише частково і в дуже обмежених межах. Таким чином, Європейський парламент, швидше за все, квазіпарламентскій представницький орган. Однак його існування та функціонування доповнюють механізм керівництва і управління Співтовариствами та Союзом таким важливим елементом, як посилюється участь представників, обраних народами, в здійсненні владних і управлінських повноважень. [1]
Вибори, відповідно до Договору про ЄС В«представники народів держав, які об'єдналися у Співтовариство, обираються в Європейський парламент прямим загальним голосуванням В». [2]
До цих пір поки не прийнятий єдиний закон про обрання в Європейський парламент, вибори проводяться в кожній з держав-членів у Відповідно до національного виборчого законодавства. У всіх країнах Союзу (крім Великобританії) вибори проводяться на основі пропорційної системи. Це означає, що кожна політична партія чи інша організація, допущена до участі у виборах, висуває список кандидатів і отримує кількість місць пропорційно числу зібраних голосів. У різних державах - членах Союзу пропорційна система виборів застосовується неоднаково і має ряд різновидів. Кожна держава в Європейському парламенті володіє певним числом мандатів, відповідним чисельності його населення. Число мандатів фіксується в установчому акті та переглядається щоразу, коли відбувається розширення Союзу або істотне зміна чисельності населення. З тим щоб виключити безперервне зростання числа мандатів у міру розширення Європейського Союзу, Амстердамський договір встановив максимальна межа чисельності Європейського парламенту. Незалежно від подальшого розширення складу Союзу загальне число мандатів не повинно перевищувати 700.
2. Внутрішня структура та порядок роботи Парламенту
Європейський парламент володіє однопалатної структурою і працює на постійній основі. Депутатами щорічно затверджуються програма роботи. Основну масу часу депутати проводять на засіданнях комітетів, для яких відводиться не менше двох тижнів на місяць.
Структура і порядок функціонування Парламенту регулюється Внутрішнім регламентом. Роботою керує Голова, який обирається на термін у два з половиною роки. Він керує засіданнями палати, здійснює адміністративні та дисциплінарні функції, бере участь у представництві Співтовариств і Союзу. Йому допомагають 14 віце-голів і 5 квесторів, які обираються одночасно і утворюють Бюро Парламенту.
Важливу роль у роботі Парламенту грають комісії, які створюються на постійній, або на тимчасовій основі. Чисельний склад цих комісій дуже різноманітний. Члени комісій обираються на основі пропозицій і зазвичай пропорційно чисельності політичних груп. Комісії можуть бути загального та спеціалізованого характеру.
Європейський парламент працює в сесійному порядку. Щорічно проводиться одна сесія Парламенту, яка проводиться у другій Вівторок березня. Всі чергові сесії проводяться в Страсбурзі. Тривалість сесії - від одного до двох тижнів. Позачергові сесії проводяться в Брюсселі, їх тривалість не перевищує двох днів. Засідання є відкритими і публікуються в офіційному виданні.
Засідання постійних комітетів займають від одного до двох тижнів щомісяця. Дані комітети утворюються в залежності від предметів ведення. Вони обирають свої керівні органи, в тому числі голови і генерального доповідача. Засідання комітетів, що проходять у Брюсселі, утворюють інтегральну складову частину парламентської сесії.
3. Повноваження Європейського парламенту
Європейський парламент має повноваження, які властиві парламентським установам в сучасних державах. По-перше, це законодавчі повноваження. Згідно ст.189 [3] Європейський парламент В«здійснює свої функції консультації і контролюВ». Однак ситуація, що склалася в даний час, не цілком відповідає цій формулі, що носить свідомо обмежувальний та антипарламентського характер. Консультативна процедура зазнала певних змін: в установчих актах міститься пряма вказівка ​​Комісії та Раді приймати до уваги думку Парламенту, висловлену в ході консультативної процедури. Нарешті відповідно до Маастрихтським договором і після уточнень, зроблених Амстердамським договором, введена і починає все ширше використовуватися процедура спільного прийняття рішень. В результаті поступово вводиться в дію законодавча процедура, властива парламентським установам. По-друге, вотірованіе бюджету та звіту про його вико...
